Розділ 2: Туристичні ресурси країни

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………....3

Розділ 1: Фактори розвитку туризму………………………………………….3

Розділ 2: Туристичні ресурси країни………………………………………...12

Розділ 3: Туристична індустрія країни………………………………………22

Висновки………………………………………………………………………...27

Список літератури……………………………………………………………...28

Вступ

Сучасне життя характеризується частими стресами, емоційним перевантаженням та гіподинамією. Сучасна людина потребує якісний та доступний профілактично-оздоровчий відпочинок, який на сьогоднішній день різноманітними туристичними закладами.

Австралійський Союз відноситься до країн світу з високоінтенсивним розвитком туристичного ринку. Досвід використання природних і культурних туристичних ресурсів, розвитку нічліжної і транспортної галузі, а також організації туристичних послуг в Австралійському Союзі є важливим для розробки шляхів становлення вітчизняного туристичного ринку.

Заслуговують уваги також підходи до державної підтримки туристичної галузі Австралії через використання спеціальних грантових програм та підтримку окремих видів туризму. Туристична галузь Австралії активно вивчається спеціалістами у галузі країнознавства, економіки і географії туризму. Інформаційна база щодо функціонування туристичного ринку Австралії широко представлена на державних та спеціалізованих інформаційних сайтах. Ця база дозволяє прослідкувати основні тенденції у розвитку туристичної інфраструктури та туристичного руху за останні два десятиліття.

Вивченням туристичних ресурсів Австралії та їх місця в міжнародному туризмі, географію круїзних маршрутів займалися Олександрова А. Ю., Біржаков М. Б., Долматов Г. М., Надточій В. Г. Стан та перспективи розвитку круїзного туризму в австралії і в світі вивчали Данчик М. М., Кізілова Є. Ю., Тіщенко Є. А. Інформація про розвиток туризму Австралії представлена статтями, фотографіями та в Інтернет ресурсах, але є фрагментарною. Відтак, у даному дослідженні було виявлено тенденції та перспективи розвитку сучасного туризму австралії на початку ХХІ ст.

Мета представленого дослідження – комплексний аналіз туристичних ресурсів Австралійського Союзу як одного з міжнародних ринків з високоінтенсивним розвитком.

Розділ 1.Фактори розвитку туризму:

Австралія або Австралійський — держава у Південній півкулі Землі на Австралійському материку і острові Тасманія. До складу країни входять також багато невеликих островів, серед яких Норфолк і Лорд-Хау в Тихому океані, Кокосові острови в Індійському та інші. Найближчими сусідніми країнами є Індонезія, Східний Тимор і Папуа-Нова Гвінея на півночі, Соломонові острови, Вануату і Нова Каледонія на північному сході і Нова Зеландія на південному сході.

Офіційна назва — Австралія. Згідно з рішенням уряду від січня 1976 року за межами країни країна називається просто Австралія а уряд — австралійським, в межах країни — Австралійський Союз і уряд Союзу.

Назва країни походить з латинської Terra Australis, що означає «південна земля». Територія була названа так ранніми європейськими дослідниками, які вірили, що австралійський материк був набагато більшим допоки його відкрили. Мандрівник Метью Фліндерс (1774—1814), який першим досліджував австралійський берег і зробив його карту, використав термін Австралія у своїй роботі «Подорож до Terra Australis». Попередні голландські дослідники використовували терміни як Australisch, так і Нова Голландія (Nova Hollandia).^[7] З початку 20 століття уживається також скорочений розмовний варіант назви країни — Oz (Оз) або Aussie (Оззі).

Канберра — столиця Австралії. Населення 381, 448 тис. Місто розташоване в північній частині Австралійської Столичної Території, 280 км на південний-захід від Сіднея і 660 км на північний-схід від Мельбурна.

Австралійський Союз входить до складу Британської Співдружності Націй. Конституція Австралійського Союзу набула чинності з 1 січня 1901 р. Австралійський Союз складається з 6 штатів і 2 самоврядних одиниць, до яких належать — столиця Канберра і Північна Територія. Найвища законодавча влада належить федеральному парламентові, до складу якого входять король (королева) Великої Британії, що його (її) представляє призначений ним (нею) генерал-губернатор і дві палати: палата представників, що обирається пропорційно до загальної кількості населення штату на 3 роки, і сенат, куди обирається по 10 сенаторів від кожного штату строком на 6 років. Виконавча влада належить генерал-губернатору і кабінету (уряду). Штати Австралійського Союзу мають свої конституції, парламенти і губернаторів. Австралійський Союз є федерацією. Місцевими справами відають органи самоврядування — виборні ради. Ці ради перебувають під наглядом урядових органів.

Станом на 1 липня 2015 р., населення Австралії склало 20001546 чоловік. До кінця XVIII століття населення Австралії складали австралійські аборигени, остров'яни Торрес Стрейт і аборигени Тасманії (між цими трьома групами існують культурні і навіть зовнішні відмінності). Більшість населення Австралії — нащадки іммігрантів XIX і XX століть, при цьому більшість цих іммігрантів прибули з Великобританії та Ірландії. Заселення Австралії вихідцями з Британських островів почалося в 1788, коли на східному березі Австралії була висаджена перша партія засланців і засновано перше англійське поселення Порт-Джексон (майбутній Сідней). Добровільна імміграція з Англії прийняла значні розміри лише в 1820-ті, коли в Австралії стало швидко розвиватися вівчарство. Після відкриття в Австралії золота сюди з Англії і почасти з інших країн прибула маса іммігрантів. За 10 років (1851—1861) населення Австралії збільшилося майже втричі, перевищивши 1 млн людей. У період з 1838 по 1900 в Австралію прибуло понад 18 тис. німців, що розселилися в основному на півдні країни; до 1890 р. німці являли собою другу за чисельністю етнічну групу континенту. Серед них були лютерани, які піддавалися переслідуванням, економічні та політичні біженці — наприклад, ті, хто покинув Німеччину після революційних подій 1848 р. У 1901 р. австралійські колонії об'єдналися у федерацію. Консолідація австралійської нації прискорилася в перші десятиліття XX століття, коли остаточно зміцніла загальнонаціональна економіка Австралії. За період після Другої світової війни населення Австралії збільшилося більш ніж в 2 рази (після Першої світової війни — в 4 рази) завдяки здійсненню амбітної програми стимулювання імміграції. У 2001 р. 27, 4 % населення Австралії складали люди, що народилися за кордоном. Найбільшими групами серед них були британці та ірландці, новозеландці, італійці, греки, нідерландці, німці, югослави, в'єтнамці і китайці.

Австралія межує з Азією через Арафурське та Тиморське моря. Найменший у світі континет і шоста найбільша країна за площею у світі Австралію також часто називають островом-континентом через її великий розмір та ізольованість, або й найбільшим островом. Довжина берегової лінії Австралії становить 34218 кілометрів (не включали острови). Не включаючи острів Маккуорі, територія Австралії розташована між 9° and 44° пд широти, та 112° and 154° східної довготи.

Великий бар'єрний риф, найбільший кораловий риф у світі, простягнувся на 2000 км від східного узбережжя). Гора Аугустус, що вважається найбільшим монолітом у світі, розташована у Західній Австралії. Найвища гора на Австралійському континенті — гора Косцюшко (2228 м), проте найвищою точкою на території, що належить Австралії, — це пік Моусон (2745 м, острів Херд).

Загальна площа - 7 686 850 км². Австралія — це найплоскіший континент з найстарішими родючими ґрунтами; пустелі Австралії чи напівпустульні землі практорія Австралії, що становить 7617930 км², розташована на Індо-Австралійській плиті. Оточена Індійським і Тихим океанами. Це найсухіший населений континент на планеті, тільки південно-східна та південно-західна його частини мають помірний клімат. Густота населення 2.8 мешканця на кілометр квадратний робить Австралію однією з найменш густозаселених країн, однак більша частина людей проживає на південно-східному узбережжі.

Східну частину Австралії займає Великий Вододільний хребет, що розташований вздовж узбережжя Квінсленду, Нового Південного Уельсу і частини Вікторії, хоч і назва гір не є зовсім коректною, позаяк подекуди хребет становлять низькі пагорби, а найвищі гори не сягають вище 1600 м над рівнем моря. Серце країни — це рівнини і височини центральної Австралії характеризується великою кількістю пустель: Велика Піщана, пустеля Гібсона, Велика пустеля Вікторія, пустеля Сімпсона з відомою Налларборською рівниною на південному узбережжі.

Австралія — член міжнародних організацій ООН, Співдружності Націй, Тихоокеанського пакту безпеки (ANZUS), Організації економічного співробітництва та розвитку, Азійсько-тихоокеанського економічного співробітництва, Форуму тихоокеанських островів та Світової організації торгівлі.

Особливості природного середовища:

Земля Австралії найдавніша й найпосушливіша на нашій планеті. Рельєф цієї країни найпласкіший. Неможливо зрозуміти, як це відбулося, алі острів-материк уник наслідків утворення гірських складок, що сім мільйонів років формували гірські рельєфи інших континентів.

Великі австралійські гірські ланцюги являють собою скоріше плато, ніж справжні гори. У помірних районах Сіднея й Канберри піщані плато утворюють Блакитні гори. Ці гори вкриті лісами, наполовину захованими під блакитним серпанком евкаліптів. Південніше Канберри піднімається найвища вершина Австралії – гора Коса-Цюшко. Цей гірський масив високий і тому вкритий снігом більшу частину року. Австралійці катаються на лижах по гірських схилах між евкаліптами.

На клімат Австралії суттєво впливають океанічні потоки, зокрема Індійський океанський диполь та Ель-Ніньйо, які корелюються періодичними засухами та сезонними тропічними системами низького тиску, які утворюють циклони у північній Австралії. Ці фактори стимулюють атмосферні опади, які суттєво відрізняють кожного року. Більша частина північної Австралії має тропічний клімат із переважанням літніх опадів, або мусонний клімат. Третина Австралії — це пустелі та напівпустелі. Південно-західний куток Західної Австралії має середземноморський клімат. Більшій частині південного сходу, включаючи Тасманію, властивий помірний клімат.

Найголовнішою річкою Австралії є Муррей, яка протягом всього року не пересихає. Найдовшими притоками Мюррею є Дарлінг та Маррамбіджі. Басейн річок Мюррей-Дарлінг займає 1 млн км², тобто 14 % від всієї площі Австралії. Найбільш розвита річкова система на острові Тасманія. Річки мають переважно мішане дощове й снігове живлення.

Більша частина суші не має виходу до моря. Австралія віддалена від розвинених країн Америки та Європи, потужних ринків сировини і збуту продукції, але велика кількість морських шляхів пов’язує Австралію з ними, а також вона відіграє надзвичайно важливу роль в азіатсько - тихоокеанському регіоні.

Австралійський материк відрізняється компактністю і малою розчленованістю. Тут мало бухт, найзручніші з них розташовані на південному сході материка, де і знаходяться крупні порти. Більше порізана берегова лінія північного узбережжя. Є тільки дві крупні затоки: Карпентарія — на півночі і Велика Австралійська — на півдні, що врізаються в глибину материка. Біля південного узбережжя знаходиться найбільший острів материка — Тасманія.

Близько 95% поверхні не перевищує 600 м над рівнем моря. Головні орографічні одиниці:

Західно-Австралійське плоскогір'я — середні висоти 400–500 м, з піднятими краями: на сході — хребет Масгрейв (гора Вудрофф, 1440 м) і Макдоннелл (гора Зіл, 1510 м), на півночі — Плато Кімберлі (висота до 936 м), на заході — плосковершинний пісковий хребет Хамерслі висотою до 1226 м, на південному заході — хребет Дарлінг висотою до 582 м.

Центральна низовина з переважними висотами до 100 м над рівнем моря. У районі озера Ейр найнижча точка Австралії — 12 м нижче рівня моря. На південному заході — хребет Фліндерсі Маунт-Лофті.

Великий водороздільний хребет, середньовисотний, з плоскими вершинами, крутим, сильно розчленованим східним схилом і порожнім, східчастим західним, що переходить у горбкуваті передгір'я (даунси). На півдні, в Австралійських Альпах, найвища точка Австралії — гора Косцюшко, 2230 м.

Особливості історико-культурного розвитку:

Щонайменше 40 тисяч років до перших європейських поселенців у 18 столітті, територію країни населяли австралійські аборигени, які належали до однієї або близько 250 мовних груп. Істориками, зокрема, Біллом Гемеджем, було доведено, що аборигени роками уміло використовували землю і дбали про збільшення її родючості, пише Норріс у своїй роботі. Однак із пізнішою експлуатацією цих ґрунтів представниками Західної цивілізації, вони перестали бути такими плодовитими і виснажились.

Аборигени мали складну систему числення, медицину (так звану буш-медицину), а орієнтувались по зірках та по переданих усно маршрутах. Торгівельні шляхи аборигенів у ті часи процвітали, пише Рей Норріс. Британських загарбників вони зустріли опором, в ході якого мали навіть деякі військові перемоги, такі як успішні рейди вояків-аборигенів Пемулвуй.

Тільки зараз у Австралії йде переосмислення того, що дійсно вміли і розуміли корінні жителі цього континенту.

Представники племені Йолнгу давно відмітили зв’язок між фазами місяця та припливами і відпливами. Деякі аборигени знали, як відбуваються затемнення, і помічали, що планети рухаються не так, як зірки. Свої астрономічні знання вони використовували для планування подорожей так, щоб мати доступ до сезонних продуктів із різних регіонів.

Після відкриття континенту нідерландськими дослідниками у 1606 році, на східну частину Австралії у 1770 році висадилася експедиція Великобританії і поступово заселила, головно шляхом виселення злочинців, колонію Новий Південний Уельс. Населення стабільно зростало протягом наступних десятиліть, континент був краще досліджений і згодом було утворено ще 5 самоврядних колоній. 1 січня 1901 року шість колоній стали федерацією, і таким чином було утворено Австралійський Союз. З того часу Австралія зберегла стійку ліберальну демократичну політичну систему і входить до Співдружності націй.

Особливості населення країни:

Зміни, що відбуваються в чисельності населення, називають рухом населення. Він буває природним і механічним. Природний рух визначається як різниця між народжуваністю і смертністю. Австралія характеризується низькою народжуваністю і низькою смертністю. Природний приріст до 10 чол. на 1000 жителів (менше 1%). Це призводить до скорочення трудових ресурсів, старіння нації.

З липня 2007 по червень 2008 р. в Австралію офіційним шляхом прибуло 80, 8 тис. переселенців, у тому числі 32% уродженців країн Азії, 19% - Нової Зеландії, 13% - Великобританії та Ірландії, 12% - інших країн Європи, 8% - країн Африки і 7% - країн Близького Сходу і Північної Африки.
21% нинішніх жителів Австралії не є уродженцями цієї країни і ще 21% - нащадки іммігрантів другого покоління, у яких хоча б один з батьків не був уродженцем цієї країни.

Найбільше місто Австралії — Сідней, столиця найбільш густозаселеного штату Новий Південний Уельс. Якщо залишити узбережжі і пройти вглиб материка близько 200 кілометрів, почнуться малонаселені райони континенту. Буйні вологі ліси і багаті сільськогосподарські угіддя змінюються спекотною, сухою, відкритою місцевістю, де можна зустріти тільки чагарникові зарості і злаки. Однак у цих місцевостях теж є життя. На сотні кілометрів простягаються великі овечі і коров'ячі пасовища, або ранчо. Далі, в глибині материка, починаються палючі спекою пустелі.

74% всього населення - віруючі. Найбільше число віруючих віддають перевагу християнській вірі - 71% населення, серед них католики - 38%, прихильники англіканської церкви - 31%, Об'єднаної церкви - 11%, православні - 4%, баптисти - 2% і лютерани - 2% та інші. Серед нехристиянських віросповідань найбільше число послідовників буддизму і мусульманства - по 1, 1% усього населення - та деяких інших релігій.
Відповідно до Конституції Австралії, жодна з релігій не затверджується в законодавчому порядку і не одержує субсидій від держави. Разом з тим свобода совісті ніяк не обмежується. Основні християнські свята - Різдво і Великдень - визнаються як державні. Федеральний уряд і влада штатів надають фінансову допомогу недержавним школам, у т.ч. тим, що утримуються релігійними громадами. Розміри цієї допомоги, що надавалася різним релігійним громадам, у минулому неодноразово викликали дискусії, але за останні 20 років це питання було врегульовано шляхом домовленості з представниками різних конфесій. Релігійні розходження населення виявлялися в діяльності політичних партій, і дотепер протестанти займають сильні позиції в Ліберальній партії, а католики - у Лейбористській.

Особливості економічного розвитку:

Промисловість розміщена дуже нерівномірно: більша її частина зосереджена на Пд. Сх. країни.

Основу енергетичного балансу Австралійського Союзу становить кам'яне і буре вугілля. У 1958 видобуто кам'яного вугілля 20, 7 млн т (штати Новий Пд. Уельс, Квінсленд), бурого—близько 11 млн т (районн м. Мельбурна).

Вироблено 20 млрд квт-г електроенергії, з них 4/5 на теплоелектростанціях.

Потужність нафтопереробних з-дів 8, 6 млн т нафти (1957).

Розвинута гірнича промисловість У 1957 видобуток (за вмістом металу)- заліз. руди—2, 5 млн т (Пд. Австралія, район Айрон-Ноб та ін.), свинцевої руди—318 тис. т, цинкової—249 тис. т (Новий Південний Уельс, район Брокен-Хілл); розробляються родовища золота (Західна Австралія), урану (Квінсленд). У невеликих розмірах видобуваються молібден, вольфрам, марганець, кобальт. Австралійський Союз займає 1-е місце у світі по виробництву цирконію і рутилу.

Чорна металургія працює на місцевій сировині. У 1958 виплавлено чавуну 2280 тис. т. сталі—3208. Найважливіші центри чорної металургії—Порт-Кембл, Ньюкасл і Літгоу в Новому Південному Уельсі. В кольоровій металургії виділяється виробництво цинку—116, 6 тис. т (основний центр Рісдон), свинцю—254, 4 тис. т (Порт-Пірі, 2-е місце серед капіталістичних країн). Працюють мідеплавильний завод, алюмінійовий комбінат. Значного розвитку набули деякі галузі машинобудування—автобудування (головним чином з частин, що імпортуються з США і Англії), суднобудування (Сідней, Мельбурн, Уаялла, Брісбен), с.-г. машинобудування (міста Пд. і Пд. Сходу), виробництво електротехнічного устаткування (Сідней, Мельбурн, Аделаїда, Брісбен), різних верстатів і озброєння.

Структура і географія транспорту Австралії складалися під впливом великих розмірів країни, її колоніального минулого і сучасних потреб. Трансавстралійською вважається лише одна залізниця завдовжки 1800 км (Порт-Пірі – Калгурлі), яка з'єднує Південну і Західну Австралію. Перетнути країну з півдня на північ можна лише спочатку залізницею, а потім шосе. Австралія майже не має свого морського флоту, хоча в країні багато спеціалізованих портів і кожна столиця штату є портом. Трубопроводи почали будуватися тільки останнім часом.

В той же час Австралія зуміла якнайкраще скористатися з можливостей авіаційного та автомобільного транспорту. Вона має три авіакомпанії міжнародного класу, великі аеропорти в Сіднеї, Мельбурні, Брісбені і Перті і транзитний аеропорт в Дарвіні. Авіація широко використовується для зв'язків усередині країни не тільки між містами, а й між окремими фермами. Користуються нею і в сільськогосподарському виробництві, і в побуті. Є служби «літаюча яловичина», «літаючий лікар», «літаюча пошта» тощо.
За кількістю автомобілів на душу населення Австралія стоїть на одному рівні з США і Канадою. Майже кожна сім'я має автомобіль. Мережа автошляхів у заселених районах густа і сучасна.

Ця сфера в Австралії має таку ж структуру, як і в інших розвинених країнах. До 3 млн. іноземних туристів відвідує Австралію щороку, переважно з Нової Зеландії, Японії і Південно-Східної Азії. Стримуючим чинником розвитку іноземного туризму залишається висока вартість авіапере-льотів із Західної Європи і США. Туристична база Австралії включає як природні, так і історико-культурні об'єкти. Серед природних найбільшу популярність мають національні парки «Великий Бар'єр-ний риф» і «Улуру». Останній розташований в центрі континенту і відомий масивом Аєрс-Рок. Австралія бідна старожитностями, але сучасні комплекси культурних закладів у столицях штатів відповідають найвищим світовим стандартам.

Розділ 2: Туристичні ресурси країни

Ресурси оздоровчо-лікувального туризму:

Приморські кліматичні курорти Австралії відомі на весь світ: Золотий Берег, Дейдрім Айленд, Кернс вважаються ідеальними місцями для відпочинку і лікування. Проте віддаленість Австралії від Європи і Америки - основних регіонів, що генерують туристський попит, - перешкоджає збільшенню в'їзних туристських потоків. Тому австралійські курорти, як і американські, орієнтовані головним чином на прийом внутрішніх туристів.

Гірськолижні курорти Австралії знаходяться у високогірних районах штатів Новий Південний Уельс, Вікторія і Тасманія, а також Австралійської столичної території, вони працюють тільки в зимові місяці (зима в Південній півкулі припадає на червень- серпень).

Перший в Австралії гірськолижний курорт був відкритий в місті Кіандра близько 1861 року. Перший підйомник для лижників сконструйований поблизу заповідника Маунт- Баффало в 1936 році.

Австралійські лижники вперше виступали на зимовій Олімпіаді 1952 року в Осло, після чого брали участь у кожних зимових Олімпійських іграх, а в 1998 році вони привезли бронзову медаль з ігор. Малькольм Мілн] в 1969 році став першим неєвропейцем, який виграв світовий чемпіонат з гірськолижного спорту; серед олімпійських медалістів з Австралії - лижниці Зали Стегалл, Аліса Кемплін, Лідія Ласілла, лижник Дейл Бегг- Сміт і сноубордистка Тора Брайт
Взимку в Австралії є безліч придатних для катання на лижах місць на висоті від 1250 до 2200 метрів, переважно від 1500 метрів. Курорт Тредбо поблизу гори Косцюшко включає в себе найбільший підйом в країні - 2037 метрів; висота основи - 1365 метрів. У курорті Кіандра підйом дорівнює 1400 метрів, а на Маунт- Мосон поблизу адміністративного центру Тасманії - 1250 метрів

У країні є кілька баз відпочинку для швидкісного спуску, включаючи Тредбо і курорту Перішер в Новому Південному Уельсі і Маунт- Баллер і Фоллс- Крік в Вікторії.

Лижні гонки популярні в національних парках Косцюшко і Альпійському і можливі в Намаджі і в парках, що входять до складу охоронюваних ЮНЕСКО територій Тасманії. Найбільший в країні і найпопулярніший в штаті Вікторія сніговий курорт - село Маунт- Баллер.

Австралія володіє всіма природними ресурсами, необхідними для лікувально оздоровчого туризму. Великі бальнеологічні курорти - Деилсфорд, Морк, Спрингвуд - сконцентровані на південному сході материка. Приморські кліматичні курорти Австралії також відомі на весь світ: Золотий Берег, Дейдра Айленд, Кернс вважаються ідеальними місцями для відпочинку і лікування. Проте віддаленість Австралії від Європи і Америки - основних регіонів, генеруючих туристський попит, - перешкоджає збільшенню в'їзних туристських потоків. Тому австралійські курорти, як і американські, орієнтовані головним чином на прийом внутрішніх туристів.

Сьогодні «spa» – це оздоровчий комплекс процедур з використанням води з лікувальними властивостями (мінеральної, морський, прісної), а також морських водоростей і солі, лікувальних грязей і цілющих рослин. Дія spa-процедур направлена на оздоровлення та релаксацію всього організму в цілому. Впливаючи через шкірний покрив, spa-компоненти активізують процеси обміну речовин, покращують кровообіг, виводять токсини і шлаки з організму, поліпшують загальне самопочуття і насичують організм життєвою енергією.

Термін «wellness» важко перекладається на українську та російську мови, оскільки відсутнє містке поняття, яке відбивало б усю сутність терміна, а приблизний переклад – «прекрасне самопочуття».

Щорічно попит на spa та wellness відпочинок в Австралії зростає. Так, згідно із дослідженням «Global SPA Summit 2010», 89% респондентів зазначають, що концепція wellness (оздоровлення, підвищення рівня загального здоров’я) є надзвичайно важливою для їх майбутнього.

Ресурси пізнавально-екскурсійного туризму:

В списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Австралії налічується 19 найменувань (станом на 2015 рік). Це зокрема, Великий бар'єрний риф (англ. Great Barrier Reef), Національний парк Какаду (англ. Kakadu National Park), Область озер Уілландра (англ. Willandra Lakes Region), дика природа Тасманії (англ. Tasmanian Wilderness), дощові ліси східного узбережжя Австралії (англ. Gondwana Rainforests of Australia) та ін.

З 19 об'єктів Світової спадщини в Австралії:

3 культурних об'єкта;

12 природних об'єктів;

4 об'єкти змішаного типу;

2 культурні об'єкти визнані шедеврами людського генія (критерій i) і 9 об'єктів — природними феноменами виключної краси та естетичної важливості (критерій vii).

Сіднейська Вежа – друга найвища точка Австралії і третя найбільша башта Південної півкулі. Її висота становить цілих 305 м, що дозволяє бачити все місто як на долоні. Головною особливістю цього “австралйского дива” є величезний оглядовий майданчик зі скла та розкішний ресторан, який “висить у повітрі”. Сіднейська башта настільки велика, що одночасно може вмістити близько 1000 осіб. На вершині вежі можна замовити квиток на популярну віртуальну подорож по визначних пам’ятках в спеціальному 3D-кінотеатрі.

Опера Хаус – найвідоміша пам’ятка на континенті. Він є флагманом сучасної архітектури і входить в ТОП-10 найбільш популярних місць на планеті. Головною особливістю цього шедевру є його химерна форма: величезний корабель з піднятими вітрилами. Цікаво знати, що Опера Хаус повністю стоїть на воді і налічує більше 1000 приміщень для різних виставок і галерей. Але головним призначенням пам’ятки є театральні вистави, а їх за рік налічується майже 3000!

Будинок Королівської виставкита карлтонські сади (англ. Carlton Gardens) — об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО у місті Мельбурн (штат Вікторія, Австралія).

Знаходяться на північно-східній околиці Центрального ділового району в передмісті Карлтон. На площі в 26 гектарів крім зелених насаджень знаходяться: Королівський виставковий центр, Мельбурнський музей, кінотеатр Imax, тенісні корти, дитячий майданчик. Об'єкт має форму правильного чотирикутника, знаходиться на стику вулиць Вікторія, Ратдаун, Карлтон і Ніколсон. У списку об'єктів Світової спадщини зазначено, що Карлтонські сади мають «історичне, архітектурне, естетичне, соціальне та наукове значення для штату Вікторія».

Сади є прикладом ландшафтної архітектури вікторіанської епохи з широкими газонами і зеленими насадженнями з європейських і австралійських дерев, серед яких дуб черешчатий, тополя біла, платан, в'яз, таксодіум дворядний, Cupressus funebris, Quercus cerris, араукарія, кедри та інші хвойні, і місцевих вічнозелених рослин, зокрема Ficus macrophylla і Acmena ingens, а також квітниками з однорічних рослин і чагарників.

Цікавим місцем є червона скеля Айерс Рок. Її вважають справжнім витвором мистецтва природи, вона є найдавнішою гірською породою і підноситься на 348 метрів до небес. Айерс Рок – оранжево-коричнева скеля овальної форми, яка сформувалася 680 мільйонів років тому. Можна тільки уявити, скільки епох пройшло повз неї, скільки поколінь змінилося, поки ця своєрідна пам’ятка нерухомо стояла на місці.

Протяжність овального горба цієї пам’ятки – 2.5 км, а в ширину скеля близько 1.5 км – це все, що залишилося від величезного гірського хребта Петерман. Скеля входить до складу австралійського національного парку Улуру-Ката Тьюіта. Саме виникнення гірського масиву Петерман викликало багато суперечок, здогадок і протиріч, адже гора з’явилася майже посеред безкрайньої і рівної пустелі. Однак зараз її відносять до однієї з найбільш вражаючих визначних пам’яток Австралії.

Вважалося, що Айерс Рок – це гігантський метеорит, який впав на рівнину. Також думали, що скеля – це продукт ерозії, а саме нескінченного руйнування височин рельєфу природними силами. Геологи називають гірські масиви останцями. Піднятися на вершину австралійської монолітної скелі не кожному під силу, але в небезпечних місцях цієї пам’ятки Австралії встановлені перила з металу, а найризикованіші підйоми долають альпіністи зі страховкою. З вершини Айерс Рок відкривається прекрасний вид на пустелю, де лише місцями, хіба що біля підніжжя самої скелі і в окрузі зеленіють невеличкі рідкісні гаї з евкаліптів і акацій.

Мис Байрон – ще одна відома пам’ятка Австралії. Його ще називають Байрон-Бей і знаходиться він на сході материка. Мис названий на честь Джона Байрона, який у 70-х роках XVIII століття здійснив на військовому фрегаті з 24 гарматами навколосвітню подорож.

Національний військовий музей знаходиться у Канберрі, а Музей старожитностей — в Сіднейському університеті. Місцева флора і фауна демонструються у Австралійському музеї у Сіднеї. Національна художня галерея у Мельбурні має чудовою колекцією. Новий Національний музей Австралії відкритий у Канберрі у 2001 році.

Ресурси активного і спортивного туризму:

Австралія - ​ ​ здебільшого рівнинна країна. Більш того, вона вважається самим плоским континентом на планеті. Проте, і тут є місця, які зацікавлять любителівпішохідного туризму і альпінізму. На південному сході країни впираються в небо снігові вершини Австралійських Альп (Australian Alps). Гірський ланцюг Альп тягнеться через штати Новий Південний Уельс, Австралійську столичну територію і Вікторію. В альпійській зоні розміщується 16 національних парків і заповідників. Найвищий пік Австралійських Альп - гора Косцюшко (Mount Kosciuszko). Її вершина досягає позначки в 2230 метрів. Звичайно, це далеко не Еверест, але все ж гідний виклик для початківців альпіністів. Сходження краще здійснювати в зимовий сезон, який починається в червні і закінчується на початку вересня.

Водний туризм — один з різновидів туризму, в основі якого подолання маршруту водною поверхнею.

Розрізняють декілька підвидів водного туризму: сплав по річках, рафтинг, вітрильний туризм, каякінг, каньйонінг (подолання каньйонів без допомоги плаваючих засобів), віндсерфинг, вейкбординг.

Найпопулярнішими місцями водного туризму у світі є США, Канада, Швеція, Туреччина, Єгипет, Австралія.

Велосипедний туризм (велотуризм) — один з видів туризму, в якому велосипед служить головним або єдиним засобом пересування. Поняття «велосипедний туризм» багатозначне і стосується як до одного з видів активного відпочинку, так і до різновиду спортивного туризму.

Велосипедний туризм – захопливий і відносно недорогий вид активного відпочинку і спорту. Все, що Вам треба для катання на велосипеді – це велосипед і непогана фізична підготовка. Ніяких перешкод для велосипедного туризму не існує – паливо велосипеду не треба, він проїде у важкодоступні для автомобіля місця, для перетину складної місцевості велосипед можна перенести на руках і навіть узяти в потяг.

Відмінні хвилі для занять серфінгом будь-якої складності приносять до берегів Австралії Тихий Океан - на сході, Індійський океан - на заході, антарктичні моря - на півдні материка. Побувайте на культовому пляжі Беллс-Біч (Bells Beach) поряд з містечком Торки (Torquay), що стоїть на Великій океанської дорозі (Great Ocean Road) і є «вхідними воротами» узбережжя Вікторії (Surf Coast), привабливого для серфінгістів всього світу. У Новому Південному Уельсі шикарні хвилі чекають вас в затоці Байрон-Бей (Byron Bay), в Ньюкастлі (Newcastle), Сіднеї і на південному узбережжі.

Мисливський туризм (аутфітер-тур) - різновид туризму, метою якого є пошук, вистежування, переслідування та здобич деяких видів диких тварин.

Широкого розвитку в багатьох країнах світу набув мисливський туризм. Незважаючи на високі ціни послуг, що оплачують іноземні мисливці, мисливський туризм дедалі більше розширюється. Мрією туристів-мисливців є велика четвірка (лев, леопард, буйвол, слон) та найвищий трофей -памірський гірський баран Марко Поло.

Мисливський туризм, це водночас і промисел і розвага, що складається з пошуку, пересугідування та здобичі (захоплення або вбивства) деяких видів диких тварин (переважно птахів і ссавців). До мисливських турів не відносять вбивство худоби, домашніх тварин або тварин, що тримаються в неволі, так як і рибальство та використання пасток. У багатьох країнах мисливський туризм викликає протести захисників дикої природи, які вказують на його шкоду для природи, і на те, що рекреаційне полювання розвиває жорстокість, та навіть часто прирівнюють його до вбивства людини.

Ресурси родієвого і розважального туризму:

В Австралії кожен штат має свої свята і дні шкільних канікул, але існують дні, які святкує вся країна, хоча навіть загальнонаціональні свята найчастіше відзначаються в різні дні. Всі свята в Австралії зустрічаються весело і шумно, по вулицях гуляють карнавали, городяни виїжджають на природу на барбекю, бушмени (сільські жителі) приїжджають в міста на ярмарки, вечірні вулиці наповнюються вогнями. Не можна не відзначити, що австралійці - майстри феєрверків і ілюмінацій. В Уряді країни є навіть відповідна посада - міністр феєрверків і вогню.

Чемпіонат Австралії з футболу або A-ліга (англ. A-League) є найсильнішим футбольним дивізіоном Австралії, яка функціонує під егідою Футбольної федерації Австралії. Утворена в 2004 році як Наступниця Національної футбольної ліги (ПСП), перший чемпіонат стартував в 2005 році. До складу ліги входить 10 команд: дев'ять представляють Австралію і одна Нову Зеландію. Офіційним спонсором чемпіонату є Hyundai Motor Company Australia, і тому ліга відома під назвою Hyundai A-League.

Сезон триває з жовтня по травень, включаючи в себе регулярний чемпіонат, що складається з 27 турів і фінальну серію плей-офф, в якій беруть участь команди, що зайняли вищі місця, що закінчується Гранд Фіналом. Переможець регулярного чемпіонату іменується «Прем'єром», а переможець плей-офф «Чемпіоном», що відрізняється від інших спортивних титулів Австралії, де «Прем'єром» іменується переможець плей-офф, а переможець регулярного чемпіонату «Малим прем'єром».

Нестандартна термінологія введена, щоб підкреслити престижність A-ліги. Найбільш успішні клуби отримують право виступати в азіатській Лізі чемпіонів. З моменту утворення ліги шість клубів удостоювалися звання «Прем'єр» і п'ять звання «Чемпіон».

На національні свята Австралії, з одного боку, впливає британська культура, з іншого боку, багато спостерігачів відзначають схожість Австралії з Каліфорнією, що проявляється в життєлюбність, свободу моралі, звичкою більшу частину часу проводити на відкритому повітрі. Вплив різних культур проявляється у вигляді вулиць, в популярності ресторанів, що спеціалізуються на національних кухнях, в поширенні футболу (раніше його вважали «іммігрантської» грою), в зростанні частки прихильників православного, мусульманського, індуїстського, сикхського і буддистського віросповідань і в розмаїтості преси іноземними мовах.

Ресурси розвитку круїзного туризму:

Водні туристські подорожі мають цілий ряд переваг по відношенню до наземних: найбільш високий рівень комфорту, значний обсяг одноразової завантаження (1000 осіб і більше), можливість реалізації різних видів і цілей туризму (пізнавальний, бізнес-туризм, навчальний туризм, шоп-туризм, паломницький), можливість повноцінного відпочинку, повний комплекс життєзабезпечення. Але ж є і недоліки: невисока швидкість руху транспортних засобів, обмежена мобільність, синдром «замкненого простору», схильність до частини людей «морської хвороби», у ряді випадків високі тарифи та ін.

Основними мотивами вибору водних подорожей туристами є бажання відпочити на воді, побачити нові міста, відвідати музеї, монастирі, церкви та інші пам’ятки. Слід також зазначити, що відпочинок на воді, на думку фахівців, найбільш корисний для здоров’я (повільне переміщення по водних просторах знімає стрес, а свіже повітря сприяє оздоровленню організму).

Круїзи по внутрішнім водним артеріям (річках, озерах, каналах) прийнято називати річковими круїзами. Подорожі по річках і озерах найбільш розвинені в державах, багатих судноплавними річками. Річкові круїзи можуть проводитися в одному напрямку або мати кільцевий маршрут. Річкові круїзні маршрути в залежності від умов перевезень, їх тривалості і протяжності, якості надаваних послуг поділяються на транспортні, туристичні, екскурсійно прогулянкові. Транспортні маршрути забезпечують транспортне сполучення між окремими населеними пунктами і працюють, як правило, за заздалегідь опублікованим розкладом. Річкові судна, які експлуатуються на транспортних маршрутах, здійснюють транзитні (протяжністю понад 400 км), місцеві (довжиною менше 400 км), приміські та внутрішньоміські перевезення туристів. До транспортних маршрутах відносяться також переправные і поромні лінії.