Тема: «Переливання крові і стадії переливання крові. Антигенна система крові. Визначення груп крові та резус-фактору. Донорство».

ДЖЕРЕЛА ОДЕРЖАННЯ КРОВІ ДЛЯ ГЕМОТРАНСФУЗІЙ

Основне джерело одержання крові – донорство («донор» - дарую). Донор – особа, що дає кров чи кістковий мозок для лікувальних цілей. Це може бути будь-яка людина у віці від 18 до 60 років, що не має протипоказань для здачі крові. До числа останніх відносять:

1. психічно хворих людей;

2. осіб, що страждали чи страждають онкозахворюваннями, захворюваннями крові,

селезінки і кісткового мозку;

3. перехворілих (незалежно від часу) малярією, сифілісом, вірусним гепатитом А, В, С;

4. носіїв чи хворих на СНІД;

5. хворих на туберкульоз (незалежно від локалізації), бронхіальну астму.

Одноразово можна взяти не більш 450 мл крові. Повторна здача можлива через 55-60 діб – після повного відновлення об’єму, клітинного складу і лікувальних властивостей крові.

В даний час у світі існують різні форми донорства. Це донори-професіонали (отримують винагороду), безоплатні донори-родичі (не одержують винагороди), донори резерву (здають кров у міру необхідності), донори рідких груп крові, з високим уродженим титром аглютинінів, імуноглобулінів й донори для прямого ПК.

Заготівлю крові проводять на СПК чи ВПК, чітко дотримуючись правил асептики. Донорів перед забором ретельно обстежують (клінічно та лабораторно). Зо добу до здачі крові виключається вживання жирної їжі і алкоголю.

Щоб забезпечити тривале збереження крові в повноцінному стані її консервують. Така кров зберігається стерильно, без гемолізу й згортання. Методи та засоби консервації (гемоконсерванти) різні. Кров заготовлюється в стерильні флакони чи ємкості з пластику (по 250 мл), в яких вже знаходиться гемоконсервант (цитроглюкофосфат, глюгіцир-цоліпк-76, цоліпк-12). Кров, позбавлена здібності згортатися називається стабілізованою. Як стабілізатори застосовують цитрат натрію, лимонну кислоту.

Консервована кров зберігається в холодильнику при температурі +4⁰ +6⁰ і придатна для гемотранфузії протягом 10-20 діб. Слід зазначити, що ефект переливання свіжої крові більш виражений (особливо в перші 2-3 доби). У свіжій крові (до 3-х діб) вміст факторів, що згортають, складає 50% і більше стосовно вихідного. Кров, не використана протягом 21 доби збереження, використовується для готування стандартних сироваток, компонентів чи препаратів крові.

В екстрених випадках, при відсутності консервованої крові, можливо в стерильних умовах в операційній заготовити свіжоцитратну кров з 4% розчином цитрату натрію (для реінфузії). Її можна переливати не пізніше 2-х годин після заготівлі, тому що вона легко інфікується.

Рідше застосовують гепаринізовану кров – 5000-6000 ОД гепарину на 1 л крові забезпечують їй гарну стабілізацію протягом 4-6 годин. Заслуговує на увагу заготівля крові при ультранизький температурі (-196⁰С). Приготовлена в такий спосіб кров придатна для інфузії від 2 до 10 років і вкрай рідко дає ПТУ.

У великих клініках і науково-дослідних центрах проводиться забір крові від трупів. Звичайно це загиблі в результаті травм особи молодого віку. Забір крові проводять в перші 6 годин після травми в стерильних умовах. Припустимо одержання до 3, 5 л крові. «Трупна» кров утрачає здатність до згортання, тому її називають фібринолізною. Неодмінною умовою переливання такої крові чи її компонентів є ретельне лабораторно-

біохімічне, бактеріологічне та імунологічне дослідження. В останні роки «трупна» кров використовується для готування кровозамінників і лікарських препаратів.

Іншим джерелом крові для переливання служить кров, отримана при пологах, т. зв. плацентарна кров. Вона заготовлюється в стерильних умовах і консервується за загальними правилами. Основна позитивна якість – високий вміст захисних та імунних речовин.

Консервація кісткового мозку здійснюється за допомогою розчинів, що містять цитрат натрію, а також способом заморожування до -70⁰С чи -196⁰С. Остання температура забезпечує збереження кісткового мозку до 8 років.