Актуальність теми. Побічну дію фармацевтичних препаратів на організм людини та навколишнє середовище можна розуміти як забруднення самого організму людини (передусім у разі

Побічну дію фармацевтичних препаратів на організм людини та навколишнє середовище можна розуміти як забруднення самого організму людини (передусім у разі необґрунтованого вживання ліків) і промислове забруднення лікарськими засобами харчових продуктів, води, повітря, ґрунту. Потенційним джерелом надходження лікарських препаратів в організм людини будь-якого віку є харчові продукти (м’ясо, молоко), котрі містять залишкові кількості цих засобів внаслідок застосування їх у тваринництві та птахівництві в якості стимуляторів росту (кормові антибіотики, гормональні препарати), транквілізатори, а також з лікувальною та лікувально-профілактичною метою. З еколого-гігієнічних позицій показником небезпечності лікарських засобів є їхня стабільність в об’єктах навколишнього середовища та утворення більш токсичних продуктів трансформації у процесі міграції за різними трофічними ланцюгами. Дії лікарських засобів зазнають не лише пацієнти лікувально-профілактичних закладів, але й окремі категорії працівників та населення. З гігієнічного погляду це, передусім, працівники хіміко-фармацевтичних підприємств, працівники аптек, медичний персонал, зокрема медичні сестри під час проведення маніпуляцій, анестезіологи, хірурги, в організм яких лікувальні речовини потрапляють через органи дихання і шкіру. Основним фактором виробничого середовища на хіміко-фармацевтичних підприємствах є забруднення шкідливими органічними і неорганічними речовинами повітря робочої зони, одягу, шкіри та пилове забруднення лікарськими речовинами.

Профілактичні заходи негативного впливу лікарських засобів на навколишнє середовище і людину мають технологічний, санітарно-технічний та законодавчий характер. Зменшенню виробничих фармацевтичних відходів, а отже, й навантаженню на довкілля, сприяє дотримання на підприємствах санітарно-технічних заходів належної виробничої практики (GMP), виробництво високоякісних ліків, регулювання виробництва продукції, сучасні технології утилізації непридатних ліків, дотримання вимог при доклінічному й клінічному дослідженнях та лабораторному контролі якості ліків (GLP, GCP). Науково обґрунтовуються та затверджуються в офіційному порядку ГДК лікарських препаратів хімічного і біохімічного походження, їхні метаболіти та продукти синтезу в атмосферному повітрі населених місць, воді водойм, повітрі виробничого середовища, допустимі рівні гормональних препаратів, антибіотиків тощо в продовольчій сировині та харчових продуктах. Обов’язково опрацьовуються аналітичні методи визначення лікарських препаратів для проведення контролю за їхньою концентрацією в об’єктах довкілля, виробничому середовищі, продуктах харчування. Система моніторингу довкілля за лікарськими препаратами наразі відсутня.