Поняття державної влади та її х-ка

Поняття державної влади та її характеристика є невід’ємною частиною теоретичного матеріалу, де вивчається одне з найголовніших факторів та принципів, ознак: держави, державної влади. Можна співвідносити такі поняття як «держава» та «державна влада», адже вони схожі і багато в чому збігаються, також їх вживають як тотожні за значенням.

Держава (лат. imperium, civitas) – це політико-територіальна організація влади найбільш впливової частини соціально неоднорідного суспільства, яка через апарат управління і примусу реалізує власну політику і водночас виступає офіційним представником усього суспільства та виконує загальносоціальні справи на основі правових норм, котрими забезпечує узгодження соціально-групових, індивідуальних і суспільних інтересів.

Державна влада — це публічно-політичні відносини панування і підкорення між суб'єктами, що спираються на державний примус.

Соціальна влада - спосіб управління суспільством, що виражається у системі публічно-вольових відносин між людьми з приводу організації їх спільної діяльності, вироблення загального для них інтересу та цілей, які досягаються за допомогою різних засобів, методів, включаючи примус (психічний, фізичний, юридичний). Соціальна влада є громадська сила, яка виросла на основі угоди. Її призначення полягає в точному виконанні обов'язків і функцій, що випливають з цієї угоди. У цьому сенсі соціальна влада вторинна по відношенню до суспільства, вона - його породження, що носить інструментальний характер і служить засобом упорядкування суспільних відносин.

Державна влада є видом соціальної влади. Державна влада в Україні здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України. Президент України є главою держави і виступає від їй імені. Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України. Судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципом територіальності та спеціалізації. Державна влада здійснюється через владо відносини між суб’єктами – владними та підвладними, що пронизують усі інші складові елементи держави особливим соціальним зв’язком, без якого неможливий соціальний порядок у суспільстві. Якщо державна влада є способом керівництва і управління суспільством, здатністю вступати у владовідносини з підлеглими на принципах компетентності, законності, компромісу, то сама ж держава є формою організації влади найбільш впливової частини суспільства. Державна влада є управлінським елементом держави, так як є видом соціальної влади, без якого держава не може повноцінно працювати та фунуціонувати. Але держава не може існувати лише без влади, а й без народу: так як це соціальна основа держави, власної території, бо це просторова основа, без органів влади, її інститутів, соціальних норм, принципів, методів та інших. У державній владі соціальна влада присутня скрізь, де є установлене об’єднання людей, а вона є всюди: у державі, сім’ї, колективі, тобто в тих середовищах, де є реальний шанс і можливості повпливати на людей за допомогою будь-яких засобів. Динаміка розвитку будь-якої організованої спільності людей є боротьбою між владою і хаосом.

Сутністю влади є вольові відносини (керування /панування/ — підкорення). Влада припускає верховенство, монопольне право суб'єкта приймати рішення («авторитетні рішення»), обов'язкові і значущі для об'єкта, і спроможність забезпечувати виконання прийнятих зобов'язань, тобто контролювати об'єкт. Суспільство об'єктивно потребує влади. Вона протистоїть анархії, перешкоджає руйнівним діям, небезпечним для всього оціального організму. Авторитет, право, насильство — засоби, за

допомогою яких влада має спроможність і можливість здійснювати свою

волю, певним чином впливати на діяльність і поведінку людей.

Основними компонентами влади є її суб'єкт, об'єкт, засоби (ресурси) і

процес, що призводить до руху всі її елементи (механізм і засоби

взаємодії суб'єкта і об'єкта).

Для виникнення владних відносин необхідно, щоб суб'єкт мав такі якості:

волю до влади, тобто бажання панувати і готовність брати на себе

пов'язану з цим відповідальність;

компетентність, тобто знання сутності справи, стану і настрою

підвладних, уміння використовувати ресурси, мати авторитет.

Готовність до підкорення об'єкта владарювання залежить від низки

чинників:

— від його якостей;

— від висунутих до нього вимог;

— від ситуації та засобів впливу, які має суб'єкт;

— від сприйняття суб'єкта об'єктом залежно від наявності (або

відсутності) у нього авторитету.

Характеристика державної влади полягає у використанні суб’єктів та об’єктів, щоб повноцінно функціонувати та виконувати прямий обов’язок державної влади як виду соціальної влади. Головний обов’язок державної влади – це регулювання та охорона суспільних відносин, державних кордонів, виконання справ державного значення. З цього можемо зазначити, що державна влада співвідноситься до соціальної, хоч їх і не можна ототожнити.