Вибір головної і супутньої породи. Схема змішування

Я обрав змішаний вид створення культур для даної території, тому що змішані насадження повніше використовують світло, вологу й поживні речовини, підвищують родючість ґрунту. Це зумовлює на сам перед глибшим проникненням коріння в ґрунті, а також не однаковим впливом умов середовища на різні деревні породи. Підвищення родючості лісового ґрунту в змішаних деревостанах відбувається за рахунок збагачення його хімічного складу і поліпшення фізичних властивостей. Кількість відпаду як основного джерела повітря в ґрунті зольних елементів і поновлення запасів органічних речовин у змішаних насадженнях більша. Змішані ліси підвищують водоохоронну-захисну роль деревостану, сприяють поліпшенню структури ґрунту, швидкому переведенню поверхневого стоку у внутрішній, краще закріплюють грунт на крутих схилах и т.д..

У лісогосподарській практиці відомо чимало прикладів, коли створення чистих культур призвело до в край не бажаних, а то й катастрофічних наслідків.

Я обрав категорію лісокультурної площі 1(а), а схему змішування 5 ряди Сосни і 1 ряд Дуба.

Рис. 3.2 Схема змішування

3.3 Розміщення і густота лісових культур
Густота – це кількість рослин, висаджених на 1га лісокультурної площі. Однак таке чисто математичне уявлення про густоті культур не повністю розкриває його сутність. При одній і тій же густоті рослин на одиниці площі, але при різних схемах розміщення посадкових місць взаємовплив між особинами буде різне. Ще більше ускладнюється поняття про густоту, коли йдеться про змішані або часткових культурах, де біологічні та ценотичні властивості порід виступають на перший план. Густота буває початкова та оптимальна.
Визначення оптимальної густоти культур - питання вельми складне і ще недостатньо вивчене. Складність вирішення його полягає в тому, що в кожному конкретному випадку необхідно враховувати різноманітні фактори, що визначають густоту культур: тип лісорослинних умов, категорію лісокультурної площі, біологічні та ценотичні особливості порід, цільове призначення культур, можливості застосування засобів механізації на лісокультурних роботах та інше. Схема посадки - 2, 5× 0, 5. Вона вказана у лісокультурних рекомендаціях.

При механізованій обробці грунту краще застосовувати прямокутне розміщення, тому ми обрали саме його.При прямокутному розміщенні відстань між рядами достатньо велика. Відбувається швидке змикання гілок і коріння у рядах, з цього періоду гілки і коріння з великою інтенсивністю ростуть у напрямку міжрядь. Крона формується стиснутою з боків. Взаємне затінення гілок у рядах супроводжується зменшенням асиміляційної поверхні і збільшенням кількості листя чи хвої, що вимагає більшої кількості поживних речовин. Змикання гілок супроводжується різким погіршенням використання рослинами сонячної енергії, що призводить до тривалої затримки росту саджанців.

Густота посадки визначається за формулою (3.1):

N , (3.1)

де 10000 – площа 1 га, м²;

а – відстань між рядами, м;

в – відстань в ряду, м.

1) N= 8000 шт
2) Візначаємо кількість садивного матеріалу на всю площу
8000 шт × 2.0 га = 16000 шт
Для визначення потреби в садивному матеріалі по породах встановлюється відсоток участі кожної породи в складі насадження згідно змішування і відповідно в штуках на 1 га і на всю площу.
3) Схема змішування 5+1=6 рядів
6 р – 100% %

1 р – х%

Сосна зв. 17% × 5р = 83 %
Дуб зв. 17% × 1р = 17 %
4) Визначаємо садивний матеріал по породах на 1 га

Сосна зв. 8000 шт – 100 % шт

х шт – 83 %

Дуб зв. 8000 шт – 100 % шт

х шт. – 17 %
5) Визначаємо садивний матеріал на всю площу
Сосна зв. 6640 × 2.0 га = 13280 шт
Береза 1360 × 2.0 га = 2720 шт
Таблиця 3.1- Розрахунок потреби в садивному матеріалі в розрізі запроектованих порід

4 АГРОТЕХНІКА СТВОРЮВАННЯ І ВИРОЩУВАННЯ
ЛІСОВИХ КУЛЬТУР