![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Методи навчання
Використовувані методи навчання: • за джерелом передачі та сприймання навчальної інформації - словесні, наочні, практичні; • за характером пізнавальної діяльності - пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемне викладання, частково-пошуковий, дослідницький; • залежно від основної дидактичної мети і завдань- методи оволодіння новими знаннями, формування вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок; методи усного викладу знань, закріплення навчального матеріалу, самостійної роботи студентів з осмислення й засвоєння нового матеріалу роботи із застосування знань на практиці та вироблення вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок; • класифікація з точки зору цілісного підходу до діяльності у процесі навчання - методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; стимулювання й мотивація студента, контролю, самоконтролю, взаємоконтролю і корекції, самокорекції, взаємокорекції в навчанні. Доцільно виділяти чотири великих групи методів навчання. I група методів: Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності • словесні методи - бесіда, лекція. • наочні методи - ілюстрація, демонстрація • практичні методи: аналіз навчальних кримінальних справ, моніторинг ЗМІ, практичні роботи, реферати учнів • Індуктивні методи. Термін «індукція» походить від латинського іпйисііо - зведення, вид узагальнення, який пов'язаний із передбаченням спостережень та експериментів на основі даних досвіду. У практичній педагогіці індукція втілюється у принципі: від часткового до загального, від конкретного до абстрактного, • Дедуктивний метод активніше розвиває абстрактне мислення, сприяє засвоєнню навчального матеріалу на основі узагальнень. • репродуктивні методи • творчі, проблемно-пошукові методи • Проблемний метод • навчальна робота під керівництвом викладача; • самостійна робота учнів поза контролем викладача. II група методів: Методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності • роз’яснення мети навчального предмета; • вимоги до вивчення предмета (орфографічні, дисциплінарні, організаційно-педагогічні); • заохочення та покарання в навчанні: оцінка студента за успіхи, усне схвалення та осуд педагога. • створення ситуації інтересу при викладанні того чи іншого матеріалу; • пізнавальні рольові ігри, навчальні дискусії III група методів: Методи контролю (самоконтролю, взаємоконтролю), корекції (самокорекції, взаємокорекції) за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності Основними функціями оцінювання навчальних досягнень є: • контролююча, що передбачає визначення рівня досягнень окремого студента, виявлення рівня готовності до засвоєння нового матеріалу; • навчальна - зумовлює таку організацію оцінювання навчальних досягнень, коли його проведення сприяє повторенню, уточненню та систематизації навчального матеріалу, удосконаленню підготовки стента; • діагнсстично-коригуюча, що допомагає з’ясувати причини труднощів, які виникають під час навчання, виявити прогалини у знаннях і вміннях та корегувати його діяльність, спрямовану на усунення недоліків; • стимулюючо-мотиваційна, що визначає тему, таку організацію оцінювання навчальних досягнень, коли його проведення стимулює бажання покращити свої результати, розвиває відповідальність і сприяє змагальності, формує мотиви навчання; • виховна, що передбачає формування вміння відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю та самоконтролю, розвиток якостей особистості: працелюбності, активності, охайності тощо. Ця система спирається на загальновживаний дидактичний принцип міцності знань, умінь і навичок, який базується на таких вимогах: • систематичність обліку та контролю; • всеохопленість (усебічність, повнота) обліку та контролю; • диференційованість (за окремим предметом) та індивідуальність (за стилем і формами контролю); • об’єктивність оцінювання; • урізноманітнення видів і форм контролю в діяльності викладача; • єдність вимог до контролю з боку всього педагогічного колективу. IV група методів: Бінарні, інтегровані (універсальні) методи. Бінарні - подвійні, коли метод і форма зливаються в єдине ціле або два методи поєднуються в один. словесні, наочні та практичні, об'єднавши їх за відповідними формами та визначивши чотири рівні їх застосування: • на інформаційному, або догматичному, рівні словесна форма набуває бінарного характеру словесно-інформаційного методу; • на проблемному, або аналітичному, рівні словесна форма набуває бінарного характеру словесно-проблемного методу; • на евристичному, або пошуковому, рівні словесна форма набуває характеру словесно- евристичного методу; • на дослідному рівні словесна форма набуває характеру словесно-дослідницького методу. Інтегровані (універсальні) - це поєднання трьох-п'яти методів у єдине ціле під час організації навчання.
|