Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Вимоги до оформлення дипломної роботи
|
|
6.1. Загальні положення. Дипломна робота оформлюється відповідно Державного стандарту України 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».
Дипломна робота має бути виконана у вигляді комп'ютерного набору на одній сторінці аркуша формату А4 (210 х 297 мм). Допускається розміщувати таблиці та інші ілюстративні матеріали на аркушах формату А3 (не більше 40 рядків на сторінку).
Текст друкується через 1, 5 інтервали на одній сторінці стандартного аркуша білого кольору, шрифт – Times New Roman, кегль – 14. Абзацні відступи дорівнюють 1, 25 см.
Завершена робота має бути зброшурована в тверду палітурку з дотриманням такої схеми подачі матеріалу:
- титульна сторінка (додаток А);
- завдання та календарний план виконання роботи (Б);
- реферат (додаток В).
До внутрішньої сторони лицьової палітурки приклеюється конверт, у який вкладається відзив наукового керівника та зовнішня рецензія на дипломну роботу (додаток З, К).
На титульному аркуші повинні бути підписи студента і наукового керівника. На останній сторінці ставиться дата закінчення роботи і підпис.
Вимоги до літературного оформлення. Робота має виконуватися державною (українською) мовою. Викладення повинне мати науковий характер, бути чітким, без орфографічних і синтаксичних помилок, логічно послідовним. Обов’язкова умова високої якості роботи − її грамотність, чіткість логіки викладення, правильність мовностилістичного оформлення. Текст повинен бути старанно вивіреним автором після друку. Відповідальність за достовірність числових, фактичних даних, запису цитат несе автор дослідження.Не допускається плагіат (пряме переписування підручників, статей, монографій).
Процес літературного оформлення роботи передбачає знання і дотримання певних вимог, а саме:
− чіткість, зрозумілість, систематизація і послідовність викладу матеріалу;
− поділ тексту на абзаци: кожен абзац містить самостійну думку, виражену одним чи кількома реченнями; абзац починається з нового рядка, з великої літери, на відстані 1, 25 см від полів;
− працюючи над текстом, слід уникати повторів; не закінчивши попередню думку, не переходити до нової; скорочувати занадто довгі, ускладнені речення;
− не подавати необґрунтованих пропозицій, висновків; якщо висловлюється спірна думка, то потрібно вказати, що вона лише приватна; не бажано в тексті посилатися на себе, але за необхідності можна вживати вирази у третій особі: «автор вважає», «на наш погляд»; неозначено-особові: «проводять аналіз результатів», «силами групи студентів розроблено...» тощо;
− необхідно дотримуватись єдиних умовних позначень і скорочень слів, які відповідали б загальноприйнятим нормам. Наприклад, не можна писати 10 тонн чи 10 тн, а лише 10 т (без крапки);
− якщо поряд стоять дві цифри (позначки), одну з цих потрібно писати словами − 5 стометрових рулонів;
− якщо речення починається з цифри, її потрібно писати словами: п’ятдесят аналізів; приблизні цифри теж пишуться словами: близько ста партій;
− граничні величини починаються таким чином: від 25 до 50, або 25-50, або 25...50;
− не можна скорочувати нулі нижньої границі: 10000-150000, а не 10-150000;
− позначки ставляться біля верхньої границі: 20-25 млн. т;
− римські цифри вживаються на позначення століть, кварталів року, місяців, томів, частин, черговості конгресів, з’їздів чи конференцій;
− відмінкове закінчення ставиться після останньої цифри: 5, 7, 13-го числа; не ставляться відмінкові закінчення в номерах додатків, розділів, таблиць, тощо;
− знаки +, -, %, ставляться лише біля цифр і не подвоюються: 5, 8 а не 58;
− № 8, 10, а не № шість чи № № 2, 4; знак № не ставиться у порядковій нумерації розділів, сторінок, додатків, таблиць, малюнків, а також при скороченнях;
− округлення числових значень величин повинно бути однаковим: 1, 75; 2, 00 а не 1, 75: 2;
− у тексті потрібно дотримуватись загальноприйнятих скорочень слів: табл., стор., рис. тощо; правила застосування скорочень регулюються стандартом ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила»;
− не дозволяється використання довільних складоскорочень: молзавод, шкірвзуття тощо.
6.3. Зміст. Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та підрозділів роботи. У змісті перераховуються всі структурні частини дипломної роботи та сторінки, на яких вони розміщені. Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» не мають порядкового номера.
6.4. Основна частина. Текст основної частини роботи поділяється на розділи, і підрозділи згідно із планом, викладеним у завданні на виконання дипломної роботи.
Заголовки структурних частин дипломної роботи: «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ», друкуються великими літерами по центру сторінки. Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу напівжирним шрифтом. Крапка в кінці заголовка не ставиться.
Кожний розділ роботи починається з нової сторінки. Відстань між заголовком розділу та заголовком підрозділу має дорівнювати 1-му вільному рядку. Основний текст від заголовку підрозділу пишеться через 1 вільний рядок. Відстань між попереднім текстом і заголовком наступного підрозділу – 2 вільних рядки.
Не можна вміщувати заголовок внизу однієї сторінки, а текст починати з іншої. Не допускається розрив одного речення таблицею.
У тексті роботи мають бути посилання на всі використані джерела.
Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання дипломної роботи можна виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту (фрагменту рисунка) від руки або машинописним способом.
6.5. Нумерація. Починається нумерація з титульного листа (без позначення на ньому сторінки), арабськими цифрами у верхньому правому куті сторінки. Першим аркушем із зазначенням нумерації за номером 3 (три) є зміст. Нумерація сторінок роботи є суцільною.
Відгук наукового керівника на дипломну роботу, зовнішня рецензія, завдання та календарний план виконання до загальної нумерації сторінок не включаються.
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.
Нумерацію розділів, підрозділів подають арабськими цифрами. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ». Підрозділи нумеруються в межах кожного розділу і складаються з номеру розділу та порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприклад, «1.2.» (другий підрозділ першого розділу).
6.6. Ілюстрації та таблиці. Текст дипломної роботи ілюструють таблицями, кресленнями, фотографіями, графіками, діаграмами. Вибір виду ілюстрації залежить від змісту матеріалу та поставленої мети.
Таблиці мають бути уніфікованими, а цифрова інформація − достовірною. Кожна таблиця повинна мати тематичний заголовок, який відтворює її зміст. За необхідності текст та цифри у таблиці можуть бути надруковані шрифтом Times New Roman, кегль – 12 з одинарним інтервалом.
Заголовки розміщують над таблицею. Усі таблиці нумерують. Справа над тематичним заголовком з великої літери пишуть слово «Таблиця», її порядковий номер. Знак «№» перед цифрою не ставиться.
Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою. Наприклад: Таблиця 1.2. (друга таблиця першого розділу).
У таблиці боковик не повинен займати більше, ніж 1/3 її формату, а висота заголовка - більше, ніж 1/3 висоти таблиці. Вертикальні графи нумерують у тих випадках, якщо в тексті на них є посилання або якщо таблицю частково переносять на наступну сторінку, а також при виконанні розрахунків за даними, розміщеними в різних графах. Назву їх пишуть з великої літери, а підзаголовки, якщо вони граматично пов'язані з назвою, з малої, в інших випадках - з великої. Розміщення заголовка таблиці по діагоналі не дозволяється. Висота рядка має бути не меншою, ніж 8мм. Графу «№ з/п» в таблицю не вводять. Якщо таблицю переносять на іншу сторінку, то пишуть: «Продовження табл....».
Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх виносять у заголовок, якщо різні − вказують у боковику. Позначення одиниць виміру повинно відповідати стандартам. Якщо текст у таблиці повторюється і складається з двох або більше слів, при першому повторенні його замінюють сполученням «те саме», а далі − лапками. Не дозволяється ставити лапки замість повторюваних цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів. Якщо цифрові або інші дані відсутні, то ставлять пропуск. Цифри в графах таблиці належить проставляти так, щоб відповідні розряди чисел по всій колонці були розміщені один під одним. Потрібно дотримуватись однакової кількості десяткових знаків для всіх значень цифрових величин в одній графі.
Кожну таблицю необхідно супроводжувати ретельним аналізом її змісту й висновками. У тексті обов’язково має бути посилання на таблицю (при цьому вказують її номер і слово «таблиця...» в скороченому вигляді. Наприклад: табл. 1.2.).
Обов’язковим є посилання на джерело отримання інформації. Приклад оформлення таблиці із посиланням на джерело у нижньому колонтитулі наведено нижче.
Діаграми за формою побудови бувають площинні, лінійні та об’ємні. Найчастіше використовуються лінійні, а із площинних − стовпчикові та секторні /сегментні/. На лінійні діаграми можна наносити показники, використовуючи такий самий колір, як і для позначення ліній.
На стовпчикових діаграмах дані зображують у вигляді вертикальних прямокутників однакової ширини, на стрічкових − у вигляді горизонтальних прямокутників однакової висоти.
Таблиця 1.2
Індекси виробництва промислової продукції [1]
(у відсотках до попереднього року)1
| Галузі промисловості | Роки | Заголовки колонки | ||
| Шапка таблиці | Підзаголовки колонки | |||
| Промисловість, всього | 94, 8 | 78, 1 | ||
| Добувна та переробна промисловість | 94, 4 | 76, 7 | ||
| Рядки | Добувна промисловість | 95, 7 | 89, 4 | |
| Переробна промисловість | 73, 5 | |||
| Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води | 98, 2 | 88, 9 | ||
| Боковик | Колонки |
Секторна діаграма − це коло, поділене на сектори, розмір яких відповідає величинам зображених предметів або рівням показників.
Схема за допомогою умовних позначень без дотримання масштабу передає основну конструкцію будь-якого механізму, показує взаємозв'язок явищ.
Ілюстрації (фотографії, схеми, креслення, діаграми тощо) іменуються рисунками і нумеруються послідовно в межах розділу, розділяючи крапкою номер розділу і порядковий номер рисунка.
Наприклад: рис. 2.1 (другий рисунок першої глави). Номер і назву рисунка пишуть під графічним зображенням.
Рис. 2.1. Динаміка зносу та придатності основних засобів України у 2000-2009 роках [2]
Усі ілюстративні матеріали розміщують після посилання на них.
Таблиці, графічний матеріал розміщують так, щоб їх можна було читати без повороту рукопису. Якщо це неможливо, їх розміщують так, щоб для читання треба було повернути рукопис за годинниковою стрілкою. Роботу не слід перенасичувати ілюстративним матеріалом.
6.7. Формули. Формули оформлюються у редакторі Microsoft Equation.
Формули, на які дається посилання в тексті, нумеруються арабськими цифрами в межах розділу.
Номер формули розміщується з правого поля аркуша в круглих дужках. Наприклад, (3.2) – друга формула третього розділу.
Пояснення значень символів, числових коефіцієнтів у формулах треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані в формулі, і кожне – з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.
Якщо рівняння (формула) не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (–), множення (×) і ділення (:).
6.8. Список використаних джерел. Список використаних джерел містить їх бібліографічні описи, розміщені у порядку появи посилань у тексті. Посилання у тексті позначаються порядковим номером за переліком списку використаних джерел і їх сторінками, виділеними квадратними дужками. Наприклад, [2, с.15-20] (посилання на текст сторінок 15-20 другого джерела списку використаної літератури). Якщо табличні дані запозичені з літературного джерела, то на нього треба посилатися у тексті, взявши номер джерела у квадратні дужки, а номер таблиці в круглі. Наприклад, за даними [4] види податків (табл. 1.3.).
Список використаних джерел складається згідно ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Приклади оформлення літературних джерел наведено у додатку Ж.
6.9. Додатки. У додатки слід включати допоміжні матеріали (проміжні математичні розрахунки, таблиці допоміжних цифрових даних, ілюстрації допоміжного характеру, таблиці, схеми, рисунки, графіки, які в основному тексті займають більше половини сторінки).
Неопрацьовану первинну документацію (наприклад, дані фінансової, податкової звітності тощо) у додатки включати заборонено.
Додатки оформлюють як продовження дипломної роботи після списку використаних джерел, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті дипломної роботи.
Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, написаний (або надрукований) угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Праворуч у верхньому куті над заголовком друкується слово “Додаток __ ” і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки і відповідними арабськими цифрами, завинятком літер Г, Є, И, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад: “ Додаток А 1.1 ”(додаток, посилання на який знаходиться в п.1.1. розділу 1), “ Додаток Б 1.2. ” (додаток, посилання на який знаходиться в п.1.2 розділу 1) і т.д.
Відзив наукового керівника (додаток З), зовнішня рецензія (додаток К) до загальної нумерації сторінок не включаються і подаються окремо.
7. Підготовка до захисту та захист дипломної роботи
7.1. На виконану дипломну роботу науковий керівник готує відзив, в якому дає оцінку якості виконання самої роботи і праці магістранта над нею та робить висновок про можливість допуску дипломної роботи до захисту перед ЕК.
7.2. Дипломна робота, підписана студентом та його науковим керівником, за наявності позитивного письмового відзиву наукового керівника, подається на попередній захист комісії у складі викладачів кафедри.
7.3. Після успішного передзахисту та доопрацювання зауважень (за наявності) рукопис у твердій палітурці подається магістрантом завідувачу кафедри або його заступнику, який приймає рішення щодо допуску роботи до захисту. Якщо завідувач кафедри вважає за неможливе допустити дипломну роботу до захисту через її незадовільну якість, то питання виноситься на засідання кафедри за участю наукового керівника. Обговорення оформлюється протоколом і подається на затвердження директору навчально-наукового інституту і ректору університету.
7.4. Робота реєструється на кафедрі і направляється заступником завідувача кафедри на зовнішнє рецензування.
Рецензування випускної кваліфікаційної (дипломної) роботи доручають висококваліфікованим фахівцям (науковим та науково-педагогічним працівникам) Університету, провідним спеціалістам виробничих і наукових організацій. Склад рецензентів затверджується завідувачем (начальником) випускової кафедри за місяць до граничного терміну подання завершеної випускної кваліфікаційної (дипломної) роботи. Рецензія повинна обов’язково містити оцінку випускної кваліфікаційної (дипломної) роботи за прийнятою шкалою оцінки знань.
Магістрантові надається можливість ознайомитися з рецензією до захисту роботи на засіданні ЕК.
У випадку надання негативного відгуку науковим керівником або негативної рецензії остаточне рішення про допуск (недопущення) випускної кваліфікаційної (дипломної) роботи до захисту приймає, за результатами попереднього захисту, випускова кафедра.
7.5. Захист дипломної роботи відбувається на відкритому засіданні екзаменаційної комісії, графік роботи якої затверджує ректор університету.
Випускні кваліфікаційні (дипломні) роботи у завершеному вигляді подаються здобувачами вищої освіти на випускову кафедру у визначений адміністративною радою навчально-наукового інституту (далі – ННІ) термін, але не пізніше ніж за два тижні до дня захисту в екзаменаційній комісії.
Перед захистом випускної кваліфікаційної (дипломної) роботи випускова кафедра подає до екзаменаційної комісії такі документи:
1) виконану здобувачем вищої освіти випускну кваліфікаційну (дипломну) роботу із записом на ній висновку випускової кафедри про допуск роботи до захисту (за результатами попереднього захисту);
2) письмовий відгук наукового керівника з характеристикою наукової цінності роботи і діяльності випускника під час виконання ним випускної кваліфікаційної (дипломної) роботи;
3) письмову рецензію на випускну кваліфікаційну (дипломну) роботу;
4) довідку установи (організації) про використання її матеріалів при написанні випускної кваліфікаційної (дипломної) роботи (якщо це передбачено);
5) інші матеріали, які характеризують наукову і практичну цінність виконаної випускної кваліфікаційної (дипломної) роботи: друковані статті за темою роботи, документи, що вказують на її практичне застосування, макети, зразки матеріалів, виробів тощо.
Випускова кафедра подає до екзаменаційної комісії мотивоване подання:
1) щодо надання рекомендації про видачу дипломів з відзнакою;
2) про надання рекомендації щодо публікації та/або впровадження наукових досліджень;
3) про надання випускникам рекомендації до вступу на навчання за наступним освітнім або освітньо-науковим рівнем.
7.6. Під час підготовки до захисту студент має погодити зі своїм науковим керівником складену ним стислу доповідь щодо дипломної роботи і підготовлені наочні матеріали (4-6 сторінок з найважливішими ілюстративними матеріалами: плакати або роздатковий матеріал, слайди, фотографії, макети, рекламні проспекти тощо). Зразок оформлення роздаткового матеріалу наведено у додатку Л.
Обсяг тексту доповіді має відповідати 10 хвилинам виступу, містити основні результати аналізу матеріалів діючого підприємства і пропозицій та рекомендацій, які є результатом проведеного дослідження. Перед захистом слід ретельно прочитати рецензію, особливу увагу звернути на висловлені рецензентом зауваження, і за можливістю, усунути зазначені недоліки або дати аргументовану відповідь у доповіді.
Наочні матеріали мають послідовно ілюструвати доповідь студента і забезпечувати повноту висвітлення всіх положень, які підлягають захисту. Обов’язковим є виконання презентації у Power Point.
7.7. Процедура захисту протоколюється секретарем комісії. Магістрант стисло доповідає комісії сутність проведеного дослідження, дає оцінку отриманим результатам, ілюструючи доповідь наочними матеріалами.
Після доповіді магістранта член ЕК зачитує відзив наукового керівника та рецензію на дипломну роботу, а магістрант відповідає на всі зауваження рецензента.
Під час захисту дипломної роботи члени ЕК, присутні на захисті викладачі, спеціалісти можуть задавати магістранту запитання. Запитання можуть стосуватися теми виконаної роботи і носити загальний характер – у межах дисциплін спеціальності й спеціалізації, які опановані здобувачем вищої освіти в Університеті. Відповіді магістранта мають бути конкретними, аргументованими і короткими.
За результатами захисту дипломної роботи ЕК приймає рішення щодо оцінки захисту й роботи та про присвоєння магістранту відповідної кваліфікації і про видачу йому диплома державного зразка[3].
При визначенні оцінки випускної кваліфікаційної (дипломної) роботи береться до уваги рівень теоретичної, наукової та практичної підготовки здобувачів вищої освіти.
Якщо відповідь здобувача вищої освіти на державному екзамені або захист випускної кваліфікаційної (дипломної) роботи не відповідає вимогам рівня атестації, екзаменаційна комісія ухвалює рішення про те, що здобувач вищої освіти не пройшов атестацію і у протоколі засідання екзаменаційної комісії йому проставляється оцінка «незадовільно» (0–50 балів).
У випадку, якщо здобувач вищої освіти не з’явився на засідання екзаменаційної комісії для складання екзаменів або захисту випускної кваліфікаційної (дипломної) роботи, у протоколі зазначається, що він є неатестованим у зв’язку з неявкою на засідання. Якщо здобувач вищої освіти не з’явився на засідання екзаменаційної комісії з поважної причини, що підтверджується відповідними документами, йому може бути встановлена інша дата складання екзамену (захисту випускної кваліфікаційної (дипломної) роботи) під час роботи екзаменаційної комісії (відповідно до п. 3.4. цього Положення).
Здобувач вищої освіти, який отримав незадовільну оцінку на захисті випускної кваліфікаційної (дипломної) роботи, відраховується з Університету і йому видається академічна довідка встановленого зразка.
У випадках, коли захист випускної кваліфікаційної (дипломної) роботи визнається незадовільним, екзаменаційна комісія встановлює, чи може здобувач вищої освіти подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він зобов’язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою, у наступному навчальному році.
Додаток А