Главная страница
Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Загальна характеристика фiзiологiчно активних сполук
Фiзiологiчно (бiологiчно) активнi сполуки речовини, що при взаємодiї з живим органiзмом спричиняють специфiчнi для дiї даного класу ФАС змiни у перебiгу бiохiмiчних та фiзiологiчних процесiв. Вплив фiзiологiчно активних сполук на органiзми вiдбувасться в бiльшостi випадкiв у дозах i концентрацiях, що не перевищують частки грама або мiлiграма. Багато бiологiчно активних сполук у низьких дозах впливають на органiзм людини як лiкарськi засоби, у високих дозах — дiють як отрути, тобто призводять до порушення нормального функцiонування бiохiмiчних та анатомофункцiональних систем i можуть спричинити загибель цiлiсного органiзму. В основi впливу фiзiологiчно акгивних сполук на органiзм людини лежагь такi фундаментальнi клiтиннi та бiохiмiчнi механiзми.
1.1 Рецепторна дiя та вплив на функцiонування регуляторнах систем клiтини.
В основi рецепторного механiзму лежить взасмодiя ФАС з бiлковими рецепторами (К), що мiстяться в плазматичних мембранах клiтини i здатнi до специфiчного зв’язування ендогенних та екзогенних лiгандiв. Взагмодiя молекули лiганда (ФАС) з бiлковим рецептором вiдбувасться за участю водневих, iонних, диполь-дипольних, гiдрофобних зв’язкiв. Пiсля взасмодiї з фiзiологiчно активними сполуками — лiгандами хiмiчний сигнал передасться з рецепторного бiлка (К) на каталiтичну субодиницю ферменту аденiлатциклази за допомогою бiлка-трансдуктора (О-бiлка). Внаслiдок цього вiдбувасться активацiя аденiлатциклази та посилене утворення з аденозин-трифосфату (АТФ) циклiчного аденозинмонофосфату (З’, 5 ‘-АМФ; цАМФ) — “вторинного посередника”, “месенджера”, який, у свою чергу, с акгиватором багатьох внутрiшньоклiтинних ферментiв.
Циклiчний АМФ (З’, 5’-АМФ)
|