У 2015/2016 навчальному році

На 2015-2016 н.р.

Розроблено вчителем

Іванівський НВК І-ІІІ ст..

Васильєвою Т.А.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ВИВЧЕННЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

У 2015/2016 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

Предмет «Трудове навчання» у 2015/2016 навчальному році вивчається за новою програмою, розробленою відповідно до вимог Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти і затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №1392, та Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів затверджених Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409.

Згідно із зазначеними Типовими навчальними планами на вивчення трудового навчання в усіх загальноосвітніх навчальних закладах у 5-6 класах відводиться по 2 год. на тиждень (у 7-8 класах – 2 год. за програмою «Трудове навчання 5-9 кл. Нова редакція» (авт. В. М. Мадзігон та інші); у 9 класі – 1 год. на тиждень, технології 10-11 кл. – 1 год.).

Упровадження нової програми відбувається поетапно:

2013-2014 – 5 клас

2014-2015 – 6 клас

2015-2016 – 7 клас

2016-2017 – 8 клас

2017-2018 – 9 клас

Програми:

5-6 клас – навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Трудове навчання. 5-9 класи», 2012, Сидоренко В.Д, Освіта, 2012

7-9 клас – навчальна програма «Трудове навчання. 5-9 класи. Нова редакція» за загальною редакцією В.М. Мадзігона (для класів, що не поділяються на групи хлопців та дівчат)

10-11 клас навчальна програма «Технології» 10-11 класи (авт. А.І. Терещук та інші).

програма “Креслення. 8-11 класи” (В.К.Сидоренко. К.: Шкільний світ, 2001)

Підручники:

5 клас – Трудове навчання. Сидоренко В.К., Мачача Т.С., 2013;

Трудове навчання. Сидоренко В.К., Лебедєв Д.В., 2013

6 клас – Трудове навчання (для хлопців). Сидоренко В.К., Лебедєв Д. В.,

Гедзик А. М., Юрженко В. В., 2014;

Трудове навчання (для хлопців). Терещук Б. М., Дятленко С. М.,

Гащак В. М., Лещук Р. М., 2014;

Трудове навчання (для дівчат). Ходзицька І. Ю., Павич Н. М.,

Горобець О. В., Безносюк О. І., 2014;

Трудове навчання (для дівчат). Сидоренко В. К., Мачача Т. С., Павх С. П., 2014

7 клас – Трудове навчання. Обслуговуючі види праці. Денисенко Л.І., 2007

Трудове навчання. Технічні види праці. Рубля Т.Є., 2007

8 клас – Трудове навчання. Обслуговуючі види праці.

Т.С.Мачача, Л.І.Денисенко, О.П.Гнеденко, 2008

Трудове навчання. Технічні види праці. Терещук Б.М., 2008

Креслення. В.К.Сидоренко. К.: Школяр, 2004.

9 клас – Трудове навчання. Технічні види праці. Левченко Г.Є., 2009

Трудове навчання. Обслуговуючі види праці. Гнеденко О.П., 2009

Креслення. В.К.Сидоренко. К.: Школяр, 2004.

10 клас – Технології. О. М. Коберник

11 клас – Технології (рівень станд., академічний рівень) Мадзігон В.М., Тарара А.М.

Окрім цього, кількість годин на вивчення навчального предмета може збільшуватися за рахунок часу варіативної складової навчальних планів, передбаченої на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

Нова навчальна програма з трудового навчання спрямована на досягнення головної мети трудового навчання в середній школі, а саме: формування технологічно освіченої особистості, підготовленої до самостійного життя й активної перетворювальної діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства. Зміст предмета має чітко виражену прикладну спрямованість і реалізується переважно шляхом застосування практичних методів і форм організації занять.

Трудове навчання у 5-9 класах базується на практичній діяльності учнів. На кожному уроці має бути практична робота. Її зміст визначається вчителем самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого навчального часу. Однак не виключається можливість проведення уроків засвоєння нових знань, під час яких учитель може розкрити навчальний матеріал усього модуля або його окремої частини. Такі уроки в навчальному процесі можуть бути поодинокими.

Обов’язкова для вивчення складова обирається школою із запропонованих блоків залежно від умов поділу на групи хлопців і дівчат, кадрового забезпечення та інтересів учнів. Навчання хлопців і дівчат на уроках трудового навчання має відбуватися окремо. Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. №128, і відбувається за наявності в класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше 25 для сільських.

Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи за гендерною основою, можна скористатись іншими варіантами формування груп: з паралельних класів; формування змішаної групи хлопців і дівчат; поділ на групи за рахунок варіативної частини навчального плану.

Програма, завдяки своїй спрямованості на реалізацію принципу варіативності, дозволяє планувати навчальний матеріал відповідно до матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального процесу, бажань учнів, регіональних традицій. Освоєння варіативних модулів здійснюється на основі проектно-технологічної діяльності.

Перелік варіативних модулів для 5-6 класів:

1. Технологія виготовлення народної ляльки.

2. Технологія виготовлення м’якої іграшки.

3. Технологія виготовлення виробів, оздоблених об’ємною аплікацією.

4. Технологія виготовлення вишитих виробів.

5. Технологія виготовлення швейних виробів (машинним способом).

6. Технологія приготування страв.

7. Технологія плетіння з бісеру.

8. Технологія виготовлення виробів із бісеру на дротяній основі.

9. Технологія писанкарства.

10. Технологія виконання електротехнічних робіт.

11. Технологія оздоблення виробів художнім випалюванням.

12. Технологія виготовлення виробів із тонкого листового металу.

13. Технологія виготовлення виробів із дроту

14. Технологія виконання аплікації із природних матеріалів.

15. Технологія виготовлення дерев’яної іграшки.

16. Технологія виготовлення виробів із деревини та деревних матеріалів (способом ажурного випилювання).

17. Технологія виготовлення сувенірів із деревних матеріалів.

18. Технологія виготовлення виробів способом металопластики.

19. Технологія виготовлення макетів споруд із деревини та деревних матеріалів.

20. Технологія вирощування рослин (квітів) та догляд за ними.

21. Технологія догляду за тваринами.

22. Технологія оздоблення виробу елементами геометричного різьблення.

Із зазначеного переліку для 5-6 класів слід обирати по 2 варіативні модулі, на освоєння яких відводиться по 20 годин навчального часу.

Результатом діяльності учнів при вивченні кожного блоку обов’язкової складової програми модуля має бути виріб, а будь-якого варіативного модуля – проект.

Уся проектна документація (спрощений вигляд) учнями 5-6 класу виконується в робочих зошитах. Результатом реалізації проектної діяльності учнів 7-9 класів є проектна документація та проектований виріб. Резерв часу (4 год.), передбачений програмою, вчитель може використати на підсилення окремих складових навчальної програми на свій вибір.

Під час роботи у навчальній майстерні на кожному уроці слід звертати увагу на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, наявності робочого одягу, навчати безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.

Перелік варіативних модулів для 7-9 класів:

1. Технологія виготовлення виробів, в’язаних гачком.

2. Технологія виготовлення виробів, в’язаних спицями.

3. Технологія виготовлення швейних виробів (машинним способом).

4. Технологія оздоблення одягу.

5. Технологія виготовлення виробів у техніці «макраме».

6. Технологія оздоблення виробів мережками.

7. Технологія оздоблення виробів гладьовими швами.

8. Технологія оздоблення виробів українською народною вишивкою.

9. Технологія виготовлення виробів, вишитих бісером.

10. Технологія вирощування рослин та догляд за ними.

11. Технологія природного землеробства.

12. Технологія заготівлі та зберігання продуктів.

13. Технологія приготування страв. Традиції української національної кухні.

14. Технологія плетіння виробів із лози.

15. Технологія плетіння виробів із соломи.

16. Технологія виготовлення виробів зі шкіри.

17. Технологія виконання електротехнічних робіт.

18. Технологія оздоблення виробів із деревини геометричним різьбленням.

19. Технологія оздоблення виробів інкрустацією, інтарсією.

20. Технологія оздоблення виробів із деревини мозаїкою.

21. Технологія виготовлення виробів із деревини (з використанням ручних способів обробки).

22. Технологія оздоблення виробів із деревини різьбленням.

23. Технологія виготовлення виробів із деревини (способом токарної обробки).

24. Технологія виготовлення виробів із сортового прокату (з використанням ручних способів обробки).

25. Технологія виготовлення виробів із металу (способом токарної обробки).

26. Технологія ремонту та оновлення одягу.

27. Технологія оздоблення виробів об’ємним різьбленням.

28. Технологія писанкарства.

29. Технологія виготовлення сувенірів із текстильних матеріалів.

30. Підсумковий проект. Проектування та виготовлення комплексного виробу.

Учні 10-11-х класів, незалежно від профілю навчання (крім технологічного) освоюють навчальний предмет технології (трудове навчання) за навчальною програмою «Технології. 10-11 класи» (авт.: А.І.Терещук та інші).

Програма має модульну структуру і складається з двох частин – інваріантної та варіативної. Основою інваріантної складової є базовий модуль «Проектні технології у перетворюючій діяльності людини». На вивчення базового модуля у 10-11 класах відводиться по 12 годин. Вивчення другої частини програми передбачається в обсязі 20 годин (один варіативний модуль). Модулі слід обирати з урахуванням побажань учнів, матеріально-технічної бази навчальних шкільних майстерень, фахової підготовленості вчителя. Це дасть можливість учням, незалежно від профілю навчання, оволодіти практичними технологіями, які викликають зацікавленість.

Варіативні модулі мають засвоюватися старшокласниками через проектну діяльність, результатом якої є творчий проект.

Наразі дозвіл на використання у загальноосвітніх навчальних закладах мають такі варіативні модулі до навчальної програми «Технології. 10-11 класи»:

Технологія бісерного плетіння на дротяній основі.

Технологія художнього різьблення по дереву.

Технологія геометричного гострокутного гуцульського різьблення.

Основи лісового господарства.

Технологія виготовлення малих архітектурних форм.

Технологія вишивання технікою мережки.

Технологія художнього набивання на тканині.

Технологія плетіння спицями

Технологія рельєфного різьблення.

Технологія розпису на склі.

Технологія соломоплетіння.

Технологія інкрустації виробів з деревини.

Технологія токарної обробки деревини.

Технологія вишивання стрічками.

Технологія виготовлення м’якої іграшки.

Технологія вишивання шовковими стрічками.

Технологія писанкарства.

Технологія клаптикового шиття (печворк).

Технологія хлібопекарського та кондитерського виробництва.

Технологія об’ємної вишивки.

Технологія виготовлення листівок.

Технологія ниткової графіки.

Технологія художньої обробки деревини випилюванням.

Технологія в’язання гачком.

Технологія дизайну інтер’єру.

Технологія пірографії (випалювання на деревині).

Технологія дизайну шкільних та офісних меблів.

Технологія ручного розпису тканини.

Технологія виготовлення штучних квітів.

Технологія ліплення.

Технологія ручного ткацтва.

Технологія виготовлення подарункових упаковок.

Технологія виготовлення дитячого одягу.

Технологія дизайну предметів інтер’єру.

Об’ємне комп’ютерне моделювання.

Технологія виготовлення виробів із сучасних деревних матеріалів.

Технологія аплікації з текстильних матеріалів та фурнітури.

Технологія виготовлення народної ляльки-оберега.

Технологія матчворку (конструювання із сірників).

Програми зазначених варіативних модулів друкуються у видавництвах «Літера ЛТД» та «Абетка нова».

Особливістю технологічного профілю є широкий перелік спеціалізацій, за якими може здійснюватися навчання:

Деревообробка.

Кулінарія.

Основи дизайну.

Агровиробництво.

Будівництво. Опоряджувальні роботи.

Енергетика.

Конструювання та моделювання одягу.

Легка промисловість.

Матеріалознавство та технологія конструкційних матеріалів.

Металообробка.

Основи бджільництва.

Технічне проектування.

Українська народна вишивка.

Художня обробка матеріалів.

Швейна справа.

Технології сільськогосподарського виробництва.

За наявності відповідного грифа Міністерства освіти і науки профільне навчання може здійснюватися за авторськими програмами з інших, не передбачених переліком спеціалізацій.

У межах технологічного профілю також можлива професійна підготовка старшокласників. Наказом Міністерства освіти і науки № 904 від 23.09.2010 р. затверджено Типові навчальні плани та Типові програми професійно-технічного навчання для учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Зазначені плани та програми розроблено з метою узгодження Державних стандартів професійно-технічної освіти та навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.

Професії, за якими здійснюється професійно-технічне навчання відповідно до Типових навчальних планів та Типових програм розділено за трьома групами у залежності від кількості годин, що відводиться на їх опанування.

До першої групи відносяться:

- «Продавець (з лотка, на ринку)»;

- «Водій автотранспортних засобів категорії «В»»;

- «Водій автотранспортних засобів категорії «С»»;

- «Манікюрниця»;

- «Штукатур».

На опанування зазначених професій відводиться до 480 годин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю (наказ МОН від 27.08. 2010 № 834, додаток 10) та 10 робочих днів навчальної практики у 10 класі.

До другої групи відносяться:

- «Вишивальниця»;

- «Агент з організації туризму»;

- «Оператор комп'ютерного набору»;

- «Різьбяр по дереву та бересту»;

- Інтегрована професія – «Швачка, Кравець».

На опанування зазначених професій відводиться до 540 годин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю та 20 робочих днів навчальної практики у 10 класі.

До третьої групи відносяться:

- «Секретар керівника (організації, підприємства, установи)»;

- «Касир (на підприємстві, в установі, організації)»;

- «Перукар (перукар-модельєр)»;

- «Молодша медична сестра з догляду за хворими»;

- «Офіціант»;

- «Секретар-друкарка»;

- «Слюсар з ремонту автомобілів»;

- «Столяр будівельний».

На опанування зазначених професій відводиться до 680 годин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю, по 2 години на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок варіативної складової навчальних планів та 20 робочих днів навчальної практики у 10 класі.

Збільшення часу навчальної практики передбачається тільки для професійного навчання з метою забезпечення потрібної кількості навчальних годин. Збільшення навчальної практики можна уникнути за рахунок виділення (збільшення) годин з варіативної складової навчальних планів.

У випадку, коли кількість годин на опанування професії менша передбаченої навчальними планами, рекомендуємо запроваджувати профільні курси та курси за вибором профорієнтаційного спрямування, які мають відповідний гриф Міністерства.

Здійснення професійно-технічного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах та міжшкільних навчально-виробничих комбінатах можливе і за іншими професіями, за умови дотримання вимог Державних стандартів професійно-технічної освіти.

Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ графічної грамоти. Вивчення курсу креслення передбачено в 11 кл. технологічного напряму в обсязі 2 год. на тиждень.

У 8-11 кл. креслення може вивчатися як курс за вибором. Міністерством освіти і науки України рекомендовано програму “Креслення. 8-11 класи” (В.К.Сидоренко. К.: Шкільний світ, 2001), яка забезпечена підручниками „Креслення” для загальноосвітніх навчально-виховних закладів (В.К.Сидоренко. К.: Школяр, 2004).

У навчальному процесі слід користуватися підручниками, посібниками та навчально-наочними матеріалами, що мають відповідний гриф Міністерства.

Під час роботи у навчальній майстерні особливу увагу слід звертати на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.

Відповідно до положення про державну підсумкову атестацію затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 18.02.2008 № 94 (зі змінами) учні 11 класу складають державну підсумкову атестацію з предметів освітньої галузі «Технологія».

Зокрема, всі учні, які навчаються за технологічним профілем, складають державну підсумкову атестацію з технологій (профільний рівень).

Учні складають державну підсумкову атестацію з технологій в навчальних закладах, на базі яких вони вивчали профільні предмети. Це можуть бути міжшкільні навчально-виробничі комбінати, професійно-технічні навчальні заклади, опорні загальноосвітні школи та ін. Склад комісій та порядок оформлення документації заздалегідь визначаються спільно місцевими органами управління освітою, адміністраціями закладів освіти на базі яких здійснювалося навчання та адміністраціями загальноосвітніх навчальних закладів за основним місцем навчання учнів.

Державна підсумкова атестація проводиться окремо від кваліфікаційних іспитів з присвоєння робітничої професії.

За вибором учні 11 класу, які навчалися за технологічним та інформаційно-технологічним профілями, можуть складати державну підсумкову атестацію з креслення. Вонапроводилася за завданнями з посібника «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з креслення. 11 клас» (авт. Сидоренко В. К., Терещук Б. М., Дятленко С. М., Солодуха Я. Т. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2012).

Кожен з варіантів складається з десяти тестових завдань початкового рівня, десяти тестових завдань середнього рівня, п’яти завдань достатнього рівня і п’яти завдань високого рівня.

Запропонована система різнорівневих завдань потребує від учнів різноманітних розумових операцій, практичних умінь і навиків читання та виконання креслень, графічних зображень схем та ескізів.

Державну підсумкову атестацію з трудового навчання (технологій) за вибором можуть складати всі учні 11 класів, крім тих, які навчалися за технологічним профілем. Вонапроводилася за завданнями з посібника «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з трудового навчання (Технології). 11 клас» (авт. Коберник О.М., Дятленко С.М., Лосина Н.Б., Мачача Т.С., Тарара А.М., Терещук Б.М., Терещук А.І., – К. Центр навчально-методичної літератури. 2014). Збірник містить тестові завдання окремо з технічних видів праці (для хлопців) та обслуговуючих видів праці (для дівчат). Якщо навчання здійснювалося в об’єднаних групах хлопців і дівчат, то, для перевірки рівня навчальних досягнень учнів, слід використовувати інтегровані завдання, які вибирає вчитель із запропонованих у цьому збірнику завдань для хлопців і дівчат. Збірник складається з двох частин, кожна з яких містить по 8 окремих варіантів з 35 різнорівневими завданнями. Зміст завдань має різні рівні складності.

У повному обсязі збірники розміщені на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки України та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання та креслення здійснюється за двома аспектами: оцінюється рівень оволодіння теоретичними знаннями та якість практичних умінь і навичок, тобто здатність до застосування вивченого матеріалу під час виконання практичних робіт. Критерії, за якими здійснюється оцінювання навчальних досягнень учнів, мають комплексний характер. До них належать:

- рівень застосування знань та умінь в практичній роботі;

- уміння користуватися різними видами конструкторсько-технологічної документації та іншими джерелами інформації;

- дотримання технічних вимог в процесі виконання практичних робіт;

- уміння організовувати робоче місце і підтримувати порядок в процесі роботи;

- рівень сформованості трудових прийомів і уміння виконувати технологічні операції;

- дотримання правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог;

- дотримання норм часу на виготовлення виробу;

- рівень самостійності в процесі організації і виконання роботи (опанування трудових процесів, самоконтроль);

- виявлення елементів творчості.

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання є поточне, тематичне, семестрове, річне та державна підсумкова атестація. Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням оцінки за виготовлення виробу. Оцінку за семестр виставляють на основі тематичного оцінювання.

Робочий зошит учня є обов‘язковим. Вчитель оцінює виконані завдання в зошиті вибірково.

Передбачений програмами резервний час вчитель може використовувати на власний розсуд відповідно до завдань вивчення предмета в конкретних умовах: додати години на вивчення певної програмової теми для того, щоб поглибити її опрацювання, ввести до кола вивчення додатковий об’єкт праці, більше часу відводити на відпрацювання певної теми.

Матеріали, які висвітлюють питання організації навчальної діяльності з технологій вчителі можуть почерпнути на сторінках періодичних видань та спеціалізованих сайтів:

1. Журнал «Трудова підготовка в закладах освіти» видавництва «Педагогічна преса».

2. Газета «Трудове навчання» видавництва «Шкільний світ».

3. Науково-методичний журнал «Трудове навчання в школі». Видавнича група «Основа».

4. Сайт www.trudove.org.ua.