![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Розчини
077- 108 ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ з дисципліни “Хімія”для проведення підсумкових контролю знань студентів за напрямами підготовки 0902 “Інженерна механіка”, 0903 “Гірництво”, 1004 “Транспортні технології”
Затверджено методичними комісіями: МЕФ за напрямом підготовки 0902 ”Інженерна механіка” Протокол № 1 від 25.10.2006р. 0903 “Гірництво” Протокол № 1 від 24.11.2006р. ФМ за напрямом підготовки 1004 “Транспортні технології” Протокол № 4 від 04.01. 2007р.
Рівне – 2007 р. Тестові завдання з дисципліни “Хімія” для проведення підсумкового контролю знань студентів за напрямами підготовки 0902 “Інженерна механіка”, 0903 “Гірництво”, 1004 “Транспортні технології”/ Вербецька К.Ю., - Рівне: НУВГП, 2007, - 44 с.
Упорядники: Вербецька К.Ю., асистент
Відповідальний за випуск: Яцков М.В., канд.техн.наук., завідувач кафедри хімії
ЗМІСТ Стор.
©К.Ю.Вербецька ©НУВГП, 2007 1. Основні поняття 1. Хімія вивчає: 1) перетворювання одного виду матерії на іншій; 2) речовини і закони їхніх перетворювань; 3) поведінку атомів і молекул у різних умовах; 4) перетворювання хімічних елементів. 2.Яке з тверджень неправильне? 1) хімія є експериментальною наукою; 2) хімія є технічною наукою; 3) хімія є галуззю природознавства; 4) хімія є точною наукою. 3.Речовина — це вид об'єктивної реальності, що характеризується: 1) наявністю молекул, що складаються з хімічних елементів; 2) наявністю одного або кількох хімічних є лементів; 3) наявністю частинок, що мають ненульову масу спокою; 4) наявністю хоча б одного атома. 4.При фізичних явищах: 1) відбувається зміна якісного складу молекул; 2) відбувається зміна тільки хімічного елемента; 3) відбувається зміна агрегатного стану речовини; 4) відбувається зміна кількості електронів у атомі. 5.При хімічних явищах: 1) кількість атомів збільшується; 2) кількість молекул зменшується; 3) утворюються нові атоми; 4) утворюються нові речовини. 6.Яке з тверджень правильне? 1) атом - найменша частинка речовини; 2) атом - найменша частинка хімічного елемента; 3) атом — найменша частинка молекули; 4) атом — найменша частинка маси. 7.Атом – це: 1) складається з ядра й електронів; 2) складається з протонів і адронів; 3) складається з одного хімічного елемента; 4) є елементарною частинкою. 8.Хімічний елемент — це: 1) найменша частинка молекули речовини; 2) один вид атомів; 3) один атом будь-якої речовини; 4) елементарна частинка речовини. 9.Яке з тверджень неправильне? 1) молекула — електронейтральна частинка; 2) молекула — найменша частинка речовини; 3) молекула — елементарна частинка; 4) молекула відображає хімічні властивості речовини. 10.До молекули входять: 1) дві або декілька простих речовин; 2) один або більше атомів; 3) атоми двох або більше хімічних елементів; 4) атоми різних речовин. 11.Про просту речовину, а не про хімічний елемент, мова йде у разі: 1) Оксисен входить до складу води; 2) Оксисен є в земній корі; 3) кисень входить до складу земної атмосфери; 4) Оксисен входить до складу оксидів. 12.Електричний заряд має: 1) атом; 2) протон; 3) молекула; 4) хімічний елемент. 13.Відносна атомна маса — це: 1) маса одного атома в атомних одиницях маси; 2) маса одного атома у відносних грамах; 3) маса одного атома відносно маси одного атома Карбону; 4) маса однієї молекули, ділена на кількість атомів у ній. 14.Вуглецева одиниця має розмірність, що дорівнює: 1) одному граму; 2) одиниці; 3) одному кілограму; 4) масі одного атома Карбону, вираженій у грамах. 15.Відносна молекулярна маса показує: 1) у скільки разів маса однієї молекули речовини більше маси одного атома Карбону; 2) у скільки разів маса однієї молекули більше 1/12 маси однієї молекули Карбону; 3) у скільки разів маса однієї молекули більше 1/12маси одного атома Карбону; 4) у скільки разів маса однієї молекули речовини більше маси однієї молекули Карбону. 16.Абсолютна маса молекул виражається: 1) кількістю атомних одиниць маси; 2) в одиницях маси: грам, кілограм тощо; 3) у вуглецевих одиницях; 4) у відносних одиницях. 17.Чисельні значення молекулярних мас: 1) розраховуються як алгебрична сума відносних атомних мас; 2) визначаються за таблицею елементів Д.І.Менделєєва; 3) установлюються за довідковою літературою; 4) визначаються з використанням спеціальних законів хімії. 18.Речовина є складною, якщо її молекула містить: 1) один атом Криптону; 2) два атоми Нітрогену; 3) два атоми Феруму і три атоми Оксигену; 4) три атоми Оксигену. 19.Яке з тверджень неправильне? 1) у таблиці Д.І.Менделєєва наведено порядкові номери хімічних елементів; 2) у таблиці Д.І.Менделєєва наведено символи хімічних елементів; 3) у таблиці Д.І.Менделєєва наведено відносні молекулярні маси хімічних елементів; 4) у таблиці Д.І.Менделєєва наведено назви хімічних елементів. 20.Щоб розрахувати абсолютну масу будь-якої молекули, треба знати: 1) відносну молекулярну масу; 2) кількість атомів у молекулі; 3) кількість хімічних елементів у молекулі; 4) назву речовини. 2. Хімічні формули 1.Хімічна формула – це: 1) показує, з яких простих речовин складається одна молекула; 2) показує якісний і кількісний склад однієї молекули; 3) характеризує якісні і кількісні властивості хімічного елемента; 4) вказує на якісні і кількісні властивості одного атома речовини. 2.Вищу валентність Нітроген виявляє в оксиді: 1) N2O5; 2) NO2;
3) NO; 4) N2O. 3.Який запис неправильно відображає хімічну формулу речовини? 1) А12О3; 2) Fе(ЗОН)3; 3) (NН4)2SО4; 4) МnS. 4.Число, що вказує у формулі на кількість атомів даного елемента, називається: 1) коефіцієнтом; 2) індексом; 3) показником; 4) визначником. 6.Формула речовини, що складається з одного атома Фосфору, трьох атомів Натрію і чотирьох атомів Оксигену, зображується: 1) РО4Nа3; 2) Nа3РО4; 3) РNа3О4; 4) Nа3О4Р. 7.Формула «ен-аш-чотири-тричі-пе-о-чотири» записується як: 1) (NН4)3РО4; 2) (NН4)3(РО)4; 3) (NН4)ЗРО4;. 4) (NН4)3РО4. 8.Яким чином слід показати 12 молекул сульфатної кислоти? 1) 12Н2SО4; 2) (Н2SО4)12 3) 12(Н2)12(SО4); 4) (Н2SО4)12. 9.У шести молекулах Fе(NО3)3 міститься: 1) 6 атомів Оксигену; 2) 18 атомів Оксигену; 3) 12 атомів Оксигену; 4) 54 атоми Оксигену. 10.Скільки молекул Nа2S2О3 потрібно взяти, щоб загальна кількість атомів Сульфуру в них досягла 18: 1) 9 молекул; 2) 18 молекул; 3) 36 молекул; 4) 16 молекул? 11.Коефіцієнт — це число, що показує: 1) кількість груп атомів у молекулі; 2) сумарну кількість атомів у молекулі; 3) кількість атомів кожного хімічного елемента в молекулі; 4) кількість молекул речовини. 12.Структурна хімічна формула визначає: 1) кількість повторюваних груп атомів у молекулі; 2) взаємне розташування атомів у молекулі; 3) чергування хімічних зв'язків у молекулі; 4) розподіл електронної густини в молекулі. 13.Електронна хімічна формула показує: 1) спільні електронні пари, за допомогою яких утворюється хімічний зв'язок між сусідніми атомами; 2) розподіл електронної густини між атомами; 3) загальну кількість електронів у молекулі; 4) кількість електронів на кожному атомі молекули, які не беруть участі у створенні хімічного зв'язку. 14.Одна риска в структурних хімічних формулах позначає: 1) один електрон; 2) одну одиницю валентності атома; 3) одну одиницю електронного заряду; 4) одну пару валентностей. 15.Формула бертолетової солі має вигляд: O = Cl – O – K Яка валентність атома Хлору? ׀ ׀ O 1) атом Хлору одновалентний; 2) атом Хлору тривалентний; 3) атом Хлору п'ятивалентний; 4) атом Хлору семивалентний. 16.Одна електронна пара в електронних формулах позначається: 1) однією крапкою; 2) однією парою крапок; 3) двома рисками; 4) надрядковою двійкою над символом елемента. 17.Для позначення груп атомів у молекулах використовують: 1) круглі дужки; 2) фігурні дужки; 3) числовий верхній показник після квадратних дужок; 4) жирні або похилі символи хімічних елементів. 18.Що позначає запис 2О3: 1) 5 атомів озону; 2) 3 молекули кисню; 3) 2 молекули озону; 4) 5 молекул Оксигену? 19. Є вісім молекул Н2О. Скільки молекул KNО2 потрібно взяти, щоб кількість атомів Оксигену в них була на чотири більше: 1) 4 молекули; 2) 8 молекул; 3) 6 молекул; 4) 2 молекули? 20.Коефіцієнт може набувати: 1) позитивних цілочислових значень; 2) цілих і дробових значень; 3) тільки позитивних значень; 4) тільки невеликих цілочислових значень. 3. Одиниця кількості речовини – моль 1.Моль — це: 1) похідна одиниця Міжнародної системи одиниць СІ; 2) основна одиниця Міжнародної системи одиниць СІ; 3) складова одиниця Міжнародної системи одиниць СІ; 4) позасистемна хімічна одиниця Міжнародної системи СІ. 2.Кількість речовини вимірюється: 1) у грамах, кілограмах або інших одиницях фізичної маси; 2) у молях; 3) кількістю структурних частинок (атомів, молекул), що припадають на 0, 012 кг речовини; 4) величиною NA. 3.Визначення поняття «моль» пов'язане з: 1) 12 кг речовини вуглецю; 2) 12 г простої речовини; 3) 12 г атомів простої речовини; 4) 12 г речовини вуглецю. 4.Яке з тверджень неправильне? 1) стала Авогадро має розмірність«моль-1»; 2) кількість речовини має розмірність «моль»; 3) молярна маса не має розмірності; 4) розмірність абсолютної маси — «кг». 5.Яке з тверджень правильне? 1) NА має розмірність г-1 · моль-1; 2) молярна маса позначається Мг; 3) в одному молі речовини міститься NА атомних одиниць маси; 4) в одному молі води міститься 6, 02 · 1023 молекул. 6.Молярна маса речовини: 1) чисельно дорівнює NA; 2) чисельно дорівнює Мг; 3) чисельно дорівнює υ; 4) визначається відношенням m до NA. 7.Для визначення М досить: 1) розрахувати молекулярну масу речовини; 2) встановити якісний склад молекули; 3) знати масу речовини; 4) помножити υ на NA. 8.В одному молі речовини міститься: 1) 6, 02 · 1023 атомних одиниць маси; 2) 6, 02 · 1023 структурних одиниць речовини; 3) 12 атомних одиниць Карбону; 4) NA атомних одиниць маси. 9.Маса 0, 2 моль гелію Не дорівнює: 1) 4 г; 2) 12 г; 3) 0, 8 г; 4) 0, 2 г. 10.У 180г води міститься: 1) 0, 1 моль води; 2) 10 моль води; 3) 5 моль води; 4) 1 моль води. 11.У 5 моль брому Вг2 міститься: 1) 3, 01 · 1023 молекул; 2) 1, 5 ·1024 молекул; 3) 1, 5 ·1023 молекул; 4) 3, 01 · 1024 молекул. 12.У 4, 4г вуглекислого газу СО2 міститься: 1) 3, 01 ·1023 молекул; 2) 6, 02 ·1022 молекул; 3) 1, 5 · 1023 молекул; 4) 6, 02 ·1025 молекул. 13.Об’єм вуглекислого газу (н.у.), що утворюється при спалюванні 32г метану СН4, становить: 1) 22, 4л; 2) 44л; 3) 44, 8; 4) 2 моль. 14.У 20 моль кисню О2 міститься: 1) 3, 01 · 1024 молекул; 2) 1, 2·1025 молекул; 3) 6, 02 ·1025 молекул; 4) 2, 4 · 1025 молекул. 15.У 6, 02-1024 молекулах азоту N2 міститься: 1) 1 моль; 2) 0, 5 моль; 3) 10 моль; 4) 5 моль. 16.В одному молі озону О3 міститься: 1) 6, 02 ·1025 атомів; 2) 1, 8 ·1024 атомів; 3) 6, 02 ·1023 атомів; 4) 2, 0 · 1023 атомів. 17.6, 02- 1024 атомів Хлору становлять: 1) 5 моль речовини хлор; 2) 1 децимоль речовини хлор С12; 3) 1 сантимоль речовини хлор С12; 4) 10 моль речовини хлор С12. 18.У п'яти децимолях водню Н2 міститься: 1) 3, 01 · 1024 атомів; 2) 3, 01 · 1023 атомів;; 3) 6, 02 · 1023 атомів; 4) 6, 02 · 1024 атомів. 19.У трьох мілімолях NН3 міститься: 1) 51 г речовини; 2) 5, 1т речовини; 3) 5, 1 · 10-2 г речовини; 4) 5, 1 мг речовини. 20.У 18 г води Н2О міститься: 1) 1, 2 ·1024 атомів. Гідрогену; 2) 6, 02 ·1023 атомів Гідрогену; 3) 1, 2·1023 атомів Гідрогену; 4) 1, 8 · 1024 атомів Гідрогену. 4. Рівняння хімічних реакцій. Класифікація реакцій 1.У рівнянні: NiС12 + 2КОН = Ni(ОН)2↓ + 2КС1 продуктом є: 1) КС1; 2) КОН; 3)Ni(ОН)2 і КС1; 4)NiС12 i КОН. 2.Яке з положень є неправильним? 1) хімічне рівняння дає інформацію про продукти реакції; 2) хімічне рівняння не містить хімічних формул; 3) хімічне рівняння дає інформацію про вихідні речовини; 4) хімічне рівняння може подавати інформацію про умови протікання хімічної реакції. 3.Яке з положень є правильним? Ця реакція: Nа2SО4 + ВаС12 = ВаSО4↓ + 2NaС1 1) заміщення; 2 належить до оборотних реакцій; 3) супроводжується одержанням твердої речовини (осаду); 4) супроводжується одержанням газоподібної речовини. 4.Ознакою реакцій сполучення є: 1) утворюється одна або більше складних речовин; 2) у реакцію вступають прості речовини; 3) продуктом реакції є одна речовина; 4) із простої речовини утворюється складна. 5.У реакціях заміщення: 1) молекули вихідних речовин обмінюються своїми складовими частинами; 2) атоми однієї простої речовини заміщають атоми в іншій простій речовині; 3) взаємодіють атоми складних речовин; 4) у реакцію вступають проста і складна речовини. 6.Реакцією розкладання є: 1) СuС12 + Ni = ZnС12 + Ni; 2) 2Н2О(р) = 2Н2(г) + О2(г) 3) СuS + 2О2↑ = СuSО4; 4) Fе3+ + ЗВIH = Fе(ОН)3↓. 7.Реакція: 1) Нg + 4HNO3 = Hg(NO3) + 2NO2 + + 2Н2О є необоротною; 2) 2Н2(г) + О2(г) = 2Н2О(р) належить до термохімічних реакцій; 3) N2(г)+ О2(г) = 2NO(г) належить до реакцій заміщення; 4) 2Н2 + О2 = 2Н2О належить до реакцій розкладання. 8.Реакція: N2(г)+ О2(г) = 2NO(г.)—180, 8 кДж/моль означає, що при одержанні 1 моль 1) N0 поглинається 180, 8 кДж теплоти; 2) N0 поглинається 90, 4 кДж теплоти; 3) N2(г) і 1 моль О2(г) виділяється 180, 8 кДж теплоти; 4) N2(г) і 1 моль О2(г) виділяється 90, 4 кДж теплоти. 9.Реакції, що відбуваються з поглинанням тепла, називаються: 1) термохімічними; 2) необоротними; 3) ендотермічними; 4) окисно-відновними. 10.Загальною ознакою окисно-відновних реакцій є: 1) наявність хоча б однієї простої речовини серед вихідних речовин; 2) зміна ступеня окиснення атомів; 3) необоротність реакції; 4) значний тепловий ефект реакції. 11.В екзотермічних реакціях обов'язково: 1) відбувається зміна ступеня окиснення атомів; 2) беруть участь дві або більше вихідних речовини; 3) виділяється теплота; 4) утворюється дві або більше речовини. 12. У реакції: 2Н2(Г) + О2(г) = 2Н2(р) + 571 кДж/моль при утворенні 0, 5 моль води 1) виділяється 285, 5 кДж теплоти; 2) виділяється 142, 75 кДж теплоти; 3) поглинається 142, 75 кДж теплоти; 4) поглинається 285, 5 кДж теплоти. 13. Запис: ½ H2(г) + ½ Cl2(г)= НС1(г) - 92, 3 кДж/моль означає, що при взаємодії 10 моль водню з хлором 1) буде потрібно витратити 461, 5 кДж теплоти; 2) буде потрібно витратити 923 кДж теплоти; 3 виділяється 461, 5 кДж теплоти; 4) виділяється 9, 23 кДж теплоти. 14.Обов'язковою ознакою термохімічних реакцій є: 1) знак оборотності ↔; 2) інформація про тепловий ефект реакції; 3) дані про температуру проведення реакції; 4) наявність простих речовин. 15.Тепловий ефект реакції обов'язково вказується: 1) в оборотних реакціях; 2) у реакціях, що супроводжуються створенням твердої або газоподібної речовини; 3) у термохімічних реакціях; 4) в окисно-відновних реакціях. 16.Знак рівності не застосовують у хімічних рівняннях: 1) термохімічних реакцій; 2) оборотних реакцій; 3) реакцій обміну; 4) реакцій сполучення. 17. У правій частині рівнянь реакцій заміщення є: 1) одна проста і одна складна речовини; 2) дві або більше простих речовини; 3) одна складна речовина; 4) більше двох складних речовин. 18.У рівняннях термохімічних реакціях числами вказують: 1) агрегатний стан речовини; 2) температуру проведення реакції; 3) тепловий ефект реакції; 4) загальну кількість молів продуктів. реакції. 19.Тепловий ефект у рівнянні термохімічної реакції наводиться: 1) в кДж/кг · К; 2) в кДж(моль · К); 3) в кДж; 4) в кДж/кг одного з продуктів реакції. 20.Яке твердження правильне? 1) у реакціях розкладання завжди одна вихідна речовина; 2) у реакціях розкладання продуктом реакції завжди є хоча б одна проста речовина; 3) у реакціях розкладання продуктом реакції завжди є хоча б одна складна речовина; 4) реакція розкладання завжди відбувається з поглинанням теплоти. 5. Основні закони хімії 1.Речовини, що вступають у реакцію, називаються: 1) реактивами; 2) реагентами; 3) ініціаторами; 4) промоторами. 2.Яке з тверджень правильне? Продукт реакції — це: 1) речовина, що вступає в реакцію; 2) речовина, що утворюється в результаті реакції; 3) речовина, не здатна до хімічних перетворень; 4) речовина, зазначена в схемі реакції. 3.Яке з тверджень правильне? До кількісних законів хімії належить: 1) закон переходу кількісних змін у якісні; 2) закон збереження маси речовини; 3) закон збереження енергії; 4) закон перетворення електричної енергії на теплову. 4.Закон збереження маси речовини відкритий: 1) Прустому 1799р.; 2) А. Авогадро; 3) М.В. Ломоносовим; 4) А. Ейнштейном. 5.Закон сталості складу: 1) стосується лише мас, а не об'ємів газоподібних речовин; 2) порівнює сталість маси реагентів і продуктів реакції; 3) свідчить про способи одержання речовини; 4) констатує якісний і кількісний склад речовини. 6.Який закон не виражається алгебраїчною формулою? 1) закон Авогадро; 2) закон сталості складу речовини; 3) закон збереження маси речовини; 4) закон кратних відношень. 7.Гіпотеза Авогадро стосувалася: 1) речовин у конденсованому стані; 2) хімічних елементів; 3) тільки простих речовин у газоподібному стані; 4) газоподібних речовин. 8.Нормальні умови строго регламентують: 1) об'єм системи; 2) тиск повітря; 3) вологість повітря; 4) хімічну чистоту газової атмосферної суміші. 9.У системі одиниць СІ тиск виражається: 1) в «атмосферах»; 2) у «кг/м2»; 3) у «паскалях»; 4) у«ньютонах». 10.При нормальних умовах температура дорівнює: 1) 295К; 2) 10°С; 3) 25 °С; 4) 273К. 11.Три молі вуглекислого газу СО2 при н.у. займають об'єм: 1) 22, 4л; 2) 6, 72л; 3) 11, 2л; 4) 67, 2 л. 12.Молярний об'єм при н.у. становить: 1) 1л; 2) 22, 4л; 3) 1 моль; 4) 1л/моль. 13.Для визначення об'єму будь-якого газу при н.у. використовують: 1) поняття молярного об'єму; 2) поняття атомної одиниці маси; 3) поняття сталої Планка; 4) закон збереження маси речовини. 14.Яке з тверджень неправильне? 1) один моль газоподібного водню займає такий самий об'єм, як і один моль СО2 при тих самих температурі і тиску; 2) молярний об'єм газу не залежить від температури; 3) два моль азоту при н.у. займають об'єм 44, 8 л; 4) в одному літрі газоподібного неону міститься стільки ж молекул, скільки в одному літрі газоподібного хлороводню НС1 (при н.у.). 15.Яке з тверджень правильне? 1) молярний об'єм газу збільшується при підвищенні тиску; 2) молярний об'єм будь-якого газу при н.у. становить 1 л; 3) маса газоподібної речовини не залежить від температури; 4) маси одного моля газоподібних речовин рівні при однакових тиску і температурі. 16.Закон об'ємних відношень: 1) відкрив Авогадро; 2) стосується газоподібних речовин; 3) є слушним для речовин у конденсованому стані; 4) виконується тільки при н.у. 17.Сполуки постійного складу: 1) називаються дальтонідами; 2) називаються бертолідами; 3) не мають групової назви; 4) визначаються як нестехіометричні сполуки. 18.У сполуках змінного складу: 1) стехіометрія кратна невеликим цілим числам; 2) індекси не вказуються; 3) індекси подаються нецілими числами; 4) індекси завжди цілі числа. 19.Яке з тверджень неправильне? 1) сполуки змінного складу вважаються бертолідами; 2) два молі водню мають об'єм 44, 8 л при н.у.; 3) закон сталості складу відкрив Ж. Пруст; 4) один моль газоподібного водню займає об'єм 11, 2л за н.у. 20.Взаємозв'язок енергії і маси: 1) установив А. Ейнштейн; 2) здійснюється за допомогою показника переломлення речовини; 3) здійснюється за допомогою молекулярної маси речовини; 4) не виражається кількісними співвідношеннями. 6. Газоподібний стан речовини і його особливості 1.Яку кількість речовини містять 44, 8л СО2прин.у.? 1) 44 г; 2) 0, 2 моля; 3) 2 молі; 4) 4 молі. 2.Яку масу має метан СН4 об'ємом 11, 2 л при н.у.? 1) 16 г; 2) 8 г; 3) 12 г; 4) 24 г. 3.Який об'єм матимуть 0, 5 моля вуглекислого газу СО, при н.у.? 1) 22, 4 л; 2) 5, 6л; 3.) 11, 2 л; 4) 11, 2 м3. 4.В одному літрі водню Н2 і одному літрі неону Nе(при н.у.) містяться: 1) однакові маси газів; 2) різні кількості молів; 3) однакові кількості молекул; 4) однакові кількості атомів. 5.Яку частину моля становлять 0, 44 м3 вуглекислого газу СО2: 1) 1/4; 2) 1/5; 3) 1/8; 4) 1/100. 6.Величина D має розмірність: 1) моль/л; 2) рівну одиниці; 3) г/см3 або кг/м3; 4) моль/м3. 7.Густина газів за повітрям визначається формулою: 1) Dп = М/29; 2) Dп = М-29; 3) Dп =М/2; 4) Dп = М-16. 8.Яка молекулярна маса газу, якщо при н.у. в об'ємі 400 см3 міститься 0, 5г? 1) 14 г/моль; 2) 28 г/моль; 3) 32 г/моль; 4) 64 г/моль. 9. 22 г якого газу мають при н.у. об'єм 11, 2л? 1) С12; 2) СО; 3) СО2; 4) СОСІ,. 10.Скільки атомів міститься у 22, 4 л азоту N2? 1) 6, 02· 1023 атомів; 2) 1, 2·1024 атомів; 3) 6, 02·1024 атомів; 4) 1, 2 · 1023 атомів. 11.Відносна густина хлору за повітрям становить: 1) 4, 90; 2) 1, 50; 3) 1, 23; 4) 2, 45. 12.У скільки разів гелій легше повітря? 1) у 8, 2 рази; 2) у 7, 25 рази; 3) у 6, 75 рази; 4) приблизно у п'ять разів. 13.Відносна густина гідроксиламіну за воднем становить: 1) 8, 5; 2) 4, 25; 3) 17, 0; 4) 1, 25. 14.Яке числове значення універсальної газової сталої? 1) 6, 02- 1023 Дж/(моль· К); 2) 8, 314 Дж/(моль·К); 3) 3, 184 Дж/(моль· К); 4) 0, 814 Дж/(моль·К). 15.Якщо відносна густина газу за воднем дорівнює 44, то молекулярна маса газу становить: 1) 11; 2) 22; 3) 88; 4) 112. 16.Відносна густина газоподібного НС1 за киснем становить: 1) 1, 34; 2) 1, 14; 3) 2, 28; 4) 1, 5. 17.В одному кілограмі водню й одному кілограмі радону містяться: 1) різні кількості атомів; 2) однакові кількості молів речовини; 3) однакові об'єми речовини; 4) по 1, 2·1024 атомів. 18.Молярний об'єм газу при 295 К складає: 1) 22, 4 л; 2) менше 22, 4 л; 3) більше 22, 4 л; 4) 18, 5 л. 19.Для переходу до умов, що відрізняються від нормальних, використовують: 1) рівняння Авогадро; 2) рівняння Ейнштейна; 3) рівняння Клапейрона — Менделєєва; 4) універсальну газову сталу. 20. Яке твердження є неправильним? «У рівняння Клапейрона — Менделєєва входить... 1) вологість газу»; 2) температура газу»; 3) об'єм газу»; 4) тиск газу». 7. Періодичний закон Д.І.Менделєєва 1. Яке з тверджень є неправильним? 1) в основу класифікації хімічних елементів Д.І.Менделєєв поклав атомну масу елементів; 2) Д. І. Менделєєв надав кожному елементу порядковий номер; 3) в основу класифікації хімічних елементів Д. І. Менделєєв поклав валентність елементів; 4) Д. І. Менделєєв порівнював властивості елементів і їхніх сполук. 2.Періодом називається: 1) вертикальний ряд елементів у порядку збільшення їхніх атомних мас; 2) горизонтальний ряд елементів у порядку збільшення їхніх атомних мас; 3) ряд елементів, що виявляють подібні хімічні властивості; 4) ряд елементів, що мають подібну електронну будову атома. 3.Групою називається: 1) ряд металевих або неметалевих елементів; 2) ряд елементів, що виявляють подібні хімічні властивості; 3) вертикальний ряд елементів; 4) перші 8 елементів кожного періоду. 4.Побічну підгрупу складають: 1) неметалеві елементи; 2) елементи непарних рядів великих періодів; 3) елементи парних рядів великих періодів; 4) усі металеві елементи. 5.Металеві властивості посилюються: 1) у періоді зі зростанням порядкового номера; 2) по діагоналі знизу вгору; 3) у групах знизу вгору; 4) у групах — зверху вниз. 6.Головну підгрупу складають: 1) неметалеві елементи; 2) елементи малих періодів і елементи непарних рядів великих періодів; 3) елементи парних рядів великих періодів; 4) усі металеві елементи. 7.Число, що показує середній вміст хімічного елемента в земній корі, називається: 1) кларком елемента; 2) мольною часткою елемента; 3) об'ємною часткою елемента; 4) проміле елемента. 8.Кожний новий період періодичної системи починається з: 1) неметалевого елемента; 2) металевого елемента; 3) інертного (благородного) газу; 4) інертного (благородного) металу. 9.Який період є незакінченим? 1) усі великі періоди; 2) усі періоди, починаючи з п'ятого періоду; 3) сьомий; 4) періоди, що містять парні ряди. 10.Найсильніші металеві властивості має: 1) Флюор; 2) Францій; 3) Платина; 4) останній (110-й) з відомих елементів. 11.Не належить до елементів побічної підгрупи: 1) Купрум; 2) Хром; 3) Меркурій; 4) Кальцій. 12.Більш сильні неметалеві властивості з елементів другого періоду має: 1) Неон; 2) Флюор; 3) Літій; 4) Оксиген. 13.До металевих елементів належить: 1) Манган; 2) Аргон; 3) Фосфор; 4) Карбон. 14.Найменшу кількість елементів налічує: 1) восьма група; 2) другий період; 3) ряд актиноїдів; 4} десятий ряд періодичної системи. 15.До елементів головної групи не належить: 1) Галій; 2) Стибій; 3) Цинк; 4) Йод. 16.Яке твердження є неправильним? 1) у ряду зліва направо неметалеві властивості підсилюються; 2) кожний непарний ряд системи починається з неметалевого елемента; 3) кожний парний ряд закінчується благородним газом; 4) кожний період починається з металевого елемента. 17.Лантаноїди належать до: 1) металевих елементів; 2) елементів п'ятого періоду; 3) неметалевих елементів; 4) елементів восьмої групи. 18.Яке твердження є неправильним? «Періодична система допомагає прогнозувати... 1) фізичні властивості елементів»; 2) хімічні властивості елементів»; 3) кларки хімічних елементів»; 4) хімічні властивості сполук елементів». 19.Який елемент четвертого періоду має найсильніші металеві властивості? 1) Германій; 2) Купрум; 3) Калій; 4) Цинк. 20.Малий період періодичної системи: 1) складається з одного ряду; 2) складається з однієї групи елементів; 3) складається тільки з металевих елементів; 4) завжди починається благородним газом. 8. Будова атома. Ядро атома і ядерні реакції. Електронна структура і електронні формули атомів 1.Яку частинку не містить ядро атома? 1) нейтрон; 2) електрон; 3) нуклон; 4)протон. 2.Заряд атомного ядра визначається: 1) кількістю позитронів; 2) кількістю нейтронів; 3) загальною кількістю нуклонів; 4) кількістю протонів. 3.Величина масового числа визначається: 1) кількістю протонів у ядрі; 2) загальною кількістю електронів на головних енергетичних рівнях; 3) сумою кількостей протонів і нейтронів; 4) кількістю нейтронів у ядрі. 4.Атом якого елемента містить 56 протонів у ядрі? 1) Реній; 2) Ферум; 3) Барій; 4) Силіцій. 5.Атом якого елемента має у складі ядра 35 протонів і 45 нейтронів? 1) Йод; 2) Меркурій; 3) Родій; 4) Бром. 6.Атоми, що мають однакове масове число, називаються: 1) ізотонами; 2) ізобарами; 3) ізотопами; 4) ізохорами. 7.В ізотопів двох ядер обов'язково збігається кількість: 1) протонів; 2) нуклонів; 3) нейтронів; 4) π -мезонів. 8.Атоми 13654 Хе і 13856Ва є: 1) ізотопами; 2) ізотонами; 3) ізохорами; 4) ізобарами. 9.Яке квантове число визначає орієнтацію електронної орбіталі в просторі? 1) спінове квантове число; 2) головне квантове число; 3) магнітне квантове число; 4) орбітальне (побічне квантове число). 10.До d - сімейства елементів не належить: 1) Манган; 2) Стибій; 3) Ферум; 4) Вольфрам. 11.Максимальна кількість електронів на f - підрівні дорівнює: 1) 6; 2) 18; 3) 10; 4) 14. 12.Електронні формули показують: 1) значення всіх чотирьох квантових чисел; 2) розподіл електронів за енергетичними рівнями і підрівнями; 3) розподіл електронів за значеннями їхніх енергій; 4) розташування електронів у просторі. 13.Електронна формула 1s22s22р6Зs2Зр63d64s2 належить до атома: 1) Феруму; 2) Рутенію; 3) Цинку; 4) Кадмію. 14.Скільки вакантних орбіталей має атом Аргону? 1) 0; 2) 5 орбіталей Зd-підрівня; 3) 1 орбіталь Зр-підрівня; 4) 3 орбіталі Зр-підрівня. 15.Кожний період періодичної системи елементів закінчується атомом: 1) d-сімейства; 2) s-сімейства; 3) р-сімейства; 4) f-сімейства. 16.Скільки d-електронів в атома Цинку? 1) 9; 2) 10; 3) 8; 4) 2. 17.Скільки енергетичних рівнів має атом Ауруму? 1) 6; 2) 9; 3) 4; 4) 5. 18.П'ять електронів на р-підрівні має атом: 1) Карбону; 2) Нітрогену; 3) Флюору; 4) Неону. 19.Номер періоду вказує на: 1) кількість заповнених електронних орбіталей; 2) кількість вакантних електронних підрівнів; 3) кількість енергетичних рівнів в атомі; 4) значення орбітального квантового числа. 20.Існування трьох електронів на одній орбіта лі суперечить: 1) принципу Паулі; 2) правилу Клечковського; 3) правилу Хунда; 4) принципу найменшої енергії. 9. Види хімічних зв’язків 1.Хімічний зв'язок між атомами утворюється: 1) за рахунок електростатичного притягання електронних орбіталей сусідніх атомів; 2) внаслідок взаємодії спарених електронів; 3) за допомогою взаємодії ядер; 4) за допомогою валентних електронів. 2.Перекривання електронних орбіталей характерно для: 1) іонного зв'язку; 2) донорно-акцепторного зв'язку; 3) металевого зв'язку; 4) ковалентного зв'язку. 3.Однією рискою у графічній формулі речовини позначається: 1) неполярний ковалентний зв'язок; 2) власна пара електронів; 3) одинарний зв'язок; 4) водневий зв'язок. 4.Зв'язок між позитивно поляризованим атомом Гідрогену і негативно поляризованим атомом іншого елемента є: 1) донорно-акцепторним; 2) неполярним; 3) водневим; 4) іонним. 5.Спрямованість у просторі не властива: 1) одинарному зв'язку; 2) неполярному зв'язку; 3) донорно-акцепторному зв'язку; 4) металевому зв'язку. 6.Крапками у графічних формулах позначається: 1) донорно-акцепторний зв'язок; 2) водневий зв'язок; 3) іонний зв'язок; 4) ковалентний зв'язок будь-якої кратності. 7.Для металевого зв'язку характерним є: 1) існування електронного газу; 2) перекривання електронних орбіталей сусідніх атомів; 3) відсутність електростатичних взаємодій; 4) відсутність вільних валентних електронів. 8.Насичуваність зв'язку властива: 1) усім видам хімічного зв'язку; 2) ковалентному зв'язку; 3) металевому зв'язку; 4) іонному зв'язку. 9.У якій речовині є іонний зв'язок? 1) К2О; 2) Н2О; 3) F2; 4) Н2S. 10.Металевий зв'язок здійснюється: 1) між типовим металом і типовим неметалом; 2) між металевими атомами; 3) у будь-якій сполуці, що містить металевий елемент; 4) між неполярними молекулами. 11.У якій молекулі є неполярний ковалентний зв'язок? 1) Н2SО4; 2) Н2О; 3) НF; 4) Н2. 12.Молекули води схильні до утворення: 1) іонного зв'язку; 2) водневого зв'язку; 3) неполярного зв'язку; 4) кратного зв'язку. 13.Міжмолекулярний водневий зв'язок можливий між молекулами: 1) НF; 2) Н2; 3) N2; 4) К2S. 14.Найбільш полярним є: 1) ковалентний зв'язок; 2) іонний зв'язок; 3) металевий зв'язок; 4) водневий зв'язок. 15.Насичуваність — це: 1) здатність атомів брати участь в утворенні неполярного донорно-акцепторного зв'язку; 2) здатність хімічного зв'язку певним чином розташовуватися в просторі; 3) здатність атомів брати участь в утворенні обмеженої, кількості ковалентних зв'язків; 4) властивість полярних молекул. 16.Яке з тверджень є неправильним? 1) водневий зв'язок характеризується неспрямованістю; 2) ковалентний зв'язок характеризується ненасичуваністю; 3) водневий зв'язок слабкіше ковалентного; 4) іонний зв'язок сильніше ковалентного. 17.При гібридизації атомних орбіта лей: 1) кількість гібридних орбіталей дорівнює кількості вихідних орбіталей; 2) кількість гібридних орбіталей зростає; 3) енергія гібридних орбіталей стає різною; 4) зберігається спрямованість хімічного зв'язку. 18.Утворення кристалів є характерним для сполук з: 1) неполярним зв'язком; 2) водневим зв'язком; 3) іонним зв'язком; 4) ковалентним зв'язком. 19.Які молекули мають кратний зв'язок? 1) будь-яка полярна молекула; 2) Н2; 3) N2; 4) НС1. 20.Яке з тверджень є неправильним? 1) молекула азоту має подвійний зв'язок; 2) при утворенні катіона амонію реалізується донорно-акцепторний механізм утворення ковалентного зв'язку; 3) енергія кратного зв'язку більш6 енергії одинарного зв'язку між тими ж атомами; 4) у молекулі ВеН2 реалізується гібридизація sр -типу. 10. Валентність. Ступінь окиснення. 1.Валентність атома залежить від: 1) ступеня перекривання електронних орбіталей; 2) полярності зв'язку; 3) кількості зв'язків, які утворює даний атом у молекулі речовини; 4) типу хімічного зв'язку. 2.Атом Гідрогену в сполуках: 1) має змінну валентність; 2) виявляє валентність, рівну одиниці; 3) двовалентний; 4) має нульову валентність. 3.Постійну валентність у сполуках виявляє атом: 1) Купруму; 2) Хлору; 3) Алюмінію; 4) Феруму. 4.Негативний ступінь окиснення може виявляти в сполуках: 1) атом Купруму; 2) атом Кальцію; 3) атом Оксигену; 4) атом Літію. 5.Яке твердження є неправильним? 1) відновники в реакції окислюються; 2) відновленням називається процес приєднання електронів; 3) при окисно-відновних реакціях змінюється ступінь окиснення атомів, а валентність їх може не змінюватися; 4) при окисненні атом зменшує ступінь окиснення. 6.У молекулі гідроксиламіну атом Нітрогену має ступінь окиснення, рівний: 1) 0; 2) -3; 3) +3; 4) -⅓. 7.Іон алюміній Al3+: 1) може бути тільки окисником; 2) може бути тільки відновником; 3) у залежності від умов реакції може або окислюватися або відновлюватися; 4) не може вступати в окисно-відновні реакції. 8.Тільки відновником може бути атом азоту в сполуці: 1) НNО3; 2) NH3; 3) N2; 4) NO. 9.Перманганат-іон МnО4¯ : 1) не вступає в окисно-відновні реакції; 2) не може відновлюватися; З) може бути тільки окисником; 4) має проміжний ступінь окиснення Мангану. 10.Який іон може бути і окисником, і відновником? 1) S2¯; 2) NO2¯; 3) Са2+; 4) Аu3+. 11.Яке перетворення належить до процесу окиснення? 1) NO2 → N2 2) N2 → NН3; 3) Сu2+ → Сu°; 4) NO → NO2. 12.Який іон не може бути і окисником і відновником? 1) SO42¯ ; 2)S2¯; 3) Сu2+; 4) NO2¯. 13.Під час пропускання водню над розпеченим оксидом феруму (ІІІ) водень відіграє роль:? 1) відновника; 2) каталізатора; 3) окисника; 4) і відновника, і окисника. 14.Вищий позитивний ступінь окиснення атома: 1) відповідає номеру періоду періодичної системи, у якому перебуває елемент; 2) відповідає номеру групи періодичної системи, у якій перебуває елемент; 3) менше кількості валентних електронів на одиницю; 4) визначається найбільшим числом прийнятих електронів. 15.Яке перетворення належить до окисно-відновних? 1) Сг2О72¯ → СгО42¯; 2) А1О33¯ → А13+; 3) СuС1→ СuО; 4) СО2→ СО32¯. 16.Скільки електронів бере участь у перетворенні: N2 → N2O? 1) один; 2) два; 3) шість; 4) чотири. 17.Яке перетворення не належить до окисно-відновних? 1) А13+ → А1(ОН)4¯; 2) СuС1→ СuSО4; 3) СаСО3→ СО; 4) Н2SO4→ SO2. 18.У найнижчому ступені окиснення атом: 1) може бути тільки окисником; 2) може бути окисником або відновником; 3) може бути тільки відновником; 4) не здатний виявляти окисно-відновні властивості. 19.З-поміж елементів другого періоду найбільш сильним окисником є 1) Літій; 2) Неон; 3) Флюор; 4) Оксиген. 20.З-поміж елементів третього періоду найбільш сильним відновником є: 1) Натрій; 2) Аргон; 3) Хлор; 4) Сульфур. 11. Класи неорганічних сполук 1.До простих речовин належать: 1) солі; 2) кристалогідрати; 3) вода; 4) неметали. 2.Яке твердження є неправильним? 1) оксиди — це бінарні речовини; 2) в оксидах атом кисню має змінний ступінь окиснення; 3) оксиди утворюють метали і неметали; 4) змішані оксиди — це оксиди, що містять атоми «неоксигенового» елемента з різною валентністю. 3.Сполука ВеО належить до: 1) пероксидів; 2) основних оксидів; 3) амфотерних оксидів; 4) кислотних оксидів. 4.Яке твердження є правильним? 1) СuО належить до несолетворних оксидів; 2) кислотним оксидам відповідають основи; 3) основні оксиди називаються ангідридами; 4) амфотерні оксиди — це оксиди металів, яким відповідають і основи, і кислоти. 5.Вода взаємодіє з: 1) розчинними основами; 2) оксидами неактивних металів; 3) нерозчинними основами; 4) активними металами. 6.Яка основа не виявляє амфотерні властивості? 1) А1(ОН)3; 2) Сг(ОН)2; 3) Ве(ОН)2; 4) Zn(ОН)2. 7.У розчинах лугів лакмус забарвлюється в: 1) синій колір; 2) жовтий колір; 3) жовтогарячий колір; 4) малиновий колір. 8.Луг NаОН не взаємодіє з: 1)Zn(ОН)2; 2) ВеО; 3) SО3; 4) СгО. 9.Яке твердження є правильним? 1) молекули основ не здатні до електролітичної дисоціації у водних розчинах; 2) продуктом дисоціації кислоти є катіон металу; 3) при нагріванні луги не розкладаються; 4) у розчині лугу фенолфталеїн безбарвний. 10.Основність кислоти визначається: 1) кількістю гідроксильних груп, що утворюються в результаті дисоціації; 2) кількістю атомів Гідрогену, що можуть заміщатися атомами металу; 3) алгебраїчним зарядом основного залишку; 4) кількістю атомів Оксигену в молекулі кислоти. 11.Кислота НС1 не взаємодіє з: 1) Сu(ОН)2; 2) СuО; 3) СаО; 4) Са(NО3)2. 12.Сіль АgNO3 належить до: 1) подвійних солей; 2) середніх солей; 3) змішаних солей; 4) основних солей. 13.Сіль NаС1 взаємодіє з: 1) АgNO3; 2) НNO3; 3) СuSО4; 4) Ва(ОН)2. 14.До змішаних солей не належить: 1) А1(NO3)С12; 2) А1(ОН)SО4; 3) Са(NO3)С1; 4) Zn(NO3)Вг. 15.При нагріванні Fе(ОН)3: 1) не розкладається; 2) розкладається з утворенням кисню; 3) розкладається з утворенням води; 4) розкладається з утворенням водню. 16.У розчині кислоти метилоранж має: 1) жовтогарячий колір; 2) червоний колір; 3) жовтий колір; 4) фіолетовий колір. 17.Сіль Nа2СО3 не взаємодіє з: 1) КС1; 2) НС1; 3) Н2SО4; 4) Са(NО3)2. 18.Молекули солей у водному розчині дисоціюють з утворенням: 1) гідроксид-іона; 2) катіона Гідрогену; 3) кислотного залишку; 4) іона неметалу. 19.Розведена кислота НС1 не взаємодіє з: 1) Ва(ОН)2; 2) МgО; 3) ВеО; 4) Нg 20.При взаємодії барію з розведеною НNO3 утворюється: 1) NH4NО3; 2) Н2; 3) NO2; 4) ВаН2. 12. Енергетика хімічних реакцій
1.Внутрішня енергія речовини — це: 1) енергія взаємодії між частинками; 2) повна енергія частинок, що складають цю речовину; 3) енергія поступального, коливального й обертального руху частинок; 4) сумарна енергія електронних рівнів усіх атомів. 2.Термохімія вивчає: 1) вплив температури на стійкість молекул; 2) кількісні характеристики теплових ефектів; 3) змінювання потенціальної і кінетичної енергії речовини; 4) здатність речовини здійснювати роботу проти сил зовнішнього тиску. 3.Зміна внутрішньої енергії системи позначається як: 1) ∆ Q; 2) ∆ H; 3) ∆ U; 4) ∆ V. 4.При екзотермічних реакціях: 1) ∆ V =const; 2) ∆ U ≈ 0; 3) ∆ U > 0; 4) ∆ U < 0. 5.Величина яку характеризує тепловий ефект реакції при: 1) ∆ U = О; 2) ∆ U +р∆ V =const; 3) ∆ H = const; 4) V = const,. 6.Термохімічними називаються рівняння, у яких зазначена(-ні): 1) чисельна величина температури проведення реакції; 2) чисельна величина теплового ефекту; 3) енергетичні характеристики кожного учасника реакції; 4) теплота утворення продуктів реакції. 7.Тепловий ефект утворення одного моля складної речовини з простих речовин називається: 1) теплотою утворення складної речовини; 2) внутрішньою енергією складної речовини; 3) роботою утворення складної речовини; 4) адіабатичною сталою складної речовини. 8.Тепловий ефект реакції: 1) залежить від проміжних стадій реакції; 2) не залежить від температури; 3) не залежить від початкового і кінцевого стану речовини; 4) залежить від початкового і кінцевого стану речовини. 9.Хімічна кінетика вивчає: 1) змінювання теплових ефектів реакції в часі; 2) змінювання внутрішньої енергії речовини в ході реакції; 3) швидкості і механізми хімічних реакцій; 4) теплоти утворення продуктів реакції. 10.Кінетичне рівняння реакції — це рівняння, що: 1) пов'язує змінювання внутрішньої енергії системи з часом перебігу реакції; 2) пов'язує швидкість реакції з концентрацією реагуючих речовин; 3) визначає кінцеву концентрацію одного з продуктів реакції; 4) визначає змінювання мас вихідних речовин і продуктів реакції. 11.Константа швидкості реакції не залежить від: 1) умов проведення реакції; 2) температури; 3) природи реагуючих речовин; 4) концентрації речовин. 12.Залежність швидкості реакції від температури визначається: 1) рівнянням Арреніуса; 2) правилом Вант-Гоффа; 3) законом діючих мас; 4) рівнянням Клапейрона-Менделєєва. 13.Температурний коефіцієнт швидкості реакції показує у скільки разів збільшується: 1) швидкість даної реакції при підвищенні температури на десять градусів; 2) швидкість даної реакції при підвищенні температури на один градус; 3) константа швидкості даної реакції при підвищенні температури на десять градусів; 4) константа швидкості даної реакції при підвищенні температури на один градус. 14.Енергія, якої треба надати молекулам (частинкам) реагуючих речовин, щоб перетворити їх на активні, називається: 1) бар'єром активації; 2) енергією активації; 3) порогом активації; 4) ентальпією реакції. 15.Розчинення заліза у хлорид ній кислоті буде сповільнюватись при: 1) збільшенні концентрації кислоти; 2) подрібненні заліза; 3) розведенні кислоти; 4) підвищенні температури. 16.Інгібітор — це речовина, що: 1) прискорює хімічну реакцію; 2) сповільнює хімічну реакцію; 3) не змінює швидкості реакції, але зменшує теплоту утворення продуктів реакції; 4) не вступає в хімічні перетворювання, а служить середовищем для їх нього здійснення. 17.При гетерогенному каталізі: 1) каталізатор і реагуючі речовини перебувають у різних агрегатних станах; 2) реагуючі речовини і продукти реакції перебувають у різних агрегатних станах; 3) каталізатор і продукти реакції перебувають у різних агрегатних станах; 4) каталізатор і продукти реакції перебувають у однакових агрегатних станах. 18.Стан рівноваги оборотного процесу характеризується: 1) сталістю суми теплот утворення продуктів реакції; 2) константою швидкості реакції; 3) константою рівноваги реакції; 4) сталістю теплового ефекту реакції. 19.Константа рівноваги не залежить від: 1) властивостей розчинника; 2) природи реагуючих речовин; 3) температури; 4) концентрації реагуючих речовин. 20.Напрямок зсуву хімічної рівноваги характеризується: 1) принципом Ле Шательє; 2) рівнянням Вант-Гоффа; 3) правилом Арреніуса; 4) законом збереження маси речовини. Розчини 1.Істинні розчини — це: 1) система, у якій розчинена речовина і розчинник утворюють гомогенну систему; 2) система, у якій речовина повністю розчинена в розчиннику; 3) дисперсні системи, що містять частинки фази розміром від 1 до 100 нм; 4) дисперсні системи, що містять частинки фази розміром менше 1 нм. 2.Розчинність твердих речовин не залежить від: 1) властивостей розчинника; 2) температури; 3) тиску; 4) природи розчиненої речовини. 3. 3 підвищенням температури розчинність: 1) твердих речовин і рідин практично не змінюється; 2) твердих речовин і рідин збільшується; 3) твердих речовин і рідин зменшується; 4) твердих речовин зростає, а рідких — не змінюється. 4.Кристалічні речовини, що містять молекули розчинника, називаються: 1) кислими солями; 2) основними солями; 3) кристалосольватами; 4) солетворними речовинами. 5.Склад розчину виражається за допомогою: 1) безрозмірних фізичних величин; 2) теплового ефекту; 3) закону діючих мас; 4) концентрації. 6.Масова частка розчиненої речовини виражається у: 1) грамах розчиненої речовини на 1 моль розчинника; 2) частках одиниці; 3) грамах розчиненої речовини на 1 л розчинника; 4) грамах розчиненої речовини на 1 л розчину. 7.Відношення кількості розчиненої речовини (моль) до об'єму розчину (л або дм3) називається: 1) молярністю розчину; 2) масовою часткою розчиненої речовини; 3) мольною часткою; 4) об'ємною часткою. 8.Яке твердження є неправильним? 1) електроліти — провідники електрики другого роду; 2) у розчині іони безладно рухаються; 3) процес дисоціації оборотний; 4) неелектроліти при розчиненні у воді розпадаються (дисоціюють) на іони. 9.Електролітами є: 1) сполуки з неполярним зв'язком; 2) провідники першого роду; 3) сполуки з іонним або полярним зв'язком; 4) сполуки з металевим зв'язком. 10.Теорію електролітичної дисоціації висунув: 1) М. В. Ломоносов; 2) С. Арреніус; 3) А. Вернер; 4) В. Оствальд. 11.Амфоліти у водному розчині: 1) дисоціюють тільки при великих концентраціях; 2) дисоціюють тільки в присутності кислот; 3) не дисоціюють на іони, а розпадаються без утворення іонів; 4) дисоціюють як основи і як кислоти. 12.Основа Zn(ОН)2 належить до: 1) неелектролітів; 2) амфотерних основ; 3) лугів; 4) однокислотних основ. 13.Ступінчасто дисоціюють: 1) кислі солі; 2) середні солі; 3) прості речовини; 4) оксиди. 14.Яке твердження є неправильним? «Ступінь дисоціації... 1) залежить від природи розчинника»; 2) залежить від температури»; 3) залежить від природи розчиненої речовини»; 4) не залежить від концентрації розчину». 15.Від концентрації розчиненої речовини не залежить: 1) ступінь дисоціації; 2) константа дисоціації;. 3) масова частка розчиненої речовини; 4) мольна частка. 16.Іонним добутком води називають: 1) добуток ступеня дисоціації води і рівноважної концентрації води; 2) добуток рівноважних концентрацій іонів Гідрогену і гідроксид-іонів; 3) добуток [Н2О] і [Н+]; 4) добуток [Н2О] і [ОН-]. 17.Через водневий показник виражається: 1) концентрація іонів Гідрогену; 2) добуток [Н2О] і [Н+]; 3) концентрація недисоційованих молекул води; 4) добуток [Н2О] і [ОН-]. 18.У кислому середовищі: 1) концентрація [Н+] менше, ніж [ОН¯ ]; 2) концентрація [Н+1 менше, ніж [Н2О]; 3) концентрація [Н+] більше, ніж [ОН¯ ]; 4) концентрація [Н+] дорівнює [Н2О]. 19.Величина рН > 7 є характерною для: 1) кислого розчину; 2) слабокислого розчину; 3) нейтрального розчину; 4) лужного розчину. 20.Речовини, що змінюють свій колір у залежності від концентрації іонів Гідрогену, називаються: 1) індикаторами; 2) каталізаторами; 3) інгібіторами; 4) промоторами. 14. Гідроліз солей 1.Реакція гідролізу є характерною для: 1) кислот і основ; 2) основ; 3) молекул простих речовин;
|