Основні події на початку національної революції 1648-1676 років. Зборівський договір, його зміст і значення.

Причини і характер визвольної війни-революції під проводои Хмельницького.Особа гетьмана.У середині XVII ст. українське населення знаходилося в тяжкому стані Про незадоволення українського народу свош становищем свідчить ціла низка повстань протягом 50 років. Ці повстання закінчилися поразками, але причини, якими вони були викликані, залишалися.

Навесні 1648 р. в Україні почалося нове повстання, яке суттєво вплинуло на міжнародні відносини у Східній Європі, мало епохальне значення в історії українського народу, важливе — в історії Росії та Польщі.Причини Національної революції та Визвольної війни:

1) політичні — безправ'я українського народу, тяжкий політичний гніт з боку Польщі, прагнення розширити і зміцнити права козацтва;

2) соціальні — посилення феодальної експлуатації з боку польських магнатів, шляхти та єврейських орендарів;

3) національні — прагнення українського народу звільнитися від гніту Польщі і польського панства, яке вважало українців людьми другого сорту; зберегти себе як народ, уникнути від етнічних чисток і репресій; -

4) релігійні — прагнення відстояти свою православну віру, захистити її від натиску католициз-«у та уніатства.

Завдання революції:

1) створення незалежної соборної української держави;

2) ліквідація польсько-шляхетського землеволодіння і заміна його, як основним, українським козацьким, встановлення нових виробничих відносин.

Ці завдання за своєю суттю були революційними. Визначальним було завоювання незалежності, оскільки лише таким шляхом можна було вирішити всі інші завдання: соціальні, економічні, національні та релігійні.

Революційний характер подій виявлявся в таких докорінних змінах у житті українського суспільства в середині ХУН-ст., як: • ліквідація влади польського короля, магнатів і шляхти на значній території України; заміна

польської влади українською;

Початок і основні події Національної революції та Визвольної війни тісно пов'язані з життя і діяльністю її керівника — Богдана-Зіновія Хмельницького. Б. Хмельницький народився 27 груї ня 1595 р. в м. Чигирині у сім'ї дрібного українського шляхтича Михайла Хмельницького, який б;.і чигиринським підстаростою. Богдан здобув добру освіту — вчився спочатку в українській шкот потів — у польській єзуїтській школі на Львівщині Там навчився польської та латинської мої а пізніше вивчив турецьку і татарську. Він брав участь у польсько-турецькій війні 1620-1621 рр.. зокрема в битві під Цецорою, де загинув його батько, а сам Богдан потрапив у полон, в якому знаходився 2 роки. Після повернення він разом із запорожцями неодноразово ходив у 20-х рр. в морські походи на турецькі міста, став сотником, потім військовим писарем на Запоріжжі.

Після ординації 1638 р. він знову чигиринський сотник, господарює у себе на хуторі Суботові. У 1646 р. його хутір пограбував польський шляхтич Чаплинський, при цьому було побито малолітнього сина Б. Хмельницького.

Спроби законним шляхом розв'язати конфлікт ні до чого не призвели. Більше того, Хмельницького ув'язнили. Він змушений був утікати на Запоріжжя, де його прихильники вигнали польський гарнізон і обрали його гетьманом. Так особиста доля Б. Хмельницького переплелася з долею його народу.

Зборівський договір (18 серпня 1649) — угода укладена між королем Речі Посполитої Яном ІІ Казимиром з одного боку і Військом Запорозьким на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким з другого.Зборівський договір підсумував першу фазу в історії Хмельниччини і легалізував самоврядність українських козаків в межах Речі Посполитої. Ця самоврядність втілилися у козацькому державному утворенні — Війську Запорозькому, також відомому як Гетьманщина.