Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Абревіатури в діловому мовленні
Кодифікація абревіатур — складний процес, на який постійно впливає мовна політика і свідоме втручання суспільства. Вживання абревіатур в українській мові підлягає певним нормам як в загальнолітературній мові так і в окремих термінологічних системах. Словотвір складноскорочених слів, буквених, буквено-звукових і звукових абревіатур також має свої закономірності. Більшість скорочених основ стандартизувалася в мові: своєю стійкістю, смисловим наповненням, зрозумілістю і функціями вони не відрізняються від звичайних продуктивних морфем української мови. В способі скорочення, тобто у виборі того чи іншого структурного типу абревіатур, також виявляється нормалізація. У діловому мовленні, яке значною мірою охоплює і галузеві терміни, усталилися у вжитку абревіатури звукового типу на приголосний (ЦУМ), абревіатури, утворені з алфавітних назв початкових літер словосполучення (КПРС) та ін. У скорочених назвах машин, механізмів, виробів теж застосовуються назви початкових літер слова: а-електродвигун — асинхронний електродвигун. Скорочуватися можуть мовні одиниці різної структури: непохідні і похідні слова, складні слова, складноскорочені слова тощо. Серед абревіатур (в широкому значенні цього терміна) можна виділити такі основні типи, які вживаються в текстах ділових документів: 1. Абревіатури, утворені з початкових літер лексичних компонентів словосполучення. Ці абревіатури належать до абревіатур буквених, тобто утворених з алфавітних назв початкових літер вихідного словосполучення, або до абревіатур звукових, які теж утворені з початкових літер елементів певного словосполучення, але читаються не за алфавітними назвами літер, а як звичайне слово: ТЛРС, РЛТЛУ, Г ЕС, ТЕЦ, ЦСУ, УВЧ, ЗП, пор. у тексті: «Південному відділенню В АСГНІЛ протягом 1971 року розробити і подати Держплану УРСР нормативи строків освоєння виробничих потужностей» (Збірник постанов і розпоряджень Уряду УРСР, № 8, 1971). 2. Абревіатури буквено-цифрові або звукоцифрові. Це здебільшого назви різних марок і моделей механізмів, машин: ТУ-134, АН-10, ЛАЗ-695, ЛА-5 Р-5 пор у тексті: «Для автобусів ЛАЗ-695 «Е» та ЛАЗ-697 «Е» «Турист» з «подібним двигуном застосовується масло для змазування двигуна ДС-83 з присадкою ДФ-1(350) ТТУ-2-60) за тими ж нормами» (Збірник постанов і розпоряджень Уряду УРСР, № 1, 1974). Абревіатури обох типів належать до ініціальних абревіатур або акронімів. 3. Абревіатури, утворені зі скорочених початкових елементів (морфем) словосполучень: сільмаг, місцевком, партком, пор. у тексті: «Зобов’язати відповідні республіканські комітети профспілок, облвиконкоми і облпрофради забезпечити широке розгортання та високу дієвість соціалістичного змагання за звання — колгосп, радгосп, район високої культури землеробства» (Збірник постанов і розпоряджень Уряду УРСР, № 3, 1975). 4. Абревіатури, утворені шляхом поєднання початкової частини одного компонента (або кількох компонентів) і повного компонента, тобто так звані частковоскорочені слова: держкредит, держконтроль, культсектор, пор. у тексті: «Обласним управлінням і навчальним закладам профтехосвіти розробити заходи..» (Збірник постанов і розпоряджень Уряду УРСР, № 8, 1972). 5. Абревіатури, утворені як складноскорочені або частковоскорочені слова на ґрунті великих словосполучень-найменувань, частина слів яких при цьому опускається. Цей спосіб скорочення дає для тексту ділових документів значну економію і збільшує інформативність його компонентів, пор.: Міністерство будівельного, шляхового і комунального машинобудування — Мінбудшляхмаш; Міністерство будівництва підприємств нафтової і газової промисловості — Міннафтогазбуд; Державний плановий комітет Ради Міністрів УРСР Держплан та ін.
|