Самостiйна аудиторна робота.

1. Заповніть таблицю:

2. Вкажіть відмінності в будові активного центру простого і складного ферментів.

3. Охарактеризуйте різні типи специфічності ферментів, наведіть відповідні приклади.

4. Зобразіть енергетичну діаграму для каталітичної та некаталітичної реакцій.

5. Виконати лабораторнi роботи, оформити i захистити протокол.

1. Визначеня активності амілази слини і її термолабільність.

Виконати лабораторнi роботи, оформити i захистити протокол.

Швидкість ферментативної реакції залежить від багатьох факторів: концентрації субстрата, концентрації фермента, рН середовища, наявності активаторів і інгібітсрів, коферментів.

Принцип методу. Фермент a-амілаза (КФ 3.2.1.1) слини каталізує гідроліз 1-4-глікозидного зв'язку крохмалю і глікогену до дисахариду мальтози. Гідроліз крохмалю під впливом a-амілази проходить стадії утворення декстринів. Нерозщеплений крохмаль з йодом дає синє забарвлення. Декстрини в залежності від розміру дають з йодом забарвлення: амілодекстрини - фіолетове, еритродекстрини - червонобуре, ахродекстрини і мальтоза - жовте забарвлення. Кінцевий продукт гідролізу крохмалю - глюкоза - має вільну альдегідну групу і може бути виявлена реакцією Фелінга, в основі якої лежить окислювально-відновна реакція. При цьому альдегідна група окислюється до глюкуронової кислоти, а мідь - гідрат окису міді (блакитного кольору) відновлюється до гідрат закису міді жовтого кольору. При подальшому нагріванні гідрат закису переходить в червоний закис міді.

Одним із характерних властивостей ферментів є термолабільність, тобто чутливість фермента до температури, при якій протікає ферментативна реакція. Температурний оптимум для ферментів – 38-40°С. Ферменти при нагріванні до 70°С втрачають свої властивості біологічних каталізаторів. Ступінь інактивації залежить від тривалості теплового впливу. Внаслідок теплової денатурації фермента відбувається сповільнення і припинення ферментативної реакції. При низьких температурах ферменти добре зберігаються, але швидкість ферментативного каталізу різко знижується. Про дію фермента судять по зникненню субстрату або появі продуктів реакції.

Хід роботи. В першу пробірку наливають невелику кількість нерозведеної слини і кип'ятять її протягом 5-8 хв., після чого охолоджують. В другу пробірку наливають нерозведену некип’ячену слину, в третю пробірку наливають таку ж кількість води. В усі пробірки додають по 10 крапель 1% розчину крохмалю та поміщають в термостат або водяну баню при температурі 38°С на 10 хв. Після цього додають по 2-3 краплі розчину йоду у всі пробірки. Спостерігають зміну забарвлення.

Реакція Фелінга. До досліджуваного розчину додають 3 краплі реактиву Фелінга І і реактиву Фелінга ІІ, нагрівають пробірку до кипіння і кип’ятять 1 хв. У випадку позитивної реакції на глюкозу спостерігається червоне забарвлення внаслідок утворення закису міді. Порівнюють дію амілази слини і сахарази фільтрату дріжджів на сахарозу.