ПЕРЕДМОВА. Щодня у світі фіксуються тисячі подій, при яких відбувається порушення нормальних умов життя і діяльності людей і які можуть призвести або призводять до

Щодня у світі фіксуються тисячі подій, при яких відбувається порушення нормальних умов життя і діяльності людей і які можуть призвести або призводять до загибелі людей та/або до значних матеріальних втрат. Такі події називаються надзвичайними ситуаціями.

Засоби масової інформації, як правило, привертають увагу громадськості до надзвичайних ситуацій, особливо коли вони пов'язані з життям відомих особистостей, призвели або можуть призвести до великої кількості жертв, становлять загрозу нормальному життю і діяльності груп людей, цілих регіонів чи навіть країн. Майже жодне газетне видання, жоден випуск радіо або телевізійних новин не виходить без таких повідомлень.

Природні катастрофи, техногенні аварії, соціально-політичні колізії, на жаль, є прикметою ХХ та початку ХХІ століття. Вказані процеси отримали назву надзвичайні ситуації.

Глобальний розвиток людської цивілізації, крім позитивних надбань, породив чисельні загрози життєво важливим інтересам людини і громадянина, суспільства і держави та створив передумови для таких негативних тенденцій:

- збільшення частоти та інтенсивності надзвичайних ситуацій;

- поява надзвичайних ситуацій «змішаного типу» – коли природні катаклізми спричиняють виникнення техногенних катастроф, а іноді (хоч і значно меншою мірою), та навпаки надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, котрі з одного боку можуть викликати техногенні катастрофи, які можуть виникати внаслідок надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.

Будь-яка надзвичайна ситуація викликає необхідність мобілізувати для роботи з ліквідації її наслідків значні матеріальні, фінансові та кадрові ресурси. Причому найбільш гостро постає питання оптимального та оперативного використання цих ресурсів. Не слід забувати, що нерідко ціна успішного вирішення цього питання – людське життя.

За вищенаведених причин не викликає ніяких сумнівів необхідність ефективного управління процесом зменшення та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Важливою складовою успішного вирішення проблем щодо медичного забезпечення ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій є медичне сортування постраждалих (хворих) при надзвичайних ситуаціях.

Основи медичного сортування були розроблені видатним військово-польовим хірургом М.І. Пироговим, який вперше застосував у широких масштабах під час Кримської війни 1853-1856 рр.. «Я вперше впровадив сортування на севастопольських перев’язочних пунктах та знищив пануючий там… хаос. Я пишаюсь цією заслугою…». Розроблені М.І. Пироговим принципи медичного сортування отримали подальший розвиток у працях видатних вітчизняних хірургів та повністю себе виправдали на практиці в роки Великої Вітчизняної війни, війни в Афганістані та під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильські й АЕС.

Плани та заходи реагування на надзвичайні ситуації мають бути на основі чітких етичних інструкцій, щодо проведення конкретних заходів – до, під час та після надзвичайної ситуації людьми, місцевою громадою та міжнародною спільнотою. Різні країни і культури можуть визначати етичні принципи по-різному, але вони повинні зазвичай включати наступні питання:

- розуміння ціни людського життя;

- збереження основ людської гідності кожної людини;

- проведення заходів у максимальному режимі для більшості людей;

- виявлення поваги до традицій місцевої спільноти.

Загальна декларація прав людини та інші міжнародні акти щодо прав людини є основоположними рекомендаціями щодо етичних обґрунтувань дій та пріоритетів під час реагування на виникнення надзвичайної ситуації.

Медичне сортування набуває особливого значення при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, пов'язаних з появою протягом короткого періоду великої кількості постраждалих (хворих), більшість з яких потребують термінової медичної допомоги та евакуації із зони надзвичайної ситуації, коли неминуче виникає дисбаланс, між кількістю постраждалих, які потребують надання медичної допомоги, і наявними силами та засобами з їх можливостями. В таких ситуаціях створюються передумови, що практично унеможливлюють надання медичної допомоги в повному обсязі всьому контингенту постраждалих. Це змушує до зосередження зусиль у наданні першочергових заходів медичної допомоги тим постраждалим, які потребують її найбільш гостро і в той же час мають реальні шанси для виживання. Для досягнення цієї мети потрібно виділення категорії постраждалих із числа тих, які потребують медичної допомоги у мінімальному обсязі або тих, підтримка життя яких, є вкрай невизначеною, навіть всупереч зусиллям, що займуть багато часу і зажадають великої кількості медичних ресурсів.

Настанова присвячена організації та проведенню медичного сортування підрозділами екстреної медичної допомоги та медицини катастроф при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, з відображенням вимог міжнародних нормативно-правових актів щодо етичних аспектів медичного сортування, які в нашій державі запропоновані вперше. Форми документів та порядок їх заповнення під час проведення медичного сортування відповідають вимогам керівних документів.

Настанова визначає основні поняття, мету, види і способи застосування медичного сортування при наданні екстреної медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з одночасно великою кількістю постраждалих (хворих).

Настанова призначена для медичного персоналу, який може бути залучений до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, та розрахована на особовий склад бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги першої та другої черги територіальних центрів ЕМД та МК, закладів охорони здоров’я та особовий склад ДСНС та МВС України – безпосередніх учасників ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, викладачів, студентів та слухачів медичних навчальних закладів.

Використані в настанові поняття і терміни є такими, що відповідають вимогам Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 р. № 5403-VI та Закону України від 05.07.2012 р. № 5081 –VI «Про екстрену медичну допомогу».