Тема 5. Економетричне моделювання податкових надходжень

1. Процес надходження до бюджету податкових платежів доцільно розглядати з точки зору:

а) стохастичних характеристик;

б) кількісних показників;

в) якісних характеристик;

г) якісних показників.

2. Для передбачення розвитку процесів у майбутньому за допомогою економетричного моделювання необхідно дослідити:

а) динамічні ряди минулого;

б) характеристики об’єкта;

в) вплив зовнішніх факторів;

г) якісні показники об’єкта.

3. Основна мета кількісного аналізу часових рядів:

а) виявлення головної тенденції розвитку дослідного явища;

б) встановлення оптимальних економічних показників;

в) встановлення залежностей між економічними показниками;

г) виявити якість керування об’єктом.

4. Базові знання про можливий характер тренду дає:

а) графічне представлення часового ряду;

б) статистична таблиця ряду;

в) дослідження випадкової складової ряду;

г) прогнозування майбутнього розвитку процесу.

5. Традиційним методом згладжування часового ряду є:

а) метод ковзних середніх;

б) метод найменших квадратів;

в) метод середнього арифметичного;

г) метод найменших оцінок.

6. Метод, який ґрунтується на переході від початкових значень ряду до їхніх середніх на інтервалі часу, називається:

а) метод ковзних середніх;

б) метод найменших оцінок;

в) метод середнього геометричного;

г) метод найменших квадратів.

7. Для побудови кількісної моделі, яка відобразить загальну тенденцію зміни рівня динамічного ряду, зміна дослідного чинника буде:

а) функцією від часу;

б) аргументом;

в) результуючою змінною;

г) фактором.

8. Метою спектрального аналізу є:

а) знаходження прихованих періодичностей і оцінка їхньої інтенсивності;

б) знаходження випадкових складових ряду;

в) знаходження рівняння регресії;

г) знаходження помилок обчислення.

9. Одним із загальноприйнятих способів аналізу структури стаціонарних часових рядів є використання …………… для оцінки спектральної густини або спектру ряду.

а) дискретного перетворення Фур’є;

б) методу ковзних середніх;

в) інтегрального перетворення;

г) спектрального аналізу.

10. Для моделювання хвильових коливань динамічного ряду використовується періодична функція Фур’є такого виду (де f_k - частота; k - номер гармоніки):

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

11. Фур’є-моделі є багатоцільовими й можуть використовуватися як для ……., так і для фільтрації чи згладжування часових рядів:

а) прогнозування;

б) оцінки;

в) росту;

г) зменшення.

12. Вилучення із спектру всіх складових у заданому діапазоні частот це:

а) послідовна фільтрація;

б) оцінка спектру;

в) зменшення спектру;

г) очищення спектру.

13. Вилучення з спектру всіх низькоамплітудних гармонійних складових, які не перевищують заданий рівень, це:

а) очищення спектру;

б) оцінка спектру;

в) послідовна фільтрація;

г) зменшення спектру.

14. В основу адаптивних методів покладена модель:

а) експоненціального згладжування;

б) дискретного перетворення Фур’є;

в) метод ковзних середніх;

г) спрощення.

15. Рівняння простого експоненціального згладжування має вигляд:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

16. Для експоненціального усереднення спектральних характеристик задається:

а) число поділів часового ряду;

б) середнє значення числового ряду;

в) середнє значення часового ряду;

г) функція від часу.

17. При усередненні кожний поділ представляє собою:

а) відрізок вдвічі коротший від попереднього і приєднаний до кінця часового ряду;

б) середнє значення, і приєднане до кінця часового ряду;

в) число вдвічі менше від попереднього і приєднане до кінця часового ряду;

г) відрізок вдвічі більший від попереднього і приєднаний до кінця часового ряду;

18. Адаптація моделі здійснюється шляхом послідовного наближення трьох параметрів (амплітуди, фази, частоти) кожної спектральної складової до часового ряду за критерієм:

а) найменших квадратів;

б) числа поділів часового ряду;

в) найбільших відхилень;

г) найбільших квадратів.

19. У випадку проведеного усереднення адаптація моделі проводиться за:

а) кінцевим відрізком часового ряду;

б) числом поділів часового ряду;

в) методом найменших квадратів;

г) початковим відрізком часового ряду.

20. Параметри спектральної складової:

а) амплітуда, фаза, частота;

б) довжина, частота, висота;

в) фаза, період, довжина;

г) амплітуда, період, довжина.

21. В основу адаптивних методів покладено:

а) модель експоненціального згладжування;

б) метод найменших квадратів;

в) метод дискретного перетворення;

г) модель простого згладжування.

22. Параметр згладжування a вибирають після змістовного аналізу процесу податкових поступлень, залежно від:

а) відносної цінності ретроспективних даних;

б) кількості ретроспективних даних;

в) обсягів податкових поступлень;

г) величини боргу.

23. Якщо більшу вагу необхідно надати попереднім даним, то параметр згладжування a вибирають:

а) близьким до одиниці;

б) близьким до нуля;

в) рівним 0, 5;

г) рівним 1, 5.

24. Якщо необхідно враховувати більшу частину теперішніх даних, то параметру згладжування a надають:

а) близьким до нуля;

б) близьким до одиниці;

в) рівним 1;

г) рівним 1, 5.

25. У більшості випадків параметр згладжування a оцінюється на основі:

а) квадратів залишків;

б) середніх значень;

в) амплітуди;

г) відхилень від середніх.

26. Основу моделей авторегресії складає рекурентне співвідношення виду (де t – період часу; t - порядок моделі авторегресії; y_t-t - значення часового ряду, що відповідає періоду t-t; a_t - коефіцієнти автокореляції; e (t)- випадкова компонента):

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

27. В моделях авторегресії прогнозне значення моделюючої змінної залежить від:

а) попередніх значень тієї ж змінної за декілька минулих періодів;

б) майбутніх значень тієї ж змінної на декілька майбутніх періодів;

в) теперішніх значень тієї ж змінної;

г) майбутніх значень тієї ж змінної за декілька минулих періодів.

28. Модель виду це:

а) модель Кобба-Дугласа;

б) лінійна модель;

в) експоненціальна модель;

г) степенева модель.

29. Для визначення щільності зв’язку між факторами та результативними показниками використовують:

а) кореляційний аналіз;

б) модель Кобба-Дугласа;

в) спектральний аналіз;

г) комплексний аналіз.

30. Чим ближче значення коефіцієнта кореляції до 1, тим зв’язок між явищами:

а) тісніший;

б) слабший;

в) помірніший;

г) не існує.

31. Дослідити та побудувати лінійну залежність обсягів податкових надходжень (у) від основних видів податків: податок на прибуток підприємств (х ₁), прибутковий податок з громадян (х ₂), податок на додану вартість (х ₃), акцизний збір (х ₄). Числові параметри приведено в табл.

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

32. Дослідити та побудувати лінійну залежність обсягів податкових надходжень (у) від основних видів податків: податок на прибуток підприємств (х ₁), прибутковий податок з громадян (х ₂), податок на додану вартість (х ₃), акцизний збір (х ₄). Числові параметри приведено в табл.

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

33. Дослідити та побудувати лінійну залежність обсягів податкових надходжень (у) від основних видів податків: податок на прибуток підприємств (х ₁), прибутковий податок з громадян (х ₂), податок на додану вартість (х ₃), акцизний збір (х ₄). Числові параметри приведено в табл.

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

34. Дослідити та побудувати лінійну залежність обсягів податкових надходжень (у) від основних видів податків: податок на прибуток підприємств (х ₁), прибутковий податок з громадян (х ₂), податок на додану вартість (х ₃), акцизний збір (х ₄). Числові параметри приведено в табл.

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

35. Дослідити та побудувати лінійну залежність обсягів податкових надходжень (у) від основних видів податків: податок на прибуток підприємств (х ₁), прибутковий податок з громадян (х ₂), податок на додану вартість (х ₃), акцизний збір (х ₄). Числові параметри приведено в табл.

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

36. Дослідити та побудувати лінійну залежність обсягів податкових надходжень (у) від основних видів податків: податок на прибуток підприємств (х ₁), прибутковий податок з громадян (х ₂), податок на додану вартість (х ₃), акцизний збір (х ₄). Числові параметри приведено в табл.

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

37. Дослідити та побудувати лінійну залежність обсягів податкових надходжень (у) від основних видів податків: податок на прибуток підприємств (х ₁), прибутковий податок з громадян (х ₂), податок на додану вартість (х ₃), акцизний збір (х ₄). Числові параметри приведено в табл.

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

38. Дослідити та побудувати лінійну залежність обсягів податкових надходжень (у) від основних видів податків: податок на прибуток підприємств (х ₁), прибутковий податок з громадян (х ₂), податок на додану вартість (х ₃), акцизний збір (х ₄). Числові параметри приведено в табл.

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

39. Дослідити та побудувати лінійну залежність обсягів податкових надходжень (у) від основних видів податків: податок на прибуток підприємств (х ₁), прибутковий податок з громадян (х ₂), податок на додану вартість (х ₃), акцизний збір (х ₄). Числові параметри приведено в табл.

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

40. Дослідити та побудувати лінійну залежність обсягів податкових надходжень (у) від основних видів податків: податок на прибуток підприємств (х ₁), прибутковий податок з громадян (х ₂), податок на додану вартість (х ₃), акцизний збір (х ₄). Числові параметри приведено в табл.

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

41. Дослідити та побудувати залежність Кобба-Дугласа обсягів податкових надходжень (у) від основних видів податків: податок на прибуток підприємств (х ₁), прибутковий податок з громадян (х ₂), податок на додану вартість (х ₃), акцизний збір (х ₄). Числові параметри приведено в табл.

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

42. Дослідити та побудувати залежність Кобба-Дугласа обсягів податкових надходжень (у) від основних видів податків: податок на прибуток підприємств (х ₁), прибутковий податок з громадян (х ₂), податок на додану вартість (х ₃), акцизний збір (х ₄). Числові параметри приведено в табл.

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

43. Дослідити та побудувати залежність Кобба-Дугласа обсягів податкових надходжень (у) від основних видів податків: податок на прибуток підприємств (х ₁), прибутковий податок з громадян (х ₂), податок на додану вартість (х ₃), акцизний збір (х ₄). Числові параметри приведено в табл.

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

44. Дослідити та побудувати залежність Кобба-Дугласа обсягів податкових надходжень (у) від основних видів податків: податок на прибуток підприємств (х ₁), прибутковий податок з громадян (х ₂), податок на додану вартість (х ₃), акцизний збір (х ₄). Числові параметри приведено в табл.

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

45. Дослідити та побудувати залежність Кобба-Дугласа обсягів податкових надходжень (у) від основних видів податків: податок на прибуток підприємств (х ₁), прибутковий податок з громадян (х ₂), податок на додану вартість (х ₃), акцизний збір (х ₄). Числові параметри приведено в табл.

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

46. Дослідити та побудувати залежність Кобба-Дугласа обсягів податкових надходжень (у) від основних видів податків: податок на прибуток підприємств (х ₁), прибутковий податок з громадян (х ₂), податок на додану вартість (х ₃), акцизний збір (х ₄). Числові параметри приведено в табл.

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

47. Дослідити та побудувати залежність Кобба-Дугласа обсягів податкових надходжень (у) від основних видів податків: податок на прибуток підприємств (х ₁), прибутковий податок з громадян (х ₂), податок на додану вартість (х ₃), акцизний збір (х ₄). Числові параметри приведено в табл.

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

48. Дослідити та побудувати залежність Кобба-Дугласа обсягів податкових надходжень (у) від основних видів податків: податок на прибуток підприємств (х ₁), прибутковий податок з громадян (х ₂), податок на додану вартість (х ₃), акцизний збір (х ₄). Числові параметри приведено в табл.

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

49. Дослідити та побудувати залежність Кобба-Дугласа обсягів податкових надходжень (у) від основних видів податків: податок на прибуток підприємств (х ₁), прибутковий податок з громадян (х ₂), податок на додану вартість (х ₃), акцизний збір (х ₄). Числові параметри приведено в табл.

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

50. Дослідити та побудувати залежність Кобба-Дугласа обсягів податкових надходжень (у) від основних видів податків: податок на прибуток підприємств (х ₁), прибутковий податок з громадян (х ₂), податок на додану вартість (х ₃), акцизний збір (х ₄). Числові параметри приведено в табл.

а) ;

б) ;

в) ;

г) .