Напрями розвитку фермерського господарства в Україні

В Україні відбувається процес відродженнягосподарства на сімейних засадах, щоб у кінцевому підсумку все-таки дрібна сімейна ферма у майбутньому стала основою фе мерських господарств.

Згідно зі Земельним Кодексом і Законом України " Про селянські (фермерські) господарства" фермер має право на отримання земельного наділу до 100 га загальної площі, в тому числі до 50га сільськогосподарських угідь. Однак це не означає, що такий земельний наділ отримає кожен фермер, оскільки можливості для розвитку фермерства різні в різних регіонах України.

Розміри земельних ділянок, які відводять для створення фер­мерських господарств регулює Земельний Кодекс України. Право такого регулювання надано місцевим Радам народних депутатів, проте воно нерегламентоване. Такий підхід до регулювання розмірів земельних ділянок фермерських господарств не можна вважати єдиним, оскільки, по-перше, регулювання запроваджують лише у межах визначених нормативів, які нерідко становитимуть чинники формування господарств оптимальних розмірів.

Для того, щоб працювати фермером, сьогодні потрібно не лише мати відповідний стартовий капітал, а й вміти ризикувати: брати в оренду від багатьох орендодавців невеликі клаптики землі, не завжди зосереджені в єдиному масиві (це особ­ливо відчувається у західному малоземельному регіоні), налаго­джувати відповідну інфраструктуру, почуваючи себе тимчасовим господарем

В Україні налічується близько 36 тис. фермерів, розмір земле­користувачів яких поки що недостатній для ведення конкурентно-спроможного високорентабельного господарства. Саме вони зацікав­лені в орендуванні землі. Станом на 1 жовтня 2000р. площа пере­даних в оренду земельних часток становила 22, 4 млн. га. Понад половина сільськогосподарських угідь перебуває в оренді госпо-дарств-правонаступників недержавних сільськогосподарських під­приємств.

Зазвичай, договори оренди земельних часток укладаються на короткі терміни. Це засвідчує, що селяни не поспішають остаточно взяти зобов'язання щодо конкретного орендаря і задовольнитись рівнем орендної плати, яку їм сьогодні пропонують (не менше ніж 1% вартості земельного паю).

Фермерське господарство покриває витрати за рахунок власних коштів. Воно здійснює діяльність на свій " страх і ризик", і це спонукає фермера добре обдумувати всі можливі варіанти діяльності й обрати найоптимальніший для свого господарства

Голова фермерського господарства відповідає за створеннябезпечних умов праці для тих, хто працює в господарстві, членів і найманих робітників. Йдеться про забезпечення всіх вимог техніки безпеки, виробничої гігієни тощо. Сьогодні актуальне питання про відродження української кооперації. Передусім це стосується збуту продукції. Доцільно розробити економічні методи стимулювання торговельно-посередницьких кооперативів і малих підприємств, для яких головним видом діяльності була б реалізація продукції фермерів, підтримувати найсприятливіші умови взаємодії виробника і посередника, вигідні для фермера

. Важливий у цій сфері досвід фермерського руху в розвинутих країнах Заходу. Він засвідчує, що ефективною формою допомоги у реалізації сільськогосподарської продукції стають збутові фермерські кооперативи. В Україні мають місце фермерські господарства невеликих розмірів. Вони не в змозі високоефективно виробляти і переробляти сільськогосподарську продукцію, реалізовувати її, забезпечувати сервісне обслуговування, оскільки високоефективне виробництво потребує комплексної механізації та автоматизації. Тому лише кооперування фермерських господарств дасть змогу організувати високоефективне виробницт­во