Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тема 6.






3. Сегментація ринків спрямована на вузьку специфічну групу споживачів (сегментів ринку) через єдиний спеціалізований план маркетингу, який базується на потребах цього сегмента. Цей метод особливо розповсюджений серед невеликих і спеціалізованих фірм. При цьому фірмі не обов'язково організовувати масове виробництво, розподіл і рекламування. За допомогою спеціалізації, вона може успішно при обмежених ресурсах і можливостях підвищувати свою ефективність, розширити сегмент ринку. Девізом цього методу слід назвати " сильні сторони конкурентів потрібно обходити, а слабкі використовувати".

При відборі цільових сегментів ринку особливу увагу треба звернути на ряд чинників, зокрема інтенсивність купівельної потреби, чисельність споживачів (покупців), їх вікову структуру тощо.

Основними критеріями вибору сегмента ринку є:

o прибутковість;

o доступність каналів збуту;

o конкуренція; суттєвість;

o ефективність збуту товарів; рекламний бюджет фірми;

o можливість сервісу тощо.

Можливий й інший підхід, коли фірма прагне завоювати декілька сегментів ринку одночасно.

Правильно проведена сегментація ринку дозволяє встановити цільові сегменти, які повинні характеризуватися такими шістьма рисами:

1) бути суттєвими щодо поведінки споживачів;

2) реагувати на застосування маркетингових інструментів;

3) бути доступними;

4) бути вимірювальними;

5) бути стабільними в часі;

6) бути економічними.

Третій захід - " позиціювання товару на ринку" передбачає: прийняття рішення про товар у кожному сегменті ринку і розробку комплексу маркетингу для кожного цільового сегмента. В умовах ринкових відносин всі фірми намагаються розширити і поглибити масштаби ринків збуту своєї продукції. У практиці кожна фірма може скористатись трьома стратегіями ринку збуту: недиференційований маркетинг; диференційований маркетинг; концентрований маркетинг.

У першому варіанті охоплення ринку фірма намагається концентрувати зусилля не на відмінностях у потребах клієнтів, а спільності цих потреб. Фірма розробляє товар і маркетингову програму, які здаються привабливими великій кількості покупців. Вона покладається на методи масового розподілу і масової реклами.

Недиференційований маркетинг досить економічний. Витрати на виробництво товару, підтримання його запасів і транспортування невеликі. Витрати на рекламу також тримаються на низькому рівні. Фірми, які використовують цей метод здебільшого створюють товари, розраховані на дуже великі сегменти ринку. Для прикладу, американська автомобільна промисловість кілька років випускала великі автомобілі, в результаті чого у великих сегментах ринку виробництво було менш прибутковим через гостру конкуренцію.

Диференційований маркетинг є методом охоплення ринку, при якому фірма виходить на декілька сегментів ринку і для кожного розробляє окремі пропозиції. Фірма намагається змінити позиції в кількох сегментах і передбачає ріст повторних закупівель.

Концентрований маркетинг є перспективним методом охоплення ринку для середніх і дрібних фірм. Особливістю використання його є те, що фірми з обмеженими ресурсами концентрують зусилля не на невеликій частці великого ринку, а на великій частці невеликих ринків. Завдяки концентрованому маркетингу фірма забезпечує міцну ринкову позицію, оскільки вона краще знає потреби сегменту ринку і користується авторитетом. У той же час цей метод пов'язаний із ризиком.

 

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал