![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Подання ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3
Відділ освіти Бучанської міської ради подає на розгляд науково-методичної ради матеріали з досвіду роботи вчителя англійської мови Бучанської ЗОШ І-ІІІст. №6 Іванової Марії Іванівни з метою експертної оцінки у зв’язку з атестацією на відповідність раніше присвоєного педагогічного звання «вчитель-методист». Досвід роботи М.І. Іванової вивчався заступником директора з навчально-виховної роботи Симоненко О.В. Методична розробка «Роль парної та групової форми роботи у формуванні мовленнєвих навичок та умінь учнів» розглядалась на засіданні ради РМК (протокол №2 від 04.01.2014р.)
Начальник відділу освіти ____________
4. -Лист-представлення адміністрації навчального закладу, що містить підтвердження необхідності та значимості її (програми) впровадження в освітній процес школи (чи відповідає меті й завданням програми розвитку школи, Концепції інноваційної та дослідно-експериментальної діяльності в школі, яки зв’язок з іншими предметами певної освітньої галузі). 5. - Оригінал навчально-методичного комплексу (як мінімум – підручник для школяра; у повному обсязі: програма, підручник або навчальний посібник для школяра, методичний посібник для вчителя). Авторський навчально-методичний комплекс може бути замінений відібраними навчально-методичними комплексами, наявними у вітчизняній педагогіці або детальною інформацією про навчально-методичне забезпечення даного курсу.
На присвоєння звання «вчитель-методист»: - досвід (папка) з вищеназваними документами + характеристика, анотація досвіду; або - авторська програма чи навчально-методичний посібник (інша друкована продукція), + подання, + анотація досвіду (не програми, а всього досвіду).
На відповідність звання «вчитель-методист»: - досвід (папка) + подання, анотація, характеристика; або - залікова книжка + подання РЕКОМЕНДАЦІЇ авторам та укладачам авторських і адаптованих навчальних програм Навчальна програма – це документ, який визначає зміст і обсяг знань, умінь і навичок, які необхідно засвоїти з кожного навчального предмета, а також зміст розділів і тем із розподілом їх за роками навчання (Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – Київ: Либідь, 1997. – 376с.)”. Класифікація навчальних програм. С.Лєбєдєв пропонує такий видовий ряд: · типові (примірні), · модернізовані (адаптовані до навчального плану школи), · експериментальні, · авторські [Лебедев О.Н. Разработка образовательных программ как управленческая задача // Народное образование. – 1999. - № 7-8. – С. 178 - 183.]. Дещо іншу класифікацію знаходимо у О.О.Галіцких, який до вищезазначених додає робочі НП, а замість модернізованих вживає поняття – скоректовані навчальні програми. Проте і типові, і скоректовані, і експериментальні НП можуть бути авторськими, оскільки розроблені автором або групою авторів (вчених, методистів, учителів) [Галицких А.А.Образовательная программа гимназии // Школьные технологии. – 2002. - № 15. – С. 191-210].
· відповідність завданням розвитку, навчання й виховання підростаючого покоління в державі; · науковість, систематичність і послідовність у їх сучасному розумінні; · наступність у вивченні матеріалів; · взаємозвязок між навчальними предметами, який відображає природні звязки між явищами обєктивного світу (погодження змісту з програмами суміжних дисциплін); · можливості для реалізації принципів диференціації та індивідуалізації у навчальному процесі; · відповідність навчального матеріалу психофізіологічним особливостям учнів даного віку; · врахування досвіду створення й апробації чинних аналогічних програм; · відповідність навчально-методичному та матеріально-технічному забезпеченню. Структура авторської програми містить усі необхідні для будь-якої навчальної програми елементи, а саме: 3. Пояснювальна записка. 4. Основний зміст програми, структурно побудований за тематичними, хронологічними та іншими показниками. 5. Опис очікуваних результатів (окремо до кожного розділу програми) 6. Додаткові елементи програми. 7. Список літератури. У пояснювальній записці формулюються цілі та завдання навчання даному курсу. Пояснювальна записка є технологічною основою програми, у ній, як правило, розкриваються: · концепція (методологічна основа) програми, яка відображає методологію діяльності педагога щодо її реалізації. Концепція містить філософські, світоглядні позиції автора, описує психологічні та педагогічні ідеї, технології; у ній подається соціально-педагогічне осмислення пропонованих змін, методичні положення. У концепції конкретної програми розкривається зміст (алгоритм) реалізації нового педагогічного мислення. · мета й завдання авторського курсу, можливості для розвитку учнів; · актуальність, новизна, коротке обґрунтування необхідності нововведень; · особливості змісту й структури курсу; · методичні рекомендації щодо реалізації даної програми. Структурування змісту передбачає виокремлення в тексті розділів і тем у межах розділів (змістових лініях). Організація навчального матеріалу у цьому розділі може здійснюватись на різних засадах, зокрема: · за лінійним принципом, який полягає в тому, що змістова лінія навчального матеріалу реалізується систематично і послідовно з поступовим ускладненням, по одній висхідній лінії, причому новий навчальний матеріал викладається на основі уже вивченого і в тісному взаємозв’язку з ним; · за концентричним принципом, який допускає повторне вивчення окремих розділів і тем змістової лінії як на одній, так і на різних ступенях навчання з розширенням змісту і поглибленням рівня його вивчення; · за блочним принципом, коли існує альтернатива і можливість заміни вивчення того чи іншого розділу або теми залежно від наявних умов і потреб учнів загальноосвітнього навчального закладу. Даний розділ переважно набуває форму переліку вимог щодо рівня та якості засвоєння змісту навчання, сформованості способів діяльності з даного навчального предмета, тобто, що учень має знати, вміти, які практичні навички і вміння у нього повинні сформуватися в кінцевому результаті після закінчення вивчення даного курсу. Разом з тим, якщо це програма факультативного курсу або курсу художньо-естетичного циклу, то результатом можуть бути не тільки (і не стільки) знання учнів, а зміни у пізнавальних інтересах і професійних намірах, у психічних механізмах (мисленні, уяві, памяті тощо), в оволодінні практичними навичками, вміннями; зміни співвідношення між репродуктивною та продуктивною сферами психіки учнів, у появі прагнення учнів до творчості та в оволодінні прийомами творчої діяльності тощо. Єдиною принциповою вимогою до даного елемента програми слід вважати можливість розробки системи перевірки результативності вивчення курсу учнями на основі опису очікуваних результатів. Така система може бути представлена у вигляді типових завдань для учнів, тестів тощо. Також до додаткових елементів належать: · перелік основної та додаткової навчальної літератури; · список методичної літератури, рекомендованої вчителям; · список наукової та науково-популярної літератури для учнів з даного навчального предмета; ПАМ ’ ЯТКА
2. На основі чого створена пропонована програма (на основі чинної типової; на основі програми вищого навчального закладу, на основі програм для гімназій, ліцеїв тощо, на основі власних (авторських) підходів і досвіду, оскільки аналогів немає)? 3. У чому оригінальність, відмінність розробленої програми від існуючих, які її особливості? 5. Які (конкретно) інші, нові результати будуть досягнуті під час роботи за даною програмою (більш високий рівень знань, умінь, навичок; розвиток світогляду, ціннісних орієнтирів, креативності мислення; економія часу й зусиль; підвищення рівня навчальної мотивації тощо)? 9. Які освітні технології, домінуючі форми організації занять, методи, прийоми, засоби навчання оптимальні для реалізації даної програми? Чи готові розробники до їх ефективного використання? 12. Яка допомога зі сторони адміністрації навчального закладу, запрошених спеціалістів необхідна для довершення змісту програми, її експертизи, перевірки. ПАМ ’ ЯТКА для укладача програми допрофільного курсу
Перш ніж приступити до складання програми допрофільного курсу, педагогові доцільно відповісти на наступні питання: • Чим зміст курсу буде якісно відрізнятися від базового курсу? • Якими навчальними і допоміжними матеріалами забезпечений даний курс? (фонд бібліотеки, хрестоматії, збірники, дидактичні матеріали тощо) • Які види діяльності (профільно і професійно зорієнтовані) можливі в роботі за даним змістом? • Які види робіт можуть виконати учні для підтвердження своєї успішності в майбутньому профільному навчанні? • Яка частка самостійності учня в роботі даного курсу, в чому він може виявити ініціативу? • Які критерії, зрозумілі педагогові й учневі, дозволять оцінити успіхи у вивченні даного курсу? • Яким чином у процесі роботи буде фіксуватися динаміка інтересу до курсу, до майбутнього профілю? • Чим може завершитися для учня вивчення курсу, яка форм звітності?
ПАМ ’ ЯТКА авторам-розробникам навчально-методичного забезпечення варіативного освітнього компонента
4. Складіть списки літератури з обраної теми. Доцільно розподілити їх за такими принципами: література для вчителів і для учнів; література науково (навчально)-методична та науково-популярна (художня); можна оформити списки літератури до кожної теми. Подайте їх у кінці посібника. 8. Завершену розробку подайте до дирекції для організації експертизи. У розробці й оформленні авторського інноваційного проекту, як-то програма чи посібник, Ви можете скористатися інформацією зі словника-довідника.
ТЕМАТИЧНИЙ СЛОВНИК-ДОВІДНИК Видання Видавнича продукція - сукупність видань, призначених для випуску або випущених видавцем (видавцями). (Закон України " Про видавничу справу" від 05.06.97 р. № 318/97-ВР). Типи видань за характером інформації Автореферат – це наукове видання у вигляді брошури, що містить складений автором реферат проведеного ним дослідження, представленого на здобуття наукового ступеня. Посібник – видання, спрямоване допомогти в практичній діяльності або в оволодінні навчальною дисципліною. Навчальний посібник - навчальне видання, що частково чи повністю замінює або доповнює підручник та офіційно затверджене як такий вид видання. Навчально-методичне видання – навчальне видання, що містить матеріали з методики викладання навчальної дисципліни (розділу, частини) або з методики виховання. Стаття – публікація, яка передбачає детальне висвітлення педагогічної теми, ідеї чи питання й містить елементи аналізу. Стаття спрямована на періодичне видання або готується до неперіодичного збірника як складова частина його основного тексту. Оглядова стаття – публікація, що містить вільну характеристику, аналіз й оцінку стану педагогічної науки й практики за визначений період. Інформаційно-методичний збірник – це, як правило, брошуроване видання, що призначене надати інструктивно-методичну допомогу в практичній діяльності педагогічним працівникам, а також інформувати про новітні освітні технології. Методичний вісник – брошуроване видання, що містить методичні матеріали з окремих навчальних предметів, методичні рекомендації щодо планування та організації навчально-виховного процесу. Авторський аркуш – одиниця обсягу літературного твору, що дорівнює 40 тис. друкованих знаків. Друкованими знаками вважаються всі видимі друковані знаки (літери, розділові знаки, цифри тощо) та кожен пробіл між словами. У практичній роботі на попередньому етапі автор може брати за один авторський аркуш 24 сторінки машинописного тексту, надрукованого через 2 інтервали на стандартному аркуші формату А.4. Книга – книжкове видання, обсяг якого понад 2 авторські аркуші (48сторінок). Брошура – книжкове видання, обсяг якого більше за 4, але не більше як 48 сторінок. Листівка – видання, обсяг якого від 1 до 4 сторінок. Типи видань за матеріальною конструкцією Листове видання – видання у вигляді одного чи декількох аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату без скріплення. Буклетне видання – листове видання у вигляді одного аркуша друкованого матеріалу, складеного будь-яким способом у два чи три згини. Газетне видання — це видання у вигляді одного або декількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, видавничо пристосоване до специфіки даного періодичного видання. Журнальне видання — це видання у вигляді блоку скріплених в корінці аркушів друкованого матеріалу встановленого формату в обкладинці або оправі, яке видавничо пристосоване до специфіки даного періодичного видання. Друковані засоби масової інформації (преса) – періодичні видання і видання, що виходять з продовженням під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. (Закон України " Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" від 16.11.92 р. № 2782-XII). Види друкованих засобів масової інформації (Відповідно до Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України від 09.08.2001 р.№ 193) Збірник – видання, що містить ряд творів. Бюлетень – періодичне або видання з продовженням, що випускається оперативно, має ознаки газетного або журнального видання, містить матеріали організації, яка його видає. Альманах – збірник літературно-художніх і (або) науково-популярних творів, обєднаних за певною ознакою. Календар – періодичне довідкове видання, що містить послідовний перелік днів, тижнів, місяців даного року та інші відомості різного характеру. Дайджест – видання, що містить публікації у вигляді добірки витягів з конкретного тексту, відібраних і згрупованих так, щоб дати про нього загальне уявлення, або добірки найцікавіших матеріалів, передрукованих з інших видань.
|