![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Одиниця допуску
За експериментальними даними були побудовані криві, які об’єктивно характеризують залежність похибок обробки від діаметра d на існуючому обладнанні (рис. 2.3). Аналіз одержаних залежностей 1, 2, 3, 4 показав, що поля розсівання різні для різних способів обробки. Наприклад, для одного і того ж діаметра поле розсіювання при тонкому обточуванні буде значно більше, ніж при тонкому шліфуванні. Для усіх способів обробки характер кривих, а отже і залежність поля розсіювання від діаметра, підкоряється відповідній закономірності та визначається за виразом: n=C Причому, x змінюється в межах 2, 5,... 3, 5, а коефіцієнт С для шліфування валів приблизно дорівнює 0, 0005.
Рис. 2.3. Залежність поля розсіювання від діаметра деталі
Ці дані і лягли в основу побудови системи допусків і посадок та визначення допусків залежності допуску від діаметра деталі. Для визначення допусків різних деталей і порівняння цих деталей за точністю впроваджено умовну одиницю допуску і (мкм). Одиницю допуску для діаметрів від 1 до 500 мм визначають за формулою:
і = 0, 45
де dcp – середнє геометричне граничних значень діаметрів в інтервалі, мм.
dcp=
О д и н и ц я д о п у с к у - множник у формулах допусків системи, який є функцією номінального розміру. Одиницю допуску використовують як порівнюючий масштаб, який характеризує складність виготовлення деталі залежно від її діаметра.
|