Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Порядок Жовтецевоцвіті – Ranunculales






Родина Жовтецеві – Ranunculaceae

Рід Орлики – Aquilegia L.

Рід Рутвиця – Thalictrum L.

Рід Анемона, або Вітряниця – Anemone L.

Рід Сон – Pulsatilla Mill.

Рід Жовтець – Ranunculus L.

Рід Пшінка – Ficaria Guelt.

Рід Горицвіт – Adonis L.

Рід Сокирки – Consolida S. F. Gray

Рід Чорнушка – Nigella L.

 

Вивчити будову квіток різних видів жовтецевих. У квітці визначити: симетрію, форму квітколожа, характер розташування частин квітки на квітколожі, розташування та положення нектарників.

Будова квіток в межах родини Жовтецеві різна. Це пояснюється тим, що квітки знаходяться на різних шляхах еволюції та мають як примітивні ознаки, так і високоспеціалізовані у зв’язку з пристосуванням до запилення комахами.

У жовтецю, горицвіту та пшінки квітки поодинокі або в цимозних суцвіттях, правильні (актиноморфні), геміциклічні, з подвійною роздільною оцвітиною, квітколоже опукле.

У жовтецю чашолистків та пелюсток по 5, нектарники розташовані в основі пелюсток та прикриті маленькою лусочкою, тичинок і маточок звичайно багато. У горицвіту чашечка п’яти-восьмилиста, віночок з 5-24 пелюсток, тичинки та маточки численні. Квітка пшінки має зелену трилисту чашечку, яка при цвітінні опадає, 6-14 жовтих довгастих пелюсток, біля основи яких є нектарна ямка, прикрита лусочкою; тичинок і маточок багато.

У сокирок квітки неправильні (зигоморфні), чашолистків п’ять, пелюстковидних, верхній чашолисток біля основи витягнутий у шпорку; пелюстка-нектарник – одна, при основі зі шпоркою, яка вкладена у шпорку верхнього чашолистка; маточка одна.

У чорнушки квітки актиноморфні, маточково-тичинкові, великі, поодинокі, чашечка з п’яти пелюстковидних жовтих, синіх або білуватих листочків. Віночок з п’яти-восьми двогубих, звичайно дрібніших, ніж чашолистки, пелюсток-нектарників, нижня губа яких довша за верхню і розділена на дві частки. Тичинок багато. Маточок три-десять, більш-менш зрослих між собою.

У сону квітки поодинокі, великі, актиноморфні з простою оцвітиною з п’яти-шести фіолетових, рожевих або жовтих листочків. Тичинок і маточок багато, останні з довгими стовпчиками.

В орликів квітки великі, актиноморфні, маточково-тичинкові, поодинокі в розгалужених китицях. Чашечка з п’яти фіолетових, синіх, червоних, рожевих або жовтих чашолистків, віночок з п’яти косолійковидних пелюсток зі шпорками, направленими вниз поміж чашолистками. Пелюстки забарвлені так як і чашолистки, або відрізняються від них. Тичинок багато. Маточок 3-12. Поміж маточками і тичинками розміщуються плівчасті стамінодії.

У рутвиці оцвітина проста чашечковидна з 4 (5) рано опадаючих листочків. Тичинки численні, довші від листочків оцвітини, маточки майже з сидячими приймочками, численні.

Плоди в жовтецевих здебільшого апокарпні: у жовтецю – багатогорішки або сім’янки, що утворюють щільну головку; у пшінки, рутвиці – багатогорішки; у горицвіту – сім’янки; у сону – багатогорішки, або численні сім’янки, які несуть на верхівці довгі перисті стовпчики (пристосування до анемофілії). У сокирок – прості листянки, у орликів – багатолистянки, у чорнушки плоди багатолистянки, або коробочки.

Зарисувати: 1. загальний вигляд однієї рослини або її частину з листком та суцвіттям (квіткою);

2. квітку (вигляд збоку або повздовжній розріз); плід;

3. діаграму квітки (додаток Б).

Написати формулу квітки.

 

Завдання 2. Провести морфологічний аналіз вегетативних і генеративних органів представника родини Papaveraceae: маку або чистотілу.

 

Систематичне положення об’єктів вивчення:

 

Порядок Макоцвіті – Papaverales

Родина Макові – Papaveraceae

П/родина Макові – Papaveroideae

Мак снотворний – Papaver somniferum L.

Мак дикий – Papaver rhoeas L.

П/родина Чистотілові – Сhelidonioideae

Чистотіл великий – Сhelidonium majus L.

 

Визначити життєву форму рослин, тип листка, проаналізувати будову квітки.

До роду Чистотіл відносяться трав’янисті багаторічники з перисто-складними листками і жовтим молочним соком, до роду Мак – однорічні та багаторічні трави з розчленованими листками.

У маку та чистотілу квітки правильні, два чашолистки опадають при розпусканні квітки, віночок двочленний та двокруговий, тичинки численні.

У маку маточка складається з 10-16 або великої кількості зрослих плодолистків; зав’язь верхня округла з внутрішніми неповними перегородками; приймочки сидячі, зливаються в плоский або випуклий диск. У чистотілу зав’язь складається з двох плодолистків, циліндрична; приймочка дволопатева.

Плоди у макових паракарпні, верхні: у маку – багатонасінна коробочка, що відкривається дірочками під самою приймочкою; у чистотілу – стручковидна коробочка, що відкривається двома стулками.

Зарисувати: 1. частину рослини з листком та квіткою (суцвіттям);

2. плід;

3. діаграму квітки (додаток Б).

Написати формулу квітки.

Завдання 3. Визначити надану рослину за визначником, записати хід визначення. Зробити морфологічний аналіз вегетативних та генеративних органів за планом.

 

Рекомендована література

1. Еленевский А.Г., Соловьева М.П., Тихомиров В.Н. Ботаника. Систематика высших, или наземных, растений. – М.: Академия, 2004. – 432 с. – С. 232-235, 247-250.

2. Жизнь растений. Цветковые растения / Ред. А.Л. Тахтаджяна. – М.: Просвещение, 1980. – Т. 5, ч. 1. – 430 с. – С. 194-195, 210-222.

3. Комарницкий Н.А., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. – М.: Просвещение, 1975. – 608 с. – С. 354-358, 360-362.

4. Миркин Б.М., Наумова Л.Г., Мулдашев А.А. Высшие растения: краткий курс систематики с основами науки о растительности. – М.: Логос, 2001. – 264 с. – С. 82-86.

5. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 432 с. – С. 216-221, 223-224.

6. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф., Погребенник В.П. Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум. – Київ: Фітосоціоцентр, 2001. – 456с.

7. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. – Киев: Фитосоциоцентр, 1999. – 548 с.

8. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. Часть 2. – М.: Высшая школа, 1976. – 480с. – С. 203-211, 310-312.

9. Яковлев Г.П., Челомбитько В.А. Ботаника. – М.: Высшая школа, 1990. – 367с. – С. 239-243.

 

Лабораторне заняття № 3


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал