Найбільш поширені дезінфікуючі розчини та способи їх приготування.

1. Хлорне вапно (гіпохлорид кальцію) є білим дрібним порошком з різким запахом хлору. Зберігають в сухій, захищеній від світла тарі. Використовують в сухому вигляді для знезараження виділень хворого.

Досить часто застосовується розчин хлорного вапна, який освітлювали. Розчини хлорвмісних речовин готують в дерев`яному, емальованому, фаянсовому або захищеному від корозії металевому посуді з кришкою, що щільно закривається. Звичайно використовують 10% і 20% освітлені (маточні) розчини. Розрахункову кількість хлорного вапна розміщують спочатку і невеликій кількості води до утворення рівномірної кашки, потім, продовжуючи помішувати, доливають воду до загального об`єму, знову перемішують до утворення однорідної суспензії і залишають під кришкою на 24 години. Протягом перших 4 годин необхідно не менше 3 разів перемішувати суміш. Через 24 години обережно, не збовтуючи осаду, освітлений розчин зливають. (Для приготування 10л 10% розчину потрібно 1 кг хлорного вапна). Для дезінфекції, як правило, використовують 0, 2-1% робочий розчин, виготовлений із маточного розчину (на 10л потрібно 200-1000мл 10% освітленого (маточного) розчину).

2. Хлорамін В (N-хлорбензольсульфонамід натрію) – білий кристалічний порошок, що місить 25-29% активного хлору. Для знезараження використовують 0, 2-4% розчин хлораміну. Готують розчин хлораміну В, розмішуючи порошок в невеликій кількості гарячої води (50-60˚ С), потім доводять розчин водою до потрібного об`єму.

Для приготування 1% розчину на 10л води необхідно взяти 0, 1кг хлораміну. Термін зберігання готового розчину не більше 5 днів.

3. Мильно-содовий розчин 1-2% готують таким чином, що додають у воду відповідну кількість господарського мила і бікарбонату натрію (сода). Для приготування 1% розчину 0, 1кг господарського мила і 0, 1кг соди розводять в 10л води. Розчин готують безпосередньо перед використанням.

Характеристика деяких ефективних сучасних дезінфікуючих засобів:

«Стериліум», «Октеніамін», «Бактолін базик» застосовується для хірургічної та гігієнічної антисептики рук медичного персоналу з метою профілактики гепатиту В, СНІДу.

«Йодобак», «Кутасепт-G» - антисептичні препарати для шкіри, слизових оболонок, ран, опіків, перед - та післяопераційної обробки операційного поля та інших випадках.

«Тералін (ТРН-5225)» - концентрат для вологого прибирання.

«Перформ» застосовується для обробки поверхонь предметів, особливо у приміщеннях, де знаходяться пацієнти з ослабленим імунітетом та новонароджені.

«Гігасепт ФФ» використовують для дезінфекції та хімічної стерилізації ендоскопічного та реанімаційно-анестезіологічного обладнання.

«Лазетол АФ» застосовують для обробки медичних інструментів. У зв`язку з високою очищувальною властивістю препарату його використовують для одночасної дезінфекції виробів та передстерилізаційної обробки. Лізетол – єдиний засіб, який може розводити залишки крові, що засохли, слизу та інших біологічних рідин людини в дрібнокапілярних медичних виробах.

«Бодефен» використовують для дезінфекції та передстерилізаційної обробки термолабільних та термостабільних медичних інструментів, в тому числі гнучких ендоскопів.

«Мікробак форте» застосовують для дезінфекції та очистки поверхонь приміщень (стін, підлоги), медичного обладнання.

«Саніфект-128» застосовується для дезінфекції та передстерилізаційної обробки виробів медичного призначення, профілактичної, поточної та заключної дезінфекції, генеральних прибирань, знезараження поверхонь у приміщеннях, твердих меблів, медичних приладів та обладнання, білизни, посуду, предметів догляду за хворими.

Перераховані дезінфікуючі засоби далеко не повністю вичерпують список ефективних препаратів.

До заходів профілактичної дезінфекції відносять також миття рук з милом (необхідно здійснювати систематично як персоналу, так і хворим), кип`ятіння води, дотримання санітарних правил при роздачі їжі.

Поточну дезінфекцію проводять для зниження інфікованості приміщень, предметів, що знаходяться біля джерела інфекції. Знезаражують всі виділення хворого і предмети до яких торкався хворий, особливо важлива поточна дезінфекція при кишкових інфекційних захворюваннях.

Існують механічні, фізичні і хімічні способи проведення дезінфекції. При механічному способі перуть білизну, миють руки, видаляють пил і бруд вологою серветкою. До фізичних способів відноситься кип`ятіння, ефективність якого зростає при додаванні у воду бікарбонату натрію (20г на 1л води), господарського мила (10-20г на 1л води). Застосовують також водяний пар, що знищує не лише мікроорганізми, але і спори. Хімічні способи дезінфекції є найпоширенішими і полягають в застосуванні різних дезінфікуючих розчинів.

Заключну дезінфекцію проводять для повної ліквідації збудників захворювання в боксі, палаті, відділенні. Дезінфікують приміщення, предмети побуту, одяг. Найважливішим методом заключної дезінфекції приміщень є їх обробка з гідропульту сумішшю різних дезінфікуючих розчинів. Заключною може бути і дезінфекція поверхонь предметів шляхом протирання або миття їх. Деякі предмети (наприклад, м`які меблі, книги, взуття та ін.) слід дезінфікувати в дезінфекційних камерах.