Охорона гумусного стану грунтів
Освоєння цілинних земель та тривале їх викорис- тання зумовлює дегуміфікацію — змешнення вмісту гумусу в ор- ному горизонті. Основною причиною цього явища є зменшення кількості органічних речовин, які надходять у грунт. Мікроорга- нізми, які пристосовані до розкладання певної кількості органіч- них решток, використовують частину гумусу для свого живлення. Це призводить до порушення природної рівноваги між синтезом і розкладанням гумусних речовин.
Зменшення вмісту гумусних речовин у грунті зумовлює погір- шення їх фізичних властивостей і насамперед структурного стану їх і водопроникності. Поганооструктурені грунти легше піддають- ся водній і вітровій ерозії. Внаслідок ерозії посилюється процес дегуміфікації.
Вміст гумусу в грунтах змінюється залежно від структури по- сівних площ, від площі просапних культур і багаторічних трав у сівозміні. Вміст гумусу зменшується в грунтах під просапними культурами значно швидше, ніж під багаторічними травами.
На зрошуваних землях також спостерігаються зменшення вміс- ту гумусу і перерозподіл його за профілем. В орному горизонті вміст його зменшується, а в перехідному — збільшується. Одно- часно в складі гумусу зменшується відносний вміст гумінових кис- лот. Зміна якісного складу гумусу при зрошенні спричинює погір- шення структурного стану і появу ознак злитості грунтової маси, особливо у чорноземів.
Осушення торфових грунтів зумовлює різке зменшення в їх складі органічних речовин. В аеробних умовах, які при цьому ство- рилися, припиняється накопичення торфу і активізується процес його мінералізації. В результаті зневоднення відбувається змен- шення потужності торфового горизонту за рахунок ущільнення торфової маси, коагуляції колоїдів, зміни природного складу та інтенсивної мінералізації торфу. На осушених торфових грунтах виникає водна і вітрова ерозія, особливо у весняний період, коли грунт не захищений рослинами.
Процес дегуміфІкації торфових грунтів можна послабити регу- люванням водного режиму осушених ділянок, внесенням органіч- них і мінеральних добрив, вапнуванням кислих грунтів, вирощу- ванням багаторічних трав та іншими заходами
Захист гумусного стану грунтів від деградації здійснюють шля- хом застосування комплексу заходів з урахуванням місцевих еко- логічних і господарських умов.
Основними заходами оптимізації та охорони гумусного стану дерново-підзолистих грунтів є внесення органічних і мінеральних добрив, сидерація, вапнування, регулювання водного режиму, зап- ровадження травопільних сівозмін тощо. На чорноземних грунтах слід запроваджувати полезахисне лісонасадження, агротехнічні методи боротьби з ерозією, сівозміни з часткою багаторічних трав і бобових культур не менше 25%, внесення органічних і мінераль- них добрив.
|