![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Сентиментальна прогулянка (Поль Верлен) Переклад Григорія Кочура ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
Захід дотлівав, багряніли хмари, Вітер колихав білі ненюфари, Квіти колихав між очеретів, Над сумним ставком стиха шарудів. Я бродив один із жалем кривавим Між похилих верб понад сонним ставом, Де густий туман уставав з низів, Де, мов великан, привид чийсь сизів, Де ридав відчай в тужних криках сойки, Де плили сичів жалісливі зойки Між похилих верб, де бродив один Я з своїм жалем, не лічив годин... I упала ніч, і погасли хмари, Мла оповила сонні ненюфари, Тільки над ставком, між очеретів, Вітерець сумний стиха шарудів.
Осіння пісня (Поль Верлен) Переклад Григорія Кочура Неголосні Млосні пісні Струн осінніх Серце тобі Топлять в журбі, В голосіннях.
Блідну, коли Чую з імли - Б'є годинник: Линуть думки В давні роки Мрій дитинних.
Вийду надвір - Вихровий вир В полі млистім Крутить, жене, Носить мене З жовклим листям. Поетичне мистецтво (Із збірки «Колишнє й недавнє»: Колишнє) /Поль Верлен/ Переклад Григорія Кочура Найперше - музика у слові! Бери ж із розмірів такий, Що плине, млистий і легкий, А не тяжить, немов закови.
Не клопочись добором слів, Які б в рядку без вад бриніли, Бо наймиліший спів - сп'янілий: Він невиразне й точне сплів,
В нім - любий погляд з-під вуалю, В нім - золоте тремтіння дня Й зірок осіння метушня На небі, скутому печаллю.
Люби відтінок і півтон, Не барву - барви нам ворожі: Відтінок лиш єднати може Сурму і флейту, мрію й сон.
Винищуй дотепи гризькі ті, Той ум жорстокий, ниций сміх, Часник із кухонь тих брудних - Від нього плач в очах блакиті.
Хребет риториці скрути Та ще як слід приборкай рими: Коли не стежити за ними, Далеко можуть завести.
Хто риму вигадав зрадливу? Дикун чи то глухий хлопчак Скував за шаг цей скарб, що так Під терпугом бряжчить фальшиво?
Так музики ж всякчас і знов! Щоб вірш твій завше був крилатий, Щоб душу поривав - шукати Нову блакить, нову любов,
Щоб мчав, де далеч непохмура, Де чари діє вітерець, Де пахне м'ята і чебрець... А решта все - література. Один одного слід у цім житті прощати (Поль Верлен) Переклад Максима Рильського Один одного слід у цім житті прощати, I це щасливими, повірте, зробить нас. Нехай судилися скорботи нам і втрати, Та будем плакати принаймні водночас.
В нас душі сестрами з'єднались би навіки В солодких прагненнях і в чистім колі мрій, I хай там десь шумлять жінки і чоловіки, Пили б ми забуття в печалі золотій.
Мов діти, будемо, дві дівчинки невинні, усім здивовані, як першої весни, Що журяться в саду, у темних буків тіні, Про те й не знаючи, що прощені вони.
|