![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Лабораторна робота № 8
Тема. Визначення балів бонітету і середньозважених балів бонітування ґрунтів 1 Мета роботи. Освоїти методику розрахунку балів бонітету ґрунтів за основними діагностичними ознаками і середньозваженого балу бонітування. Вихідні дані: 1. Бали бонітету агровиробничих груп ґрунтів (таблиця 8.1). 2. Значення показника рН1, рН2, процентний вміст фізичної глини і мулу в ґрунті, шифри агрогруп і їх площі (таблиця 8.2). Тривалість роботи – 2 год.
2 Теоретичні відомості Основним джерелом інформації про ґрунти є матеріали крупно- масштабних ґрунтових обстежень. За матеріалами ґрунтового обстеження складають ґрунтовий план. Докладність і точність матеріалів ґрунтового обстеження залежать від способу знімання меж ґрунтових різновидів і масштабу ґрунтового плану. Для узагальненої характеристики якості основних сільськогосподарських угідь ґрунтові різновиди близькі за природними властивостями й ознаками об’єднують в агровиробничі групи ґрунтів. Агровиробниче групування є однією з оцінок родючості ґрунтів. При об’єднанні ґрунтових різновидів у групи враховують у першу чергу ті властивості, які впливають на якість ґрунту і порівняно мало змінюються з часом. Набір властивостей розрізняється залежно від природно-сільськогосподарської зони і провінції. До одної групи ґрунтів належать ґрунтові різновиди, що розрізняються не більше ніж на 20-25 % у показнику властивості, вибраної як критерій при формуванні агрогруп. Кожна агровиробнича група ґрунтів має відповідну назву і шифр, як наприклад: 18 г – дерново-підзолисті глеюваті легкосуглинкові (таблиця 8.1). Для комплексної оцінки якості ґрунтів виконують бонітування, яке є спеціалізованою класифікацією родючості ґрунтів в кореляції з урожайністю сільськогосподарських культур. Бонітування ґрунтів є логічним продовженням комплексних обстежень земель. Бонітування та агровиробниче групування ґрунтів – основа економічної оцінки земель. Основна мета бонітування полягає у визначенні відносної якості ґрунтів за їх родючістю, тобто встановленні, у скільки разів один ґрунт кращий або гірший від іншого за своїми природними і набутими властивостями. Критеріями бонітування ґрунтів є їх природні діагностичні ознаки й ознаки набуті в процесі окультурювання, які корелюють з урожайністю основних сільськогосподарських культур, а при бонітуванні кормових угідь – з продуктивністю сіножатей і пасовищ. До числа основних діагностичних ознак (в умовах України) відносять: - процентний вміст мулу і фізичної глини; - потужність гумусових горизонтів; - валові запаси гумусу, азоту, фосфору і калію у ґрунті; - рН сольової витяжки; - глибину залягання глейових горизонтів. Бали бонітування ґрунтів за природними ознаками і за урожайністю сільськогосподарських культур на цих ґрунтах розраховують за формулою:
де Б – бал бонітування; У – значення ознаки ґрунту, бал якої визначається; У100 – значення ознаки ґрунту, прийнятої за 100 балів. Валові запаси гумусу (Н) в метровому шарі ґрунту визначають за формулою:
де В - об’ємна маса ґрунту, г/см3; Р - вміст гумусу, в %. Бали бонітету для слабокислих і кислих ґрунтів:
для слаболужних і лужних ґрунтів:
де рНі – показник рН сольової витяжки оцінюваної агрогрупи ґрунтів. Бали бонітету за вмістом мулу і фізичної глини визначають виходячи із наступного еталону: 100 балів становить ґрунт з 27 відсотками мулу і 45 відсотками фізичної глини. Середньозважений бал Бср.зв. бонітування ґрунтів визначають за формулою:
де Б1, Б2, …., Бn – часткові бали бонітету вирощуваних культур; П1, П2, …, Пn - площі посівів цих культур.
Таблиця 8.1 – Бали бонітету агровиробничих груп ґрунтів (фрагмент)
|