Роль і місце людини в економічній системі.

Людина економічна – головний творчий суб’єкт ринкової економіки, який володіє свободою вибору і приймає економічно раціональні та оптимальні рішення з урахуванням усіх наявних можливостей і умов, відповідно до своїх інтересів, мети і пріоритетів. В економічній системі людина виступає як виробник, як суб’єкт економічних відносин, як споживач, як носій кінцевої мети суспільного виробництва.

Людина- виробник в економічній системі виступає робою силою. Робоча сила – це сукупність фізичних і розумових здібностей людини, її здатність до праці. В історичному плані людина-виробник пройшла у своєму розвитку стадію індивідуального працівника і сукупного працівника. Субєктами економічних відносин є окремий індивід, сімя, колектив, держава. Людина як споживач реалізує себе через задоволення своїх різних потреб. Потреби людини можна поділяти на потреби людини-працівника та потреби людини-підприємця. Потреби людини-працівника пов’язані з відтворенням робочої сили, тобто з особистим споживанням. Потреби людини-підприємця стосуються відтворення матеріально-речових факторів виробництва, тобто виробничих потреб. Людина в її цілісній сутності є головним критерієм розвитку суспільного виробництва і головною його метою. Суспільний продукт, проходячи через фази виробництва, розподілу й обміну завершує свій цикл у фазі споживання.

Центральне місце в економічній системі належить людині. Як головна продуктивна сила, уособлення економічних відносин, суб'єкт і об'єкт господарської діяльності, носій і реалізатор економічних потреб та інтересів вона поєднує і узгоджує функціонування всіх ланок економічної системи. Місце людини в суспільній ієрархії, можливість і форми її самореалізації зумовлюють характер економічної системи.

В економічній системі людина виступає як працівник, як суб'єкт економічних відносин, як споживач, як носій кінцевої мети суспільного виробництва. Людина-працівник в економічній системі виступає робочою силою, особистим фактором виробництва, головним елементом продуктивних сил. Успіх виробництва на всіх рівнях визначається насамперед людьми, зайнятими у виробничому процесі. Усі інші фактори виробництва діють не самі по собі, їх приводить у рух людина. Людині, її праці належить центральне місце у виробництві не тільки як найактивнішому факторові виробництва, а й як джерелу, творцю інших факторів виробництва - матеріально-речових, науково-дослідних і організаційно-управлінських.