ГОСТ 12.0.003-74 Опасные и вредные производственные факторы. Классификация

Несприятливі чинники підрозділяються на шкідливі та небезпечні.

До небезпечних виробничих факторів відносять ті, дія яких на працюючого призводить до травми; до шкідливих виробничих факторів – ті, дія яких слугує причиною хвороби.

Часто травми є наслідком нещасного випадку. Нещасний випадок на виробництві – раптове погіршення стану здоров’я або смерть робітника під час виконання їм трудових обов’язків в наслідок короткочасного (не більш однієї робочої зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника.

Наслідком дії шкідливого виробничого чиннику може бути професійне захворювання – патологічний стан людини, зумовлений надмірними навантаженнями організму або дією шкідливого виробничого чинника під час трудової діяльності.

Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 небезпечні та шкідливі чинники за природою дії поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих чинників належать: рухо­мі машини та механізми; пересувні частини виробничого устаткування; підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони; підвищена чи понижена темпера­тура поверхонь устаткування, матеріалів чи повітря робочої зони; підвищений рівень шуму, вібрацій, інфразвукових коливань, ультразвуку, іонізуючих випромінювань, ста­тичної електрики, електромагнітних випромінювань, ультрафіолетової чи інфрачерво­ної радіації; підвищені чи понижені барометричний тиск, вологість, іонізація та рухо­мість повітря; небезпечне значення напруги в електричному колі; підвищена напру­женість електричного чи магнітного полів; відсутність чи нестача природного світла; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; пряме та відбите випромінювання, що створює засліплювальну дію; та ін.

До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників належать хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на загальнотоксичні, подразнювальні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні та такі, що впливають на репродуктивну функцію.

До біологічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників належать па­тогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, грибки та ін.) та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини та тварини).

До психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників на­лежать фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, монотонність праці, перенапруження органів чуття, емоційні перевантаження).

Один і той же небезпечний і шкідливий виробничий чинник за природою своєї дії може належати одночасно до різних груп.

Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві належить проводити згідно з ДНАОП 0.00-4.03-01 «Положення про поря­док розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».

Розслідування та облік нещасних випадків

Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, трав­ми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іоні­зуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, сти­хійного лиха, контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві (далі - нещасні випадки).

За висновками роботи комісії з розслідування визнаються пов'язаними з вироб­ництвом і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з праців­никами під час виконання трудових (посадових) обов'язків.

Нещасні випадки, що сталися з працівниками на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також під час перебування працівників на території підприємства у зв'язку з проведенням роботодавцем наради, отриманням заробітної плати, обов'язковим проходженням медичного огляду тощо, а також у випадках, передбачених колективним договором (угодою) визнаються також пов'язаними з виробництвом і про них складається акт за формою Н-1.

За висновками роботи комісії з розслідування не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками:

- під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використову­вався в інтересах цього підприємства;

- за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;

- під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів підприємства без дозволу роботодавця, а також устаткування, механізмів, інструментів, крім випадків, що сталися внаслідок несправності цього устаткування, механізмів, інструментів;

- внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речови­нами, а також внаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявністю медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробни­чих процесах, або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'янін­ня, був відсторонений від роботи згідно з установленим порядком;

- під час скоєння ними злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтвер­джені рішенням суду;

- у разі природної смерті або самогубства за винятком випадків, зазначених у Положенні, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури.

Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм) відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

Керівник робіт (уповноважена особа підприємства) у свою чергу зобов'язаний терміново організувати надання всебічної допомоги потерпілому; повідомити роботодавця або відповідну профспілкову орга­нізацію; зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці.

До складу комісії з розслідування включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа (голова комісії), керівник структур­ного підрозділу або головний спеціаліст, представник профспілкової організації, чле­ном якої є потерпілий, або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не в членом профспілки, інші особи.

У разі настання нещасного випадку з можливою інвалідністю до складу комісії з розслідування включається також представник відповідного робочого органу вико­навчої дирекції Фонду.

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана протягом трьох діб:

- з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, встановити їх зв'язок з виробництвом;

- визначити осіб, які допустили та розробити заходи щодо запобігання подібних нещасних випадків;

- скласти акт розслідування Н-5 у двох примір­никах, а також акт за формою Н-1 або акт за формою НТ про потерпілого у шести примірниках і передати його на затвердження роботодавцю;

- у випадках виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь) крім акта за формою Н-1 складається також карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

До акту за формою Н-5 додаються акт про нещасний випадок на виробництві (акт Н-1) або акт НТ, у разі необхідності також медичний висновок про наявність в організмі потер­пілого алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин. Нещасні випадки, про які скла­даються акти за формою Н-1 або НТ, беруться на облік і реєструються роботодавцем у спеціальному журналі за встановленою формою.

Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1 або НТ протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межа­ми підприємства, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів. Затвер­джуються акти протягом трьох діб.

Акти розслідування нещасного випадку, акти за формою Н-1 або НТ разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є(був) потерпілий.

По закінченні періоду тимчасової непрацездатності або у разі смерті потерпіло­го роботодавець, який бере на облік нещасний випадок, складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 і в десятиденний термін надсилає його організаціям і посадовим особам, яким надсилався акт за формою Н-1 або НТ.

Контроль за своєчасністю та об’єктивністю розслідування нещасних випадків здійснюється органами державного управління, органами державного нагля­ду за охороною праці, Фондом відповідно до їх компетенції.

Спеціальному розслідуванню підлягають:

- нещасні випадки із смертельним наслідком;

- групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівника­ми незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров'я;

- випадки смерті на підприємстві;

- випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків.
Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь

Усі вперше виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь підлягають розслідуванню. Професійний харак­тер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів лікуваль­но-профілактичного закладу, якому надано таке право МОЗ.

У разі виникнення підозри на професійне захворювання лікувально-профілак­тичний заклад направляє працівника з відповідними документами до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з переліком, що затверджується МОЗ. Протягом трьох діб після встановлення остаточного діагнозу по­відомлення надсилається роботодавцю або керівнику підприємства, відповідній установі (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби та лікувально-про­філактичному закладу, відповідному робочому ор­гану виконавчої дирекції Фонду.

Роботодавець організовує розслідування кожного випадку виявлення професій­ного захворювання протягом десяти робочих днів з моменту одержання повідомлен­ня. Розслідування випадку професійного захворювання проводиться комісією у скла­ді представників: відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміоло­гічної служби (голова комісії), лікувально-профілактичного закладу, підприємства, профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженого трудового колек­тиву з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки, відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Комісія проводить розслідування та складає акт за формою П-4, в якому зазначає заходи щодо запобігання розвиткові професійного захворювання, забезпечення нормалізації умов праці, а також називає осіб, які не виконали відповідні вимоги.

Пер­ший примірник акта розслідування залишається на підприємстві та зберігається протягом 45 років.

Роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення розслідуван­ня причин професійного захворювання розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання професійних захворювань, а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущені порушення санітарних норм і правил, що призвели до виникнення професійного захворювання.

Реєстрація та облік випадків професійних захворювань ведеться у спеціально­му журналі за встановленою формою.

Основні заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травма­тизму і професійної захворюваності

Ці заходи поділяються на технічні та організаційні.

До технічних заходів належать заходи з виробничої санітарії та техніки безпеки.

Заходи з виробничої санітарії передбачають організаційні, гігієнічні та санітарно-технічні заходи та засоби, що запобігають дії на працюючих шкідливих виробничих чинників.

Заходи з техніки безпеки передбачають систему організаційних та технічних заходів та засобів, що запобігають дії на працюючих небезпечних виробничих чинни­ків.

До організаційних заходів належать: правильна організація роботи, навчання, контролю та нагляду з охорони праці; дотримання трудового законодавства, міжгалу­зевих та галузевих нормативних актів про охорону праці; впровадження безпечних методів та наукової організації праці; проведення оглядів, лекційної та наочної агіта­ції і пропаганди з питань охорони праці; організація планово-попереджувального ремонту устаткування, технічних оглядів та випробувань транспортних та вантажо­підіймальних засобів, посудин, що працюють під тиском.