Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Порядок Мальвоцвіті – Malvales






Родина Липові – Tiliaceae

Липа серцелиста – Tilia cordata Mill.

Вивчити будову квіток липи, зібраних в трьох-багатоквіткові дихазії або плейохазії. До осі суцвіття приростає видозмінений покривний листок – приквітний листок. Андроцей п’ятибратній, із численних тичинок, що зрослися у п’ять пучків. Гінецей вторинносинкарпний із 5-ти плодолистків, але розвивається лише один (рідше два) насінних зачатка, плід – однонасінна коробочка. Липа – велике листопадне дерево 15-25 (40 м) висотою й у діаметрі 2 м. Галуження симподіальне. Коренева система потужна, часто з мікоризою. Дає пневу поросль.

Зарисувати: 1. частину пагона з листками та суцвіттям;

2. повздовжній розріз квітки; плід;

3. діаграму квітки (додаток В).

Написати формулу квітки.

 

Завдання 3. Вивчити будову суцвіть і квіток одного з видів роду Euphorbia помірної зони.

Систематичне положення об’єктів вивчення:

Порядок Молочаєцвіті – Euphorbiales

Родина Молочайні – Euphorbiaceae

Рицина звичайна – Ricinus communis L.

Молочай степовий – Euphorbia stepposa Zoz.

Насамперед, вивчити будову елементарних суцвіть молочайних оригінальної будови, що нагадують окрему квітку. Елементарне суцвіття (так званий ціацій – кузовок) оточене спільним покривальцем у вигляді бокальчика, котрий в суцвітті має вигляд квітки. Бокальчик ціація дзвониковидний, складається з п’яти (іноді чотирьох-восьми) зрослих листочків, які чергуються з п’ятьма, чотирма або трьома м’ясистими жовто-зеленими нектарниками.

У центрі бокальчика міститься гола (без оцвітини) жіноча квітка на довгій ніжці з тригніздою зав’яззю. Навколо жіночої квітки розташовані голі тичинкові квітки. Кожна тичинкова квітка складається з однієї тичинки. Таким чином, жіноча квітка зведена тільки до маточки, а чоловіча – до тичинки.

Елементарні суцвіття, у свою чергу, згруповані в складні цимозні зонтиковидні суцвіття – плейохазії з обгортками й обгорточками.

Зарисувати: 1. загальний вигляд квітучої рослини;

2. елементарне суцвіття – ціацій; плід;

3. діаграму елементарного суцвіття (додаток В).

Написати формули жіночої та чоловічої квіток.

 

Завдання 4. Визначити одну-дві рослини з родин Malvaceae, Tiliaceae, Euphorbiaceae, записати хід визначення. Зробити морфологічний аналіз вегетативних та генеративних органів за планом.

 

Рекомендована література

1. Еленевский А.Г., Соловьева М.П., Тихомиров В.Н. Ботаника. Систематика высших, или наземных, растений. – М.: Академия, 2004. – 432 с. – С. 296-301, 279-281.

2. Жизнь растений. Цветковые растения / Ред. А.Л. Тахтаджяна. – М.: Просвещение, 1981. – Т. 5, ч. 2. - 512 с. – С. 7-10, 116-120, 132-141.

3. Комарницкий Н.А., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. – М.: Просвещение, 1975. – 608 с. – С. 393, 399-401, 403-408.

4. Миркин Б.М., Наумова Л.Г., Мулдашев А.А. Высшие растения: краткий курс систематики с основами науки о растительности. – М.: Логос, 2001. – 264 с. – С. 111-113.

5. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 432 с. – С. 239-241, 257-260, 263-264.

6. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф., Погребенник В.П. Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум. – Київ: Фітосоціоцентр, 2001. – 456с.

7. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. – Киев: Фитосоциоцентр, 1999. – 548 с.

8. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. Часть 2. – М.: Высшая школа, 1976. – 480с. – С. 239-240, 242-246.

9. Яковлев Г.П., Челомбитько В.А. Ботаника. – М.: Высшая школа, 1990. – 367с. – С. 249, 260-264.

 

 

Лабораторне заняття № 4

Тема: Підклас ДіленіЇди – Dilleniidae (продовження)

Мета заняття: вивчити систематичні ознаки родин Гарбузові та Хрестоцвіті, їх систематичне положення, родинні зв’язки; основних представників та їх значення. Відзначити можливі шляхи морфологічної еволюції плоду в межах родини Хрестоцвіті.

Обладнання: бінокулярні та ручні лупи, визначники, таблиці з теми, методичні вказівки, набір препарувальних інструментів.

Об’єкти вивчення: живий, гербарний і фіксований матеріал, колекції плодів представників родин Гарбузові та Хрестоцвіті.

Питання для самостійної підготовки

1. Основні порядки підкласу Діленіїди.

2. Характерні ознаки родини Гарбузові: чисельність видів, райони природного поширення, життєві форми, основні морфологічні ознаки.

3. Будова і формули квіток гарбузових.

4. Особливості будови плодів і поширення насіння гарбузових.

5. Характеристика родини Хрестоцвіті. Основні особливості будови квіток, плодів і насіння хрестоцвітих.

6. Формула і діаграма квіток родини Хрестоцвіті.

7. Найголовніші представники родин Хрестоцвіті та Гарбузові, їх народногосподарське значення.

8. Які плоди називаються членистими? Для представників якої родини вони характерні?

9. Які плоди називаються стручком, стручечком? До якого генетичного типу плодів вони відносяться? Чому перегородка стручка називається несправжньою?

10. Як називаються плоди огірка, кавуна? До якого генетичного типу плодів вони відносяться?

11. Які типи суцвіть характерні для родини Хрестоцвіті?

12. Який тип симетрії характерний для квіток хрестоцвітих?

13. Яке походження нижньої зав’язі квіток гарбузових? Яке поняття еволюційної морфології можна продемонструвати на прикладі родини Гарбузові?

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал