Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Валютний курс ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
Валютний(обмінний) курс – це ціна будь-якої валюти, виражена через певну кількість іншої валюти. При цьому під валютою розуміється будь-який платіжний засіб, який може бути застосований у міжнародних розрахунках. Отже, національна грошова одиниця стає валютою, якщо вона використовується в міжнародних розрахунках. Валютний курс установлюється на валютному ринку в процесі торгів по валютах різних країн. Фактори, від яких залежить експорт та імпорт товарів і послуг, є одночасно і факторами валютного курсу. Основні з них – якість товарів і послуг, їхня ціна та динаміка доходів іноземних покупців. Розрізняють такі валютні курси: -фіксований, що є результатом договору країн про пропорції обміну валют; - гнучкий (змінний), що встановлюється у результаті взаємодії попиту і пропозиції на валютному ринку. Змінний валютний курс звичайно встановлюють сильні зовнішньоторговельні партнери. Зміна обмінного курсу пов'язана зі зміною купівельної спроможності валют. Реальний обмінний курс валют відбиває конкурентоспроможність країни в міжнародній торгівлі, а темпи економічного росту впливають на коливання валютного курсу. При збільшенні темпів економічного росту валютний курс національної валюти падає, тобто зростає частка імпорту. 50.Етапи розвитку міжнародної валютної системи В історичному аспекті розрізняють три світові валютні системи. Перша склалася наприкінці XIX ст. Вона отримала назву системи золотого стандарту. У цій системі основою грошового обігу було золото. Основними ознаками цієї системи були: функціонування золота як світових грошей; фіксація золотого вмісту національних валют та їхня здатність вільно обмінюватися на золото; наявність на цій основі фіксованих валютних курсів. Друга світова валютна система почала формуватися в 30-ті роки ХХ ст. Вона базувалася на золотовалютному стандарті (золотовалютна система) і юридично закріпилася на міжнародній конференції у Бреттон-Вудсі (США) у 1944 році. їй були властиві такі елементи: 1) у новій системі збереглася роль золота як платіжного засобу та розрахункової одиниці у міжнародному обігу. 2) офіційно курси валют установлювалися шляхом визначення їх золотого вмісту і відповідно до цього твердо фіксувалися щодо долара. 3) долар прирівнювався до золота за визначеним паритетом на основі фіксації ринкової ціни на золото: вміст дорівнював 0, 888 г золота, ціна однієї унції золота - 35 дол. 4) важливою нормою Бреттон-Вудської системи була заборона вільної (приватної) купівля-продажу золота. Міжнародна (регіональна) валютна система. Ця система найбільшого розвитку набула в межах ЄС. Важливим елементом валютної системи є валютний паритет - співвідношення між двома валютами, яке встановлюється в законодавчому порядку. Валютний паритет є основою валютного курсу. Валютний курс - це співвідношенням між грошовими одиницями різних країн, яке визначається їх купівельною спроможністю. Необхідність валютного курсу зумовлена, перш за все, потребою в обміні іноземних валют на національну при експорті, надходженні в країну капіталів і кредитів, доходів, виражених в іноземних валютах. Ця необхідність пояснюється тим, що на території будь-якої держави валюти інших країн не можуть виступати законним купівельним і платіжним засобом.
|