![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Концепція множинності світів в сучасній космології
Добронравова: Проблема буття світу в сучасній науковій картині світу не може не бути витлумаченою як проблема його становлення та минущості, а збереження цього буття деякий час його минущого існування може бути евристично зрозумілим, виходячи з досвіду нелінійного природознавства лише як динамічна стійкість, що визначається узгодженістю руху його складових. Ця постановка питання органічно пов'язана з ідеєю множинності світів, яка випливає з розвитку сучасної фізики високих енергій і космології. Світ розглядається як ціле, виступаючи як предмет унітарних калібрувальних теорій (інакше кажучи, єдиних теорій фундаментальних фізичних взаємодій) і заснованих на них космологічних моделей. В сучасній космології світ розглядається як один з багатьох «всесвітів, що роздуваються» [Лінде], всесвітів, які виникають як флуктуації первинного вакууму, природні в умовах припущення його хаотичності. Утворення всього набору елементарних частинок і їхніх взаємодій, з точки зору унітарних калібрувальних теорій, розглядається як результат спонтанного порушення вихідних симетрій при фазових переходах, які відбуваються в процесі зниження температури в просторі всесвіту, що розширюється [Вайнберг]. Застосування до процесів становлення всесвіту принципів синергетики дає змогу зрозуміти це становлення як самоорганізацію [ Ніколіс, Пригожин, 317-320] і мати на увазі принципову можливість іншого випадкового вибору в умовах порушення вихідних симетрій і, відповідно, можливості існування інших світів. Ситуація множинності світів потребує переусвідомлення змісту філософських категорій «матерія» і «світ» в їхньому співвідношенні та у відношенні до космологічного поняття всесвіту. Вдала спроба такого переусвідомлення була зроблена українськими філософами С.В.Кримським і В.І.Кузнєцовим, які запропонували пов'язувати здійснення всієї повноти можливостей існування матерії не зі світом, а Універсумом. Світ же, з яким зіставляється в картині світу спостережуваний космологами всесвіт, розглядається як особливий стан матерії, затриманий у своїй особливості. [Крымский, Кузнецов] Ця філософська постановка питання має відповідну експлікацію в науковій картині світу. Даючи змістовне визначення поняттю «світ», автори згаданої книги формулюють ряд атрибутивних характеристик цього поняття, спираючись при цьому на історико-філософський досвід його розгляду. Тут і цілісність світу як єдність багатоманітного, і монадність світу, границі особливості якого проходять через кожний його об'єкт, що є носієм того специфічного способу існування матерії, який визначається системою діючих в ньому закономірностей (світопорядком). Всі ці та інші атрибутивні характеристики категорії «світ» мають відповідні уточнення в сучасній картині світу. Так, гармонія світопорядку реалізується через принципи симетрії, які визначають можливі типи фізичних законів; спосіб порушення локальних симетрій під час становлення певного світу визначає значення фізичних констант і специфіку елементного складу всіх об'єктів даного світу. Таким чином, визначення матерії як субстанції, тобто в єдності із способом її існування, природно приводить до розгляду її дійсного існування як історичного існування певного світу або світів, коли стійкість утвореного світу створює можливість для виникнення життя та розуму, або інших, менш стійких, ніж світи, матеріальних утворень. Проте в будь-якому разі існування матерії — це її існування, затримане у своїй особливості І ще: Фрідманівська космологія Всесвіт в цілому або розширяється або стискується, але не може бути статичним, оскільки цей стан нестійкий. «Всесвіт розширяється» - 1929р. Хаббл. Час, що пройшов від початку його розширення 15 млрд років. Що було на початку фрідманівська космологія не знає (деякий сингулярний стан з нескінченною густиною енергії). Фрідманівська космологія висуває можливість існування замкнутих світів, які характеризуються кінцевим тривимірним об’ємом і нульовим значенням повного електричного заряду і повної енергії. Квантово-польова концепція світу Світ включає в себе нескінченну множину еволюціонуючих (ті, що народжуються і помирають) замкнутих всесвітів і являє собою топологічно складне зв’язане квантово-польове матеріальне утворення, що глобально знаходиться на нульовому рівні енергії, але локально в межах кожного із ЗМ наповненого збудженням – частинками та полями, позитивна енергія яких повністю компенсується негативною енергією гравітаційного зв’язку. З кінця 18 ст. до початку 20 ст. не було вирішено питання про нескінченність Всесвіту. І не було вирішено питання, чи туманності входять у нашу галактику, чи це інші галактики. Більшість астрономів того часу обмежували Всесвіт нашою Галактикою і казали, що матеріальний світ обмежений нашою системою, а за нею в усі боки простягається нескінченній простір – абсолютна пустота. Чому ми існуємо саме в такому Всесвіті? В іншому всесвіті ми б існувати не змогли б («антропне пояснення»1 2): при збільшені маси електрона в 2, 5 раз атоми б не змогли існувати, зміна в 1, 5 рази сталої тонкої структури призводить до нестабільності протонів і ядер, збільшення в 10 раз сталої сильної взаємодії призводить до відсутності водню у Всесвіті. Єдині теорії фундаментальної взаємодії створюють модель вихідного стану матерії – стану, коли симетрії були непорушені. Крім того вони списують можливий стан інших світів з іншим чином порушеними симетріями. Наприклад – «антисвіту», де в момент, коли температура знизилась настільки, що перетворення кварків в лептони стає неможливим, антибаріони превалювали по відношенню до баріонів (на відміну від переваги баріонів – як в нашому Всесвіті). Дійсно існує для нас наш світ, а інші подані лише в теоретичній можливості і поміченими лише можуть бути в проекції на наш світ. Точка зору бачення світу в сучасній космології – це точка зору розвитку усіх об’єктів цього світу, включаючи сам світ, розглядаються як ті, що становляться та розвиваються.
|