Методичні рекомендації. Приступаючи до розгляду цієї теми в першу чергу слідзверути увагу на періодизацію історичних досліджень в УРСР та розкрити зміст кожного періоду.

Приступаючи до розгляду цієї теми в першу чергу слідзверути увагу на періодизацію історичних досліджень в УРСР та розкрити зміст кожного періоду.

Висвітлити дуалізм світоглядних орієнтирів історичної науки в умовах утвердження більшо­вицького режиму, втягування України до складу СРСР, моти­ви і роль політики українізації, повернення М. Грушевського в УСРР у збереженні традицій національної історіографії, роз­крити значення для української історичної науки діяльності її осередків у Західній Україні та діаспорі.

З'ясувати цілі, шляхи, методи та наслідки пе­ретворення історичної науки в ідеологічний засіб більшо­визму, дискредитації, нищення української національної історіографії, її зросійщення; розкрити політичні та етнічні мотиви репресій проти учених-істориків; показа­ти втрату історичною наукою своїх природних функцій. З’ясувати основні концептуальні підходи радянської історіографії до тлумачення історичного процесу в Україні: економічний детермінізм, формаційний підхід, споконвічне співпадання інтересів українського і російського народів, колиски трьох братніх народів, український буржуазний націоналізм, замовчування та фальсифікацію етноциду, геноциду, політичних репресій.

З'ясувати два протилежних напрями діяльності історичних установ в УРСР та в діаспорі в повоєнні роки, розкрити як сильні сторони закордонної історіографії (відсутність заборон, знайомство і оволодіння новими методами історичних досліджень) так і слабкими місцями (відсутність доступу до основного корпусу джерел, перебільшення ролі національного фактору в історії). Розкрити особливості рецидиву ідеологічних репресій щодо радянських істориків і новий спосіб міфологізації української історії на тлі відзначення 300-річчя Переяславської ради.

З'ясувати нові явища в українській історіо­графії, породжені спробами М. Хрущова надати соціалізму «привабливого» вигляду, звалити всю вину за зловживання владою, масові репресії та ігнорування законності на Й. Сталіна. Висвітлити, як критика культу особи, суспіль­но-політична «відлига», деяке розширення прав союзних республік, рух опору, зокрема шістдесятництва, вплинули на тематику і зміст досліджень, підготовку кадрів істо­риків. Співставити спрямованість та науковий рівень ра­дянської та діаспорної історіографії.

Висвітлити негативні наслідки авторитариз­му, політики русифікації для розвитку історичної науки, її застій і кризу, загострення ідеологічної боротьби, з'ясувати вплив дисидентського і правозахисного руху на історіо­графічну ситуацію, зміни в тематиці та змісті досліджень, показати роль істориків діаспори у відстоюванні націо­нальних традицій української історіографії та її творчому збагаченні.