![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Лабораторна робота № 7
Тема. Генетичні горизонти та ґрунтові профілі 1 Мета роботи. Ознайомлення з системами індексів генетичних горизонтів і основними типами ґрунтових профілів. Вихідні дані: Системи індексів генетичних горизонтів, назви простих і складних профілів, назви профілів ґрунтів України (таблиця 7.1). Тривалість роботи – 4 год. 2 Теоретичні відомості Поняття про ґрунтовий профіль і профільний метод вивчення ґрунтів ввів у науку в кінці ХIХ століття В.В. Докучаєв. Основними складовими частинами профілю є генетичні горизонти. Генетичні горизонти – це однорідні шари ґрунту, з яких складається ґрунтовий профіль і які різняться між собою за морфологічними ознаками, складом і властивостями. Сукупність генетичних горизонтів називають ґрунтовим профілем. Для кожного природного типу ґрунтоутворення характерна своя сукупність горизонтів. Всі горизонти в профілі взаємно пов’язані і взаємно обумовлені. Вони формуються в процесі генезису ґрунту з материнської породи одночасно, як єдине ціле. Розвиток ґрунтознавства привів до виділення великої різноманітності генетичних горизонтів різних типів ґрунтів. У свій час В.В. Докучаєв виділив в ґрунті всього три генетичних горизонти і позначив їх першими літерами латинського алфавіту: А – перегнійно-акумулятивний; В – перехідний; С – материнська порода. З накопиченням знань про ґрунти ця номенклатура горизонтів стала недостатньою. У тридцятих роках минулого століття великий український ґрунтознавець О.Н. Соколовський (1936) запропонував принципово нову систему індексів, яку в даний час досить широко використовують в Україні. Крім того, використовується також система Б.Г. Розанова (1983). Так, наприклад, за системою О.Н. Соколовського торф’яний мінералізований горизонт позначають символами ТС, за системою Б.Г. Розанова – відповідно ТА, за системою В.В. Докучаєва – Ат. Крім головних символів у всіх системах індексації використовується додаткова символіка, яка розкриває специфіку тих чи інших генетичних горизонтів. У ґрунтах з поступовим послабленням будь-якої ознаки від поверхні до породи сусідні горизонти називають перехідними. У системі О.Н. Соколовського перехідні горизонти позначають мішаними символами, які складаються з великих і малих літер (якщо ознака ґрунту виражена нечітко). Наприклад, Не – гумусно-елювіальний, Ih – ілювіально-гумусний та ін. Якщо перехідні горизонти сполучають в однаковій мірі ознаки двох сусідніх горизонтів, їх позначають великими літерами (символами) двох суміжних горизонтів. Наприклад, перехідний горизонт між гумусовим та елювіальним – НЕ. Різноманітні природні умови зумовлюють велику різноманіть ґрунтових профілів. За характером співвідношення генетичних горизонтів всі ґрунтові профілі поділяють на дві великі групи: прості і складні. В межах кожної групи виділяють кілька типів ґрунтових профілів. До групи простих профілів належать ґрунти з примітивним, неповнорозвиненим, нормальним, слабодиференційованим і порушеним (еродованим) профілями. До групи складних профілів належать профілі реліктового, багаточленного, поліциклічного, порушеного (перевернутого глибоким обробітком), мозаїчного (строкатого) ґрунтів. Схему будови одного із простих і складних ґрунтових профілів наведено на рис.7.1. Рисунок 7.1 – Типи будови ґрунтових профілів (за Б.Г. Розановим): 1 – примітивний; 2 - реліктовий
|