Готика Німеччини

Докладніше: Ганза

Докладніше: Ульмський собор

Докладніше: Кельнський собор

Ульмський собор.

Німецька готика складалася під впливом готики Франції, але мала регіональні особливості. Недобудовані романські споруди добудовують в новому стилі або додають до них лише готичні деталі та елементи, не змінюючи конструктивну базу споруд. Виникає ціла низка споруд романсько-готичних, перехідного стилю, не позбавлених виразності, монументальності і досить відмінних від готичних споруд Франції, Іспанії, Британії. Серед значущих споруд цього періоду — * Міхаельскірхе, 11 ст., Гільдесгайм, Нижня Саксонія

• каплиця Санкт-Бартоломеус, 1017 р., Падерборн, Північний Рейн-Вестфалія
• собор Санкт-Кіліан, 1042—1188рр, Вюрцбург, Баварія
• собор Санкт-Петер-унд-Георг, 1186—1237 рр, Бамберг, Баварія

собор Санкт-Петер-унд-Георг, Бамберг, Баварія

Катедральний собор, Вюрцбург, план

Михаельскірхе, Бамберг

Санкт-Андреаскірхе, Гільдесгайм

Бамберг, катедральний собор. План(відсутність західного входу, вхід з бічного фасаду, дворик — за собором

Поступово німецка готика набуває міці, індивідуальності і з'являються як запозичені з Франції зразки, так і оригінальні, місцеві. Серед перших будівель, що мали суто готичні риси, була церква Богоматері в місті Трір. Вона центрична за планом, в основу якого покладено рівноконечний хрест. Видовжена лише вівтарна частина. Родзинкою церкви були дві каплиці в кожному куті хреста. Подібного розташування капличок не знала навіть класична країна готики — Франція. Винахід невідомого німецького майстра став шедевром креслення архітектора.

Готичні споруди Німеччини мають особливості: архітектори не розробляють і не прикрашають західний фасад, як у Франції, веж часто не дві, а одна висока або чотири, вхід до собору з бічного фасаду, а сама архітектура зберігає суворий, геометричний, майже фортечний характер.

Винятком став Кельнський собор, що нагадує французькі взірці. Спорудження Кельнського собору почалось 1248 року і зайняло, з перервами до закінчення в 1880 році, — більш ніж 600 років. Його проект створив архітектор Герард фон Ріла, (або Майстер Ґерхард). В молоді роки, перебуваючи ще в стані підмайстра, він мандрував містами Франції, де бачив на власні очі сторення величних соборів в містах Бове, Ам'єн тошо. Маючи відповідну кваліфікацію, брав участь в будівництві і набирався досвіду. Повернувся в Кельн, де отримав замову на створення небаченогодосі міського собору, де мали зберігати реліквії трьох волхвів (або Трьох Царів). Вважають, що архітектор два роки працював над створенням плану небаченого за розмірами і висотою собора. Він мав п'ять нав, сім каплиць (за числом трьох Царів і чотирьох євангелістів). Надзвичайно ретельно архітектор розробив і підмурки собору, економно використавши залишки ще романського храму і брили давньоримських споруд. За життя Герард фон Ріла встигне побачити готові каплиці, хор і будівлю собору без веж. Він помер, коли виповнилося більше шестидесяти (точної дати народження — не знайдено). Собор стояв недобудованим до середини 19 ст. За його добудову взялася протестантська Пруссія, що фінансувала проект, як ознаку національного воз'єднання і яка ініціювала збори коштів. До будівництва залучили талановитого архітектора і інженера, ним був Ернст Фрідріх Цвирнер. Сміливий Цвирнер керувався проектними рішеннями Герарда фон Ріла, але використовував і сучасні матеріали. Так, він відмовився від використання дерева в побудові конструкцій даху і замінив його залізом, чим викликав шквал звинувачень. Переконання правоти Цвирнера прийшло несподівано. Погорів дерев'яний дах собору в Франкфурті — і критики замовкли. Талановитий Цвирнер отримав право добудовувати собор без значних перешкод. Кельнський собор — завдовжки 144, 5 м та має 86, 5 м ширини, а його дві вежі сягають 157 м у висоту.