![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
ІІ. Зміст вчення Конфуція.
Кун Фу-цзи — китайський мислитель, напівбог у свідомості пересічного сучасного китайця. Особливу увагу треба приділити етичному вченню Конфуція, як досить оригінальному розгляду проблем «людина — людина», «людина — суспільство». В розкритті натурфілософського аспекту конфуціанства треба особливу увагу приділити проблемі неба, його сили, яка визначає дії та вчинки людей, а також їх суспільний стан. Далі слід розкрити роль долі в житті і смерті людини, — як це розумів Конфуцій. Потім слід визначити поняття «жень» (гуманність) і його зміст та призначення за принципом: «Чого не бажаєш собі, того не роби людям». Далі визначити поняття конфуціанської етики, а саме: 1. і — почуття обов’язку; 2. «сунь» — вірність, щирість; 3. «чжі» — знання; 4. «сюе» — вчення навчання. Розглядаючи соціальні погляди Конфуція треба проаналізувати питання про конфуціанську соціальну стратифікацію, а саме — про чотири категорії людей. Література: Філософія: Підручник для вищої школи / За заг. ред. В.Г.Кременя, М.І.Горлача. – Х.: Консум, 2004. – 672 с. Введение в философию. Кредитно-модульный курс (учебно-методическое пособие для студентов-заочников). Под ред. Л.Н. Никитина. – К.; Центр учебной литературы, 2008. – 272 с. Філософія: Підручник / Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. – К.: Либідь, 2008. – 408 с. Петрушенко В.Л. Філософія: Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації. – К.: Каравела, 2011. – 544 с. Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія: Навч.посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр «Академія», 2007. - 592 с. ІІІ. Етичні погляди Г.Сковороди. Г.С.Сковорода в розумінні призначення людини виходив з того, що буття особистості є невіддільним від вчинку її; Г.С.Сковорода вважає, що буття людини — це взагалі моральне діяння. По-друге, він вважає, що сенс діяльності людини визначається не матеріальними потребами, не соціальними запитами, а цілком спрямований на сферу духу. В зв’язку з цим треба викласти основи вчення філософа про щастя, як «економію власного нашого внутрішнього світу», а також про «сродну працю». Література: Сковорода Г.С. Повне академічна збірка творів. - К.: Майдан, 2011. – 1402 с. Горський В.С. Історія української філософії. Курс лекцій. - К.: Наукова думка, 1997. – 286 с. Русин М.Ю., Огородник І.В. та ін.. Історія української філософії / К.: ВПЦ КНУ, 2008. – 591 с. Історія філософії України. Хрестоматія. - К.: Либідь, 1993. – 560 с. Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник – К.: Книга, 2005. – 528 с. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / за ред. акад. НАН України Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2012. – 621 с. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – К.: Орій, 2002. – 226 с.
|