Україна

З початку 1990-х рр. в Україні порушувалося питання про надання особливого статусу ветеранам ОУН-УПА. Протягом тривалого часу не було істотних змін. У вересні 1997 р. при Кабінеті міністрів України створена урядова комісія з вивчення діяльності ОУН-УПА. 10 липня 2002 р. на одному із засідань комісії вирішено за допомогою Національної академії наук створити робочу групу істориків, щоб провести наукове дослідження діяльності УПА і на основі отриманої інформації визначити їхній офіційний статус.

На честь Дня народної єдності 22 січня 2010 р. президент Ющенко присвоїв статус Героя України Степану Бандері посмертно. Окружний адміністративний суд Донецька скасував указ 2 квітня 2010-го.

Президент України Віктор Ющенко також 29 січня 2010-го своїм указом визнав членів Української повстанської армії (УПА) борцями за незалежність України.

9 квітня 2015 року Верховна Рада України ухвалили закон «Про правовий статус борців за незалежність України» авторства Юрія Шухевича, у якому вказано перелік організацій, які визнаються таким, що боролись за незалежність України, серед них є Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія.^[82]

Соціологічні опитування

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у лютому 2012 р., 24% опитаних підтримують ідею визнати УПА-ОУН учасниками боротьби за державну Незалежність України, 57% опитаних — не підтримують. Ще 19% не визначились з цього питання.^[83]

Опитування 25 квітня — 5 травня 2011 року Research & Branding Group методом особистого інтерв'ю в 24-х областях України і Криму, проведеного в рамках міжнародного дослідницького проекту Євразійський монітор, показало, що 44% опитаних негативно оцінюють збройну боротьбу Організації українських націоналістів та Української повстанської армії проти радянської влади, 20% респондентів — позитивно, 14% — нейтрально, 18% — не змогли відповісти, 4% — не чули про таку подію.^[84]

Результати соціологічних досліджень, проведених Соціологічною групою «Рейтинг» з 30 березня по 9 квітня 2011 року, показали, що оцінки діяльності УПА в окремих регіонах України можуть значно відрізнятись від середньої оцінки по країні. Так, у західних областях України (де саме і знаходився основний оперативний простір дій УПА) вважають їх учасниками боротьби за незалежність України понад 72% населення (по Україні в середньому 27%)^[85].

Міжнародний контекст

Литва

У червні 2009 р. у парламенті Литви директор галузевого Державного архівуСБУ ВолоВолодимир В'ятрович і директор Центру досліджень визвольного руху Руслан Забілий відкрили виставку «Українська повстанська армія. Історія нескорених». На відкритті виступили віце-спікер Сейму Литви Альгіс Кашета, посол України в Литві Ігор Прокопчук, директор Центру геноциду та резистансу Литви Тереза Біруте-Бюрускайте, депутат СеймуДалія Коудіте і депутат Європарламенту Вітавта Ландсбергіс.^[86]

Польща

20 червня 2013 р. Сенат Польщі ухвалив заяву, у якій йдеться, що «9 лютого 1943 нападом загонів УПА на волинське село Паросля почалася груба акція фізичного знищення поляків, яка проводилася бандерівською фракцією Організації українських націоналістів та Українською повстанською армією». У документі також йдеться, що жертвами антипольської акції УПА стали близько 100 тисяч поляків.

За ухвалення такого тексту документа проголосувала більшість депутатів верхньої палати польського парламенту: 55 сенаторів зі 100 були за, 20 проти, а 10 утрималися.^[87]

Вшанування пам'яті

В Україні річниці створення УПА офіційно святкують в ряді областей з 2005 року. На честь 70-річчя створення УПА Івано-Франківська, Львівська та Тернопільська обласні ради оголосили 2012 рік роком Української Повстанської Армії^[88][89][90].

В ряді міст України є вулиці, названі на честь різних діячів і героїв УПА. Зокрема:

· вулиця Героїв УПА у Львові

· вулиця Героїв УПА в Івано-Франківську

· вулиця Героїв УПА у Трускавці.

· вулиця Вояків УПА в Тернополі