Характеристика лісокультурної площі

Лісокультурна площа – це ділянка землі призначена для створення лісових культур. Ділянки, однорідні за походженням, станом і технологією створення лісових культур, називаються категорією лісокультурної площі.

Категорії лісокультурних площ це сукупність лісокультурних ділянок, одноманітних за походженням і складом, які вимагають одноманітних технологій створення лісових культур. Виділяють 4 основні категорії лісокультурних площ:

-пустощі та галявини, що вийшли з-під сільськогосподарського користування, зруби і старі згарища з трухлявими та викорчуваними пнями, ділянки з рідко розміщеними пнями, що не зважають суцільній оранці,

-зруби, рідини, згарища, що не поновились головною породою, де на 1 га розміщується до 500 шт. пнів — для надмірно зволожених і до 600 пнів - для свіжих і сухих ґрунтів, що дає можливість здійснювати частковий обробіток ґрунту смугами або борознами,

-зруби, рідини і згарища, що не поновляться головною або субголовною породами, де на 1 га понад 500 шт.. пнів на сирих ґрунтах понад 600 шт. на свіжих і сухих, що лаг змогу підготувати ґрунт борознами або площадками після часткового корчування пнів,

-зруби, що незадовільно поновлюються головною породою або поновились м’яколистяними, а також зріджені насадження з густим підліском, що вимагають часткового обробітку ґрунту.

Стан лісокультурних площ визначають за станом лісокультурної ділянки:

-зруби ознакою е характеристика попереднього насадження, терміни рубки, наявність природного поновлення, його склад, походження та стан,

-згарища — характеризуються походженням (низова, підземна чи верхова пожежа), термінами проходження пожежі і віком згарища, ступенем захаращеності тощо,

-пустощі та галявини — визначають за походженням (зруб або згарище) та віком, з чим пов’язано погіршення фізико-хімічних властивостей ґрунту,

-землі, що вийшли з-під сільськогосподарського користування характеризуються низькою продуктивністю або непридатністю для ведення сільського господарства території, еродовані схили тощо. Створення тут лісових культур вимагає значних затрат.

Обстеження лісокультурної площі здійснюють протягом вегетаційного періоду. Роботу розпочинають з рекогносцирувального огляду ділянки. Для візуального огляду ділянку перетинають вздовж довгої та короткої сторін. Маршрути прокладають з таким розрахунком, щоб було видно усю лісокультурну площу. При цьому встановлюють ступінь задерніння ґрунту, видовий склад трав’яної рослинності, тип лісо рослинних умов. Крім того, на зрубах визначають наявність і особливості розташування природного відновлення і стану пнів.

На всіх ділянках, що підлягають залісенню, визначають ступінь зараженості ґрунту личинками пластинчастовусих. Ентомологічне обстеження краще проводити у другій половині вегетаційного періоду, коли закінчіться літ хрущів та інших шкідливих комах.

На моїй лісокультурній площі попередниками може бути береза повисла, сосна звичайна. На цій площі ці породи добре ростуть і розвиваються.

За вихідними даними індивідуального завдання охарактеризувати лісокультурну площу в такій послідовності:

Характеристика лісокультурної площі:

а)Область-Сумська
ДП - «Тростянецьке лісове господарство»

Лісництво – Краснянське

Квартал - 57

Виділ – 3

б)Площа ділянки – 2.0 га.

Категорія лісокультурної площі – I (а)

Довжина і ширина ділянки – 500м, 40м

Наявність природного поновлення – відсутнє

Рельєф – рівнинний

Тип лісу чи умов місцезростання – В3

Ступінь зараженості ґрунту личинками хрущів – відсутнє

План ділянки лісокультурної площі

План

ділянки лісокультурної площі

масштаб 1: 5000 Площа 2.0 га

Виконав: Костенко В.С.

Рисунок 2.1 – План делянки лісокультурної площі.

3 МЕТОД, СПОСІБ І ТИП ЛІСОВИХ КУЛЬТУР

3.1 Вид лісових культур, метод і спосіб створення, тип лісових культур

При створенні лісових культур існує п’ять способів посадки: рядковий, стрічковий, коридорний, біогрупами, широкосмуговий, а при посіві – такі способи посіву: рядковий, рядково-ямковий, стрічковий, врозкид та посів біогрупами.

Розрізняють природне, природне у поєднанні зі штучним (комбіноване) і штучне лісовідновлення. Природним шляхом відновлення лісу може відбуватися під покривом материнського деревостану до відведення його під зруб і на лісосіках після вирублення дерев. У першому випадку лісовідновлення. Штучне лісовідновлення застосовують на лісокультурних площах, де не спостерігається і не передбачається природне лісовідновлення цінними лісо утворюючими породами у зв’язку з несприятливими умовами або з інших причин. Лісовідновлення – це створення лісових культур на площах раніше вкритих лісом. Під лісорозведенням розуміють створення лісу. Під видом лісових культур слід розуміти попередні, наступні і суцільні культури, які в свою чергу, можуть бути суцільними або частковими, чистими або змішаними.

Попередні культури - це культури в слабозмінених умовах місцезростання, створені під наметом стиглого материнського насадження перед проведенням головної рубки.

Цей вид культур сприяє скороченню строків впрошування лісу в умовах безперервності його ґрунтозахисного та кліматоутворювального впливу. Попередні культури створюють посадкою або посівом звичайно за 3 років до головного суцільного рубання лісу.

Технологія створення попередніх культур в підсадці сіянців та саджанців біогрупами.
Наступні культури - це культури, створені в середньозмінених і сильнозміненич місцезростаннях після вирубування старого деревостану. якщо площа після цього не поновилась або погано поновилась головною породою. Культури можуть бути суцільними або частковими, чистими або змішаними.
Часткові культури створюють на ділянках, де вже є природне поновлення, але його недостатньо для формування деревостану бажаного складу і продуктивності. В місцях, де відсутнє1 природне поновлення головної породи, її вводять штучно посівом або посадкою. Насадження, яке формується за допомогою часткових культур, як правило, стає мішаним. Суцільні культури це насадження з відносно рівномірним розміщенням посадкових місць на всій площі і при умові, що висаджена порода буде переважаючою.

Суцільні культури створюють на ділянках, де відсутнє природне поновлення, або на ділянках, які не були під лісом - угіддя, перелоги, суходільні луки. Суцільні культури можуть бути чистими або змішаними.
Суцільні лісові культури це лісові культури з відносно рівномірним розміщенням культивованих порід, що забезпечує їх переважаючу участь в складі насадження.

Цей вид лісових культур є основним у сучасній лісокультурній практиці. Створюють суцільні культури як по суцільно, так і по частково обробленому фунту.
Змішані лісові культури – це культури для створення яких використовують дві або більше деревних та чагарникових порід. Змішані культури поділяються на: ланкові, змішування рядами, в рядах та кулісами.

При ланковому способі змішування головні породи чергуються з супутніми і чагарниковими в рядах групами по 3-4 садивних місць у групі.
Змішування рядами, - цей метод в лісорозведенні застосовується частіше. Він поділяєтся на просте і кулісне чергування рядами. У першому випадку кожна деревна порода або чагарник розміщується через ряд. При кулісному чергуванні кілька рядів однієї породи чергується з кількома рядами іншої.
Для змішування в рядах необхідно ретельно добирати склад деревних рослин, оскільки взаємодія їх проявляється раніше, ніж при розміщенні чистими рядами. Раціональніше поєднання деревних порід у рядах дає змогу раніше, ніж при змішуванні чистими рядами, використовувати сприятливий між видовий взаємовплив.
На даній ділянці я обрав змішаний вид лісових культур, тому що цей вид повніше використовує природні умови і, як наслідок продуктивніше, змішані культури краще використовують запаси поживних речовин і вологу з грунту.
У змішаних насадженнях протягом вегетативного періоду створюється сприятливий режим живлення.

У сосново-дубових культурах дуб поглинає біліше азоту в першій, а сосна у другій половині вегетаційного періоду.Розрізняють два основних метода створення лісових культур – посів і посадку, а також комбінований спосіб, коли одні породивводять посівом, а інші породи – садінням сіянців.
При створенні лісових культур існує п’ять способів посадки: рядковий, стрічковий, коридорний, біогрупами, широкосмуговий, а при посіві – такі способи посіву: рядковий, рядково-ямковий, стрічковий, врозкид та посів біогрупами.
На своїй ділянці я буду використовувати рядковий спосіб посадки саджанців.