Порядок проведення лабораторних робіт

Студент при підготуванні до виконання лабораторних робіт повинен проробити необхідний теоретичний матеріал, знати основні положення теорії, методику проведення робіт, вивчити застосовуване устаткування і міряльний інструмент, а також виконати заготівлі протоколу по роботі.

На початку кожного лабораторного заняття проводиться контрольний опит, за результатами якого викладач робить висновок про готовність студентів до проведення лабораторної роботи. Для підготування і проведення лабораторних занять студенти використовують методичні вказівки по лабораторних робіт, рекомендовану літературу і конспект лекцій. Після необхідного підготування студентів, лабораторного устаткування й апаратури в робочий стан, проводиться виконання лабораторної роботи, опрацювання й аналіз отриманих даних.

За підсумками роботи студент повинний: придбати практичні навики по упорядкуванню програми, методики випробувань і роботи на відповідному устаткуванні, вимірювальній апаратурі й обчислювальній техніки; вміти оформити протокол результатів випробувань, провести аналіз експериментальних даних і зробити висновки.

На лабораторних заняттях студенти повинні мати для виконання розрахунків, побудови графіків обчислювальні і креслярські приналежності.

У процесі лабораторних занять студенти зобов'язані дбайливо відноситися до навчального устаткування, наочним приладдям, вимірювальній і обчислювальної техніка. Перед закінченням заняття необхідно упорядкувати робоче місце. Робота зараховується після її проведення й представлення оформленого відповідно до вимог протоколу і його захисту студентом.

Вказівки до оформлення протоколу

до лабораторних робіт

Протокол до лабораторних робіт повинен містити:

- титульний лист (приклад оформлення див. Додаток А);

- найменування лабораторної роботи, її номер;

- ціль роботи (указується конкретна ціль, що повинна бути досягнута в результаті виконання роботи);

- вихідні теоретичні положення (доводяться основні теоретичні положення, розрахункові формули);

- устаткування, прилади, міряльний інструмент, використовувані при виконанні роботи;

- короткий опис методики виконання роботи;

- результати дослідження і їх опрацювання;

- у заключній частині протоколу доводиться аналіз результатів і даються висновки виходячи з цілі роботи;

- графіки виконуються на міліметровому папері і вклеюються до протоколу.

Загальні вимоги, запропоновані до упорядкування протоколів, містяться в ДСТУ 3008-95 і стандарті підприємства СТП 15-96.

1 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ РОЗМІРІВ І ВАГОВИХ ПАРАМЕТРІВ ЛЕГКОВОГО АВТОМОБІЛЯ

1.1 Ціль роботи

1.1.1 Ознайомитися з основними розмірами і ваговими параметрами легкового автомобіля.

1.1.2 Вивчити методику визначення основних розмірів легкового автомобіля.

1.1.3 Вивчити методику визначення вагових параметрів легкового автомобіля.

1.1.4 Вивчити методику визначення координат центру ваги легкового автомобіля.

1.2 Загальні зведення

Відповідно до нормативних документів повинні визначатися наступні основні розміри і вагові параметри автомобіля (рисунок 1.1).

1.2.1 База Б - по вимірах із правої і з лівої сторони автомобіля при нейтральному положенні передніх коліс. Базою автомобіля називається відстань між двома нормальними площинами, що проходять через центри передніх і задніх коліс.

1.2.2 Колія передніх і задніх коліс К^' і К^" - міряється на площині дороги по осі протектора шин.

1.2.3 Габаритна довжина Д - це відстань по подовжній осьовій лінії між двома нормальними площинами, що проходять через крайні точки автомобіля.

1.2.4 Габаритна ширина Ш - відстань між нормальними площинами, рівнобіжними подовжньої осьовий лінії і які проходять через крайні точки автомобіля.

1.2.5 Габаритна висота В - відстань від опорної поверхні до найбільше високого розташованої точки автомобіля. За опорну поверхню автомобіля приймається горизонтальна площина.

Рисунок 1.1 - Основні розміри і вагові параметри автомобіля

1.2.6 Довжина переднього звису С^' - відстань по горизонталі від нормальної площини, що проходить через центри передніх коліс до найбільше віддаленої передньої точки автомобіля.

1.2.7 Довжина заднього звису С^" - відстань по горизонталі від нормальної площини, що проходить через центри задніх коліс до найбільше віддаленої задньої точки автомобіля.

1.2.8 Кути світла (статичні) передній і задній γ ^' і γ ^" - кут між опорною поверхнею і площиною, яка торкається передніх або задніх шин і однієї з точок відповідного звису автомобіля.

1.2.9 Дорожній просвіт Н відстань від нижчих точок автомобіля до опорної поверхні. Визначається безпосередньо виміром при повному навантаженні автомобіля. Встановлення дорожніх просвітів повинно робити для нижчих точок, обговорених стандартом або технічними умовами на даний автомобіль.

1.2.10 Статичний радіус колеса r_ст - відстань від центру колеса до опорної поверхні при нерухомому автомобілі з повним навантаженням.

1.2.11 Вільний радіус колеса r_в - відстань від центру вільного, не завантаженого колеса до зовнішньої окружності шини з рекомендованим тиском повітря. Вільний радіус колеса легко визначити по довжині обмірюваної окружності колеса.

1.2.12 Маса спорядженого легкового автомобіля m_б маса легкового автомобіля зі спорядженням і заправкою, але без водія, пасажирів, багажу і додаткового спорядження (вогнегасника, підігрівника двигуна)

, (1.1)

де: m_о - маса (суха) не спорядженого легкового автомобіля (без запасного колеса, інструмента, палива, олії й охолодної рідини), кг;

g - маса заправки і спорядження, кг.

1.2.13 Місткість легкового автомобіля п - число місць для сидіння, включаючи місце водія.

1.2.14 Навантаження легкового автомобіля m_е - загальна маса пасажирів (включаючи водія), багажу і додаткового спорядження

, (1.2)

де: 75 - маса одного пасажира, кг;

10 - маса багажу одного пасажира, кг;

g_дод - маса додаткового спорядження, установленого по спеціальній вимозі, кг.

1.2.15 Повна маса легкового автомобіля m_а - маса спорядженого легкового автомобіля з навантаженням

1.2.16 Осьова маса легкового автомобіля m₁ і m₂ - частина повної маси легкового автомобіля, або m_б1 і m_б2 - частина спорядженої маси автомобіля, що доводиться на горизонтальну опорну поверхню через колеса даної осі.

1.2.17 Питома потужність легкового автомобіля N_пит - відношення максимальної потужності двигуна в кВт/кг по технічних умовах до повної маси легкового автомобіля m_а в кг.

1.2.18 Координати центру ваги автомобіля по довжині а і b, та висоті h_g. Визначаються відстанями по горизонталі до передньої а і b задньої осей та висотою над рівнем дороги h_g.

1.3 Завдання на підготування до лабораторної роботи

При підготуванні до роботи студент повинний вивчити:

1.3.1 Формулювання основних геометричних і вагових параметрів автомобіля.

1.3.2 Методику виміру основних геометричних параметрів автомобіля.

1.3.3 Методику визначення вагових параметрів автомобіля і перебування координат центру ваги за допомогою стенда-платформи.

1.3.4 Накреслити таблицю 1.1 для занесення результатів вимірів і обчислень.

Таблиця 1.1 - Результати визначення основних розмірів і вагових параметрів автомобіля

Модель автомобіля ______Тип кузова_____Рік випуску_____

1.4 Контрольні питання для самоперевірки і контролю підготування студентів до роботи

1.4.1 Що розуміємо під основними розмірами автомобіля?

1.4.2 Що називається вільним і статичним радіусом колеса?

1.4.3 Що мається на увазі під місткістю легкового автомобіля, спорядженою і повною масою автомобіля?

1.4.4 Як визначається маса і положення центру ваги автомобіля?

1.4.5 Якими параметрами характеризується положення центру ваги автомобіля?

1.4.6 Що називається базою автомобіля?

1.4.7 Що називається колією автомобіля і як вона вимірюється?

1.4.8 Який розмір прийнятий за габаритну висоту автомобіля?

1.4.9 Як вимірюється звис автомобіля?

1.4.10 Що називається кутом звису?

1.4.11 Що таке “дорожній просвіт” і як він вимірюється?

1.4.12 Назвіть радіуси колеса і як вони визначаються?

1.5 Матеріали, інструмент, пристосування, устаткування

Для виконання лабораторної роботи необхідно мати:

1.5.1 Випробовуваний автомобіль із запасним колесом і інструментом.

1.5.2 Мірну стрічку.

1.5.3 Планку, довжиною два метри з рівнем.

1.5.4 Штангенрейсмус.

1.5.5 Щит і два схили.

1.5.6 Оптичний квадрат.

1.5.7 Стенд-платформа для визначення вагових параметрів і координат центру ваги автомобіля.

1.5.8 Баластові вантажі.

1.5.9 Манометр для визначення тиску повітря в шинах.

1.6 Порядок виконання лабораторної роботи

1.6.1 За допомогою мірних інструментів визначаються основні розміри легкового автомобіля і заносяться до протоколу.

1.6.2 Платформу стенда встановлюють у горизонтальне положення за допомогою регулювальних гвинтів, контролюючи установку оптичним квадрантом. Легковий автомобіль із повною або спорядженою масою встановлюється на платформу уздовж подовжньої осі, симетрично і розташовується так, щоб заднє колесо були якнайближче до осі хитання платформи (рисунок 1.2).

По горизонталі вимірюється відстань b₀ від осі хитання до осі задніх коліс. По динамометру стенда фіксується показання Р в Н. Потім автомобіль переміщають по платформі вперед на максимально можливу відстань l₀ (чим більше розмір переміщення, тим вище точність вимірів) і фіксують друге показання динамометра Р₁. По відомих значеннях Р і Р₁, розміру переміщення автомобіля l₀ і відстані від осі хитання до точки підвісу динамометра L визначають повну або споряджену масу автомобіля по формулі:

1.6.3 Координати центру ваги автомобіля по довжині а і b визначаються по наявних вимірах.

Відстань по горизонталі від центру ваги до осі задніх коліс визначається

, (1.3)

де: L = 3910 мм - відстань по горизонталі від осі хитання платформи до точки підвісу динамометра;

т_п = 1160 кг - маса платформи стенду;

L_п = 2040 мм - відстань по горизонталі від осі хитання платформи до її центру ваги.

Рисунок 1.2

Відстань по горизонталі від центру ваги платформи до осі передніх коліс автомобіля дорівнює .

1.6.4 Для визначення координати центру ваги автомобіля по висоті його встановлюють у передній частини платформи, симетрично її подовжньої осі і надійно загальмовують (включаючи передачу заднього ходи, ручне гальмо, встановлюють упори під колеса). Блокування передньої і задньої підвісок дозволяють підвищити точність вимірів. За допомогою тельфера, піднімаючи одну сторону платформи, нахиляють її щодо осі хитання (рисунок 1.2) на максимально можливий кут µ (чим більше кут нахилу, тим менше похибка вимірів) і фіксують показання динамометра - Р′, оптичного квадрата - µ⁰, а також - b′ _0. Розмір b₀ варто вимірювати при похилому положенні платформи. Потім координату центру ваги автомобіля по висоті h_g визначають по формулі:

, (1.4)

де: S = 205 мм - відстань по вертикалі від опорної поверхні платформи до осі її хитання;

S_п = 131 мм - відстань по вертикалі від центру ваги платформи по висоті до осі її хитання.

Примітка: У розрахунки підставляються значення повної т_а або спорядженої т_б маси автомобіля, у залежності від того, у якому ваговому стані автомобіля проводилися виміри.

Отримані в результаті вимірів і обчислень дані заносяться в таблицю 1.1.

1.7 Зміст звіту

У звіті за результатами визначення основних розмірів і вагових параметрів автомобіля повинні бути приведені в наступній послідовності:

1.7.1 Ціль роботи.

1.7.2 Рисунок з основними розмірами автомобіля.

1.7.3 Перелік приладів і устаткування.

1.7.4 Рисунок стенда-платформи для визначення маси і положення центру ваги автомобіля.

1.7.5 Протокол вимірів і обчислень.

1.7.6 Висновки за результатами роботи.

Література: [1], с.15-16; 216-219; [2], с.11-13.

2 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2

ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК

ЕЛАСТИЧНОГО КОЛЕСА