Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Географічне положення






Крим охоплює територію майже 25, 6 тис. кв. км, що становить 4.3% площі України. На 330 км простягнувся півострів від мису Кара-Мрун на заході до мису Фонар на березі Керченської протоки і більш як на 200 км від мису Са­рич – на півдні до північної межі на Перекопському перешийку.

На півночі і північному сході береги Криму омиваються водами Сиваша – мілководної затоки Азовського моря, відокремленої від нього вузькою і дов­гою Арабатською стрілкою. Берегова лінія тут значно порізана: є багато дуже мальовничих великих і малих півостровів і островів та заток типу лиманів. На заході і півдні півострів омивається водами Чорного моря, яке біля берегів утворює ряд заток і бухт, в тому числі Перекопську і Каркінітську – на північ­ному заході, Каламітську – на заході і Феодосійську – на сході. Із сходу до Кримського півострова вузьким сімнадцятикілометровим перешийком при­лягає Керченський півострів, який з півночі омивається Азовським морем, що утворює тут Арабатську і Казантипську затоки. З півдня Керченський півострів омивається водами Чорного моря, на сході Керченська протока відділяє Крим від Таманського півострова.

В ландшафтній структурі півострова можна виділити (з півночі на пів­день) Кримську степову провінцію, Кримські гори, Область Південного берегу. Отже ми розглянемо більш детально ландшафти кожної з цих областей.

 

 

2. Особливості природних ресурсів, що мають вплив на розвиток туризму

 

Орографічні ресурси

Гірська система утворена трьома гірськими грядами, що тягнуться від мису Айя в околицях Балаклави на заході до мису св. Іллі у Феодосії на сході. Довжина Кримських гір близько 160 км, ширина близько 50 км. Зовнішня гряда являє собою ряд куест, поступово піднімаються до висот близько 350 м. Внутрішня гряда досягає висоти 750 м. Найвища точка простягнулася уздовж Південного Берега Чорного моря Головною гряди - гора Роман-Кош висотою 1545 м, знаходиться на Бабуган-яйлі.

Усі дослідники Криму відзначають, що Кримські гори утворюють три паралельні пасма, що мають напрямок з північного сходу на південний захід, розділені двома поздовжніми долинами. Всі три гряди мають однаковий характер схилів: з півночі вони пологи, а з півдня круті. Якщо врахувати вік порід, то початок першої гряди потрібно вважати мис Фіолент, так як тут переважають ті ж породи, які складають першої гряди. Зовнішня гряда тягнеться до міста Старий Крим, висота гряди складає від 149 м до 350 м. Внутрішня гряда бере свій початок поблизу Севастополя (Сапун-гора) і закінчується також біля міста Старий Крим, висота від 490 м до 750 м. Головне пасмо на заході починається поблизу Балаклави і закінчується горою Агармиш, біля міста Старий Крим. Верховинна поверхня головної гряди являє собою хвилясте плато і називається яйлою.

Кліматичні ресурси

Клімат рівнинної частини Криму (близько 70% площі півострова) помірно континентальний, у горах перехідний від степового до субтропічного, що характерний для Південного берега Криму.

Середньомісячні температури повітря в основному змінюються з півночі на південь, за винятком Південнобережжі, де відбуваються зміни до схід і захід. Найчастіше найбільш холодним місяцем є січень або лютий. Найбільш низька середня температура (-4 ° С) в січні спостерігається в горах, а найбільш висока (близько 5 ° С) - на ПБК. Найвища середньомісячна температура найчастіше в липні, коли вона досягає +23 +24 ° С, у горах - +16 ° С.

У Криму 80-85% річної суми опадів випадає у вигляді дощу. Кількість днів з дощами коливається від 80-130 у степових районах до 150-170 в горах. Влітку в Криму спостерігається не більше 5-10 днів з дощами за місяць.

Водні

На півночі Степового Криму багато солоних озер і солончаків. Озера ці мілкі, влітку добре прогріваються і часто пересихають. Вода в них дуже мінералізована. Це насамперед Перекопські озера та озеро-затока Сиваш, відокремлений від Азовського моря Арабатською Стрілкою. Через Генічеську протоку Сиваш з'єднується з Азовським морем. Площа його водної поверхні залежить від напряму та швидкості вітру і змінюється від 2 400 до 2 700 км2. Концентрація солей у Сиваші досягає 20—24 %. Ропа містить солі натрію, калію, магнію, брому, тому використовується як сировина для хімічної промисловості. На ропі Сиваських озер працює Красно-перекопський бромний завод.

У південній частині Тарханкутського півострова знаходиться озеро Донузлав з стрімкими високими берегами. Концентрація ропи в ньому не перевищує 90 %о. Озеро Сасик, що лежить на схід від міста Євпаторії, має також круті береги і з'єднується штучним каналом з морем. Солоність води навесні в озері Сасик становить 90 %о, восени — 160 %о. Озеро Саки знаходиться поблизу однойменного міста. Через канал воно живиться морською водою. Концентрація солей в озері 40— 80 %. Береги його підносяться над водою до 5 м. Дно озера вкрите шаром темно-сірого мулу. Зверху він чорний, в'язкий і липкий, має лікувальні властивості.

Чорне море має приблизно овальну форму, рівнобіжна вісь якої простягається на 1 150 км, полуденникова (північ — південь) 580 км (найкоротша 265 км, бо з півночі в море глибоко врізається Кримський півострів). Водна поверхня Чорного моря має 420, 3 тис. км², середня глибина — 1 300 м, найбільша — 2245 м; об'єм води — 547, 0 тис. км³.

Бальнеологічні ресурси

Бальнеологічними називаються ресурси лікувальних мінеральних вод та пелоїдів (грязей).

Одним з найважливіших факторів лікувальної рекреації є наявність природних мінеральних вод.

Дуже високо оцінюється за світовими стандартами ринкова вартість мінерально-сировинних (бальнеогрязьових) ресурсів Криму, його пляжів і прибережних земельних ділянок.

В даний час у Криму відомо 26 родовищ лікувальних грязей та ропи, а також більш 100 джерел мінеральних вод різного хімічного складу. 15 грязьових родовищ та 13 великих родовищ мінеральних вод віднесені до категорії лікувальних.

Спелеологічні ресурси

У 1965 р. в гірському Криму було відомо більше 700 печер і шахт. Потім темп досліджень почав кілька спадати - середній " приріст" числа " нових" порожнин, відкритих шляхом розкопок, зниження рівнів води в джерелах, в результаті дуже складних спелеологічних експедицій, становить 8-10 печер в рік. Але це не означає, що в Криму неможливі нові спелеологічні відкриття: адже всі 800 відомих сьогодні карстових порожнин становлять усього близько 0, 02% загальної тріщини-карстової пустотності гірського Криму, розрахованої гідрохімічних методом. Звичайно, велика частина цих порожнин - це вузькі закарстованих тріщини, недоступні для людини. Але є серед них і великі порожнини, такі, наприклад, як Солдатська (шахта) глибиною 500 м, відкрита і досліджена феодосійським туристським клубом " Кара-Даг" в 1972-1973 рр..

Найбільш цікаві спелеологічні об'єкти Криму:

- Еміне – Баїр - Хосар;

- мармурова печера;

- червоні печери.

Флоро – фауністичні ресурси

Кримського півострова надзвичайно багата і нараховує більш 2700 видів вищих судинних рослин. Це приблизно 60% усієї флори України, тому не дивно, що в Криму багато рідкісних рослин, які потребують охорони. Кількість таких рослин наближається до 600.

На півночі півострова лежить Кримська степова провінція, що включає природно-територіальні комплекси Кримсько-Присивашського низовинного типчаково-ковилового степу, центрально-кримського рівнинного ковильно-типчаково-різнотравного степу і Керченської петрофітно-ксерофітного і полинового степу.

Степи, на жаль, розорані під поля пшениці, кукурудзи, рисові чеки, плантації овочів, виноградники й сади.

На півдні республіки розташована гірсько-кримська фізико-географічна країна, яка підрозділяється на три природні області: передгірну лісостепову (куестові і міжгрядові лісостепові, шиблякові ландшафти), головну гірсько-лучно-лісову гряду (яйлинські лісо-лучні, під’яйлинські лісові й підгірно-улоговинні лісошиблякові ландшафти) та Кримське південнобережне субсередземномор’я (крутосхилові лісові, долинно-лісові, амфітеатроподібне рідколісся, окультурені низькогірно-яружні й балочні шиблякові ландшафти).

Для Кримських гір (особливо для північних схилів) типові ліси: дубові, букові, буково-грабові, подекуди – соснові. На південному березі рослинність середземноморського типу, чисельні парки декоративних дерев і чагарників, сади, виноградники, тютюнові плантації.

На Південному Березі Криму (Кримське субсередземномор’я) зростають реліктові ялівцево-дубові ліси з ділянками таких цінних порід, як суничник дрібноплідний, фісташка туполиста, а також вічнозелені чагарники – іглиці понтійської, чисту кримського та ін.

 

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал