Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Контрольні тести. 1. Забруднення грунтів за величиною зон та рівнем забруднення може бути наступним:
1. Забруднення грунтів за величиною зон та рівнем забруднення може бути наступним: а) фоновим; б) локальним; в) регіональним; г) глобальним; д) загальним. 2. За ступенем забруднення грунти поділяються на: а) незабруднені; б) слабкозабруднені; в) середньозабруднені; г) сильнозабруднені; д) надзвичайно забруднені. 3. Наслідками впливу стічних вод на грунти є: а) зволоження; б) отруєння грунтових організмів; в) забруднення органічними та хімічними речовинами; г) зниження вологості; д) зміна складу. 4. Найбільш небезпечними для грунту є: а) рекультивація; б) хімічні забруднення; в) ерозія; г) засолення; д) розпушування. 5. Застосування отрутохімікатів та гербіцидів призводить до: а) загибелі грунтових мікроорганізмів; б) зміни грунтових процесів; в) сповільнення росту рослин; г) збіднення грунтів на хімічні елементи; д) накопичення небезпечних для живих організмів отрут. 6. Початковою ланкою в міграції стійких хімічних речовин у природному середовищі від джерел забруднення до організму людини по коротких та довгих трофічних ланцюгах є: а) грунт, б) повітря, в) вода, г) біосфера, д) продукти харчування. 7. У грунті постійно знаходяться спороносні мікроорганізми-збудники: а) сибірки; б) правцю; в) сипного тифу; г) актиномікозу; 8. Біогеохімічні провінції – це місцевості із: а) кам’янистими грунтами; б) грунтами, забрудненими геогельмінтами; в) аномальним вмістом хімічних речовин; г) заболоченими грунтами; д) певним вмістом хімічних речовин. 9. Біогеохімічні ендемії – це захворювання, що пов’язані з: а) фекальним забрудненням води і грунту; б) забрудненням води і грунту рослинними залишками; в) фізичними властивостями грунту; г) надлишком або нестачею в грунті хімічних речовин.; д) забрудненням грунту геогельмінтами. 10. Прикарпатський геохімічний регіон характеризується: а) надлишком йоду та фтору; б) надлишком йоду та нестачею фтору; в) надлишком фтору; г) нестачею йоду; д) нестачею фтору та йоду. 11. Виникненню ендемічного зобу сприяє недостатність у грунті: а) йоду; б) фтору; в) заліза; г) молібдену; д) стронцію. 12. Санітарне число характеризує: а) самоочисну здатність грунту; б) забруднення грунту органічними речовинами; в) забруднення грунту сапрофітними мікроорганізмами; г) забруднення грунту патогенними мікроорганізмами; д) забруднення грунту бактеріями групи кишкових паличок. 13. Самоочищення грунту - це: а) процес мінералізації неорганічних речовин; б) процес мінералізації органічних речовин; в) загибель патогенних мікроорганізмів; г) загибель непатогенних мікроорганізмів; д) процес мінералізації органічних речовин, котрі потрапили у грунт, та загибелі патогенної мікрофлори. 14.Процеси самоочищення грунту прискорюють: а) переорювання грунтів; б) нагромадження твердих відходів; в) перекопування грунту; г) низька температура; д) низька вологість.
|