Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Поняття про допуск розміру
Допуск розміру (Т) – різниця між найбільшим і найменшим розмірами чи алгебраїчна різниця між верхнім і нижнім відхилами:
TD=Dmax-Dmin=ES-EI;
Td=dmax-dmin=es-ei.
Допуск – це інтервал, в межах якого повинен знаходитись дійсний роз-мір придатних деталей. Допуск може бути тільки додатним. Допуск характеризує задану точність виготовлення деталей. Із збіль-шенням допуску якість виробів, як правило, погіршується, але вартість виго-товлення зменшується. Графічне зображення деталей з’єднаня дає можливість краще засвоїти співвідношення граничних розмірів отвору і вала.
Рис. 1.1. Графічне зображення деталей з’єднання (а) і схема розташування полів допусків деталей з’єднання (б) Заштрихована зона між найбільшим і найменшим граничними розмірами називається полем допуску; висота його дорівнює допуску. Схема деталей з’єднання (а), хоча вона і достатньо наочна, не може бути накреслена у масштабі через дуже велику різницю між значеннями номінального розміру, відхилів і допусків. Крім того, дуже складна. Тому на практиці використовують простішу схему полів допусків (б), де за початок підрахунку граничних відхилів прийнята нульова лінія, яка відповідає положенню номінального розміру. Нульова лінія – лінія, яка відповідає номінальному розміру, від якої відкладаються відхили розмірів при графічному зображенні полів допусків і посадок. Якщо нульова лінія розташована горизонтально, то додатні відхили відкладають вверх від неї, а від’ємні – вниз.
|