Гіповітаміноз РР

Білет18 1.Властивості ферментів. Класифікація. Властивості. Специфічність дії ферментів пов’язана з тим, що на відміну від не біохімічних каталізаторів, ферменти можуть каталізувати перетворення одного певного субстрату, або групи подібних за структурою субстратів. В иди специфічності: 1-абсолютна - ферменти здатні каталізувати перетворення лише одного певного субстрату.(Наприклад: уреаза каталізує тільки р-цію гідролізу сечовини.) 2- відносна – ферменти каталізують перетворення групи подібних субстратів з однаковим зв’язком. (Наприклад: пепсин, трепсин гідролітично розщеплюють білки та пептиди, але не діють на інші компоненти їжі). 3- стереохімічна – фермент, який може каталізувати перетворення лише одного стереоізомера.(Наприклад: фумараза мже перетворювати лише фумаролу к-ту, а не її стереоізомер- малеїнову к-ту). Оптимальна t=37-38, для дії фермента. Оптимальне рН=6, 8-7, 7. Класифікація. Діляться на 6 класів--- підкласи. 1 клас: Оксиредуктази - каталізує окисно-відновні р-ції (здійсн. транспорт Н⁺ , О⁺, електролітів від однієї сполуки до іншої. Підклас: Дегідрогенази, Оксидази, Пероксидази, Редуктази, Моксигенази. 2клас: Трансферази- перенесення функціональних груп(метальної, ацетильної, фосфатної аміно груп) від одного субстрату на інший. підкласи: амінотрансферази, С₁-трансферази, метилтрансферази. 3клас- Гідролази- розщеплення зв’язків субстратів завдяки р-ції приєднання води. Підкласи: естерази, пептидази, глікозилгідролази, амідази. 4клас: Ліази- розщеплення зв’язків С-О, S-O, C-N у молекулах субстратів без приєднання молекул води. Підкласи: C-O-ліази, C-S-ліази, C-N-ліази, С-С- ліази. 5клас. Ізомерази- каталізує внутрішні молекули перебудови тобто перенесення функціональних груп у межах однієї молекули. Підкласи: епімерази, цистрансізомерази, внутрішньо-молекулярні оксидоредуктази. 6клас: Лігази (Сентази) – з’єднання 2 молекул з утворенням наступних зв’язків. Підкласи: C-O-лігази, C-S-лігази, C-N-лігази, С-С- лігази.

2.Визначення активності основної та кислої фосфатази в сироватці крові. Принцип методу: Під впливом лужної і кислої фосфатаз сироватки крові субстрат в- гліцерофосфат гідролізується з виділенням неорганічного фосфору, к-сть якого визначають фотометрично. Норма: -активності лужної фосфатази – 0, 5-1, 3 ммоль/(год*л); активності кислої фосфатази – 0, 025 -0, 12 ммоль/(год*л). КДЗ: Підвищення актив. лужної фосфатази - при захворюваннях кісток, пов’язаних із проліферацією остеобластів, та при хворобах, пов’язаних із холестазом. Активність спостерігають при саркомі кісток, остеомі, хондромі, мієломі, метастазуванні пухлин у кістки та печінку. Різке підвищ. – при обтурбаційній жовтяниці, міопатії. Зниження характерне для гіпотиреозу, гіповітамінозу С, старячого остеопорозу, ензимопатії. Кислу фосфатазу визначають для діагностування новоутворень передміхурової залози. Активність підвищується в разі метастазування пухлин передміхурової залози.

3. Це свідчить про порушення травлення жирів: порушена ф-ція печінки з синтезу жовчі, закупорена загальна жовчна протока, порушена ф-ція підшлункової залози. Відсутні або наявні в недостатній кількості жовчні кислоти і ліпаза; перші - емульгують жири, активують ліпазу, сприяють всмоктуванню продуктів розщеплення, друга – каталізує р-ції гідролізу жирів.