Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
V. Послідовність виконання курсового проекту
1. Обґрунтування планового обсягу виробництва продукції та трудомісткості річного випуску для базового та планового років 1.1. Розрахунок планових обсягів та трудомісткості річної програми виробництва виконується в таблиці 1.
1.2. Для наявних виробів (Вироби №1 та №2) на основі вихідних даних (таблиця γ) заповнюються стовпчики 2 і 3.
1.3. Планову річну програму виробництва (стовпчик 4) визначають наступним чином.
1.3.1. Для виробів №1 і №2 планова програма визначається як добуток базової річної програми (ст. 2) та відсотку зміни планового обсягу порівняно з базовим (ст. 3).
1.3.2. Для нового виробу - №3 – плановий обсяг береться з вихідних даних (таблиця γ - ст. " Річна програма виробництва у плановому році НОВОГО ВИРОБУ (№3), шт.")
1.4. Нормативна трудомісткість за виробами та середній коефіцієнт виконання норм (ст. 5 та 6) беруться з вихідних даних. 1.5. Нормативна трудомісткість річної програми виробництва визначається за формулою:
де:
TiН -нормативна трудомісткість річної програми виробництва і-го виробу, тис. н-год. /рік; tнi -питома нормативна трудомісткість і-го виробу, н-год. /виріб; Ni -річна програма виробництва і-го виробу, виріб/рік.
Результати розрахунків для базового та планового років записуються, відповідно, в ст. 7 та 9 табл. 1, з точністю до другого знаку після коми. 1.6. Фактична трудомісткість річної програми визначається за формулою:
де:
Tiф -фактична трудомісткість річної програми виробництва і-го виробу, тис.год./рік; TiН -нормативна трудомісткість річної програми виробництва і-го виробу, тис.н-год./рік; Квнi –середній коефіцієнт виконання норм виробітку для і-го виробу. Результати розрахунків для базового та планового років записуються, відповідно в ст. 8 та 10 табл. 1 з точністю до другого знаку після коми.
2. Розрахунок потреби у технологічному устаткуванні та його первинної вартості для базового та планового років 2.1. Розрахунок кількості наявного устаткування та потреби в новому устаткуванні виконується в таблиці 2. У курсовому проекті для спрощення припускається, що кожен виріб виготовляється на однотипному устаткуванні.
2.2. Розрахунок кількості одиниць устаткування у базовому та плановому роках передбачає наступну послідовність дій.
2.2.1. Визначається фактична верстатомісткість річної програми виробництва базових виробів у базовому та плановому роках.
де:
TВфi -фактична верстатомісткість річної програми виробництва і-го виробу, тис.год./рік;
TiФ -фактична трудомісткість річної програми виробництва і-го виробу в базовому чи плановому році, тис.год./рік; Кбвi -норма обслуговування одиниці устаткування одним робітником(коефіцієнт багатоверстатності). (див. вихідні дані – табл. γ). Розрахунок виконується з точністю до другого знаку після коми.
2.2.2. Визначається дійсний річний фонд часу роботи устаткування для однозмінного режиму роботи.
де:
Ф1Д -дійсний річний фонд часу роботи устаткування в одну зміну, год./рік/од.уст.; ДК –кількість календарних днів у році, дні/рік; ДВ –кількість вихідних днів у році(див.вихідні дані–табл. α), дні/рік;
ДСВ –кількість святкових днів у році(див.вихідні дані–табл. α), дні/рік; ТЗМ –тривалість однієї зміни(див.вихідні дані–табл. α), год./день; КРем –коеф.планових простоїв устаткування у ремонті(див.вихідні дані–табл. α).
2.2.3. Визначається розрахункова кількість одиниць устаткування.
де:
КРозрустi -розрахункова кількість устаткування для виробництва і-го виробу, шт.
TВфi -фактична верстатомісткість річної програми виробництва і-го виробу у базовому чи плановому році, тис. год./рік
ФД -дійсний річний фонд часу роботи устаткування в одну зміну, год./рік/од.уст.;
S – режим роботи – кількість змін за добу, змін/добу (див. вихідні дані – табл. α). Розрахунок виконується з точністю до другого знаку після коми.
2.2.4. Прийнята кількість устаткування в курсовому проекті визначається простим заокругленням розрахункової кількості устаткування до більшого чи меншого цілого числа, оскільки в курсовому проекті припускається, що коефіцієнт завантаження устаткування може бути близьким або рівним одиниці.
2.2.5. Коефіцієнт завантаження устаткування визначається як відношення розрахункової кількості устаткування для і-го виробу до прийнятої кількості устаткування за цим виробом. Розрахунок виконується з точністю до другого знаку після коми.
Результати розрахунків за пунктами 2.2.1. – 2.2.5. заносяться відповідно в стовпчики 4, 5, 7, 8, 9 таблиці 2.
2.3. Вартість купівлі устаткування визначається для кожного з виробів базового та планового років як добуток прийнятої кількості устаткування і-го виробу на середню ціну устаткування для цього виробу (Див. вихідні
дані, табл. γ). Результат розрахунку (з точністю до цілих значень) вписують в стовпчик 11 табл. 2.
2.4. Первинна вартість устаткування, тобто вартість придбання устаткування з урахуванням видатків на його транспортування та монтаж, визначається в курсовому проекті шляхом збільшення вартості придбання устаткування на відповідний коефіцієнт (5 – 7% за умовами курсового проекту)
Результати розрахунків первинної вартості устаткування (з точністю до цілих значень) заносять у ст. 12 табл. 2.
2.5. Після розрахунку прийнятої кількості устаткування для базового та планового років (п. 2.2.4.), може бути визначено зміну потреби у старому та новому устаткуванні в плановому році порівняно з базовим роком. Отримані результати записуються у останні три рядки табл. 2.
3. Розрахунок первинної і балансової вартості основних засобів та річних амортизаційних відрахувань для базового та планового років 3.1. Всі розрахунки даного розділу методичних вказівок виконуються в таблиці 3.
З огляду на певні відмінності розрахунку у курсовому проекті показників таблиці для базового та планового років, спочатку визначаються показники для базового року (п. 3.2. методичних вказівок), а потім – для планового року (п. 3.3. методичних вказівок).
3.2. Визначення вартісних показників основних засобів для базового року.
3.2.1. Визначення первинної вартості основних засобів для базового року у курсовому проекті здійснюється наступним чином.
3.2.1.1. Первинна вартість робочих машин і устаткування (технологічного устаткування) для виробів 1 і 2 береться з таблиці 2 та розраховується сумарна первинна вартість робочих машин і устаткування.
3.2.1.2. Питома вага видів основних засобів за первинною вартістю у їхній сумарній первинній вартості для базового року представлена безпосередньо в таблиці 3.
3.2.1.3. Первинна вартість елементів основних засобів " 1", " 2.1.", " 2.3.", " 2.4." та " 3" для базового року визначається через пропорцію, з урахуванням того, що відома первинна вартість та питома вага в сумарній первинній вартості робочих машин і устаткування. Отримані значення заносяться у відповідні рядки стовпчика 3 таблиці 3.
3.2.2. Ліквідаційна вартість для основних засобів (крім будівель і споруд) приймається в курсовому проекті на рівні 5% від первинної вартості певного виду основних засобів. Ліквідаційна вартість будівель і споруд приймається рівною нулю.
* Для наявного устаткування обираеться самостійно у таких межах (% від економічного терміну служби): будівлі і споруди - 70-75%; обчислювальна техніка - 45-55%; решта основних засобів - 60-50%. Значення заокруглюється до цілого числа років. Для введеного устаткування на кінець планового року - 1 рік.
** Балансова вартість виведених робочих машин і устаткування за вирахуванням витрат на демонтаж і утилізацію
3.2.3. Річні амортизаційні відрахування визначаються в курсовому проекті за бухгалтерським методом прямолінійної амортизації (прямолінійного зносу). Розрахунок здійснюється за формулою:
де:
- річні амортизаційні відрахування (річна амортизація) і-го виду основних засобів, тис. грн.;
- первинна вартість і-го виду основних засобів, тис. грн.; - ліквідаційна вартість і-го виду основних засобів, тис. грн.; - термін корисного використання (економічний термін служби), роки (див. вихідні дані, табл. α); - норма річних амортизаційних відрахувань, яка визначається:
Результати розрахунків заносяться в ст. 7 таблиці 3, з точністю до другого знаку після коми.
3.2.4. Середній фактичний термін служби основних засобів на кінець базового року визначається в курсовому проекті з огляду на умову:
3.2.4.1. середній фактичний термін служби будівель і споруд визначається як 70-75% від економічного терміну служби цього виду основних засобів;
3.2.4.2. середній фактичний термін служби обчислювальної техніки визначається як 40-45% від економічного терміну служби цього виду основних засобів;
3.2.4.3. середній фактичний термін служби решти видів основних засобів визначається як 60-65% від економічного терміну служби цього виду основних засобів.
Отримані значення заокруглюються до цілого значення років.
3.2.5. Балансова вартість на кінець базового року (ст. 9 табл. 3) визначається як різниця між первинною вартістю певного виду основних засобів та добутком їхнього фактичного терміну служби на річну амортизацію даного виду основних засобів. Отримані значення заокруглюються до цілого числа.
3.2.6. Питома балансова вартість устаткування для виготовлення виробів 1 і 2 в базовому році визначається як відношення балансової вартості устаткування до прийнятої кількості цього устаткування у базовому році (див. табл. 2).
3.3. Визначення вартісних показників для планового року.
3.3.1. Первинна вартість робочих машин і устаткування для виробів 1–3 в плановому році береться з таблиці
2.
3.3.2. В курсовому проекті припускається, що зміна кількості технологічного устаткування не вплинула на кількість і вартість інших видів основних засобів. Тому, первинна вартість елементів основних засобів " 1", " 2.1.", " 2.3.", " 2.4." та " 3" в плановому році приймається рівною їхній вартості у базовому році.
3.3.3. Структура елементів основних засобів за первинною вартістю (ст. 4 для планового року) визначається на основі значень первинної вартості цих елементів у плановому році (ст. 3 для планового року).
3.3.4. Ліквідаційна вартість для планового року уточнюється (перераховується за умовами курсового проекту - див. п.3.2.2.) лише для робочих машин і устаткування за кожним з виробів 1-3. (ст. 5 табл. 3 для планового року).
Для цього ж виду основних засобів розраховується річна амортизація (ст. 7 табл. 3 для планового року) (див. формулу 6).
Для решти видів основних засобів в курсовому проекті річна амортизація приймається такою ж, як і в базовому році.
3.3.5. Середній фактичний термін служби основних засобів в плановому році для кожного виду основних засобів збільшується на один рік, порівняно з терміном служби, визначеним для базового року (див. п.3.2.4.).
Для технологічного устаткування для виробу 3 (новий виріб) фактичний термін служби в кінці планового року дорівнюватиме одному року.
3.3.6. Балансова вартість видів основних засобів на кінець планового року визначається так само, як і для базового року(див. п. 3.2.5.)
3.4. Можливий дохід від реалізації устаткування, яке вивільняється у зв’язку зі зміною обсягу виробництва базових виробів в курсовому проекті визначається як сума добутків питомої балансової вартості устаткування для виготовлення виробів 1 та 2 в базовому році (табл. 3, ст. 10) на кількість устаткування для виготовлення цих виробів, яка вивільняється у плановому році (див. табл.. 2). Отриманий результат коригується (зменшується) з урахуванням коефіцієнту, який враховує витрати на демонтаж і утилізацію
устаткування (див. вихідні дані, табл. α).
3.5. Потреба у фінансових ресурсах для купівлі нового устаткування визначається як різниця між первинною вартістю технологічного устаткування для виготовлення виробу 3 та можливим доходом від реалізації " зайвого" устаткування (див. п. 3.4.) Розрахунок за пп. 3.4. та 3.5. виконується з точністю до цілих значень.
4. Розрахунок планової чисельності промислово-виробничого персоналу та фонду оплати праці 4.1. Розрахунок ефективного фонду часу робітника здійснюється в таблиці 4 на основі вихідних даних з таблиці
α. Розрахунок виконується в днях, а для номінального та ефективного фондів часу–в днях та годинах.
4.2. Визначення планової чисельності та основної зарплати основних робітників виконується в таблиці 5 за наступною послідовністю.
4.2.1. Планова річна програма виробництва (ст. 2), фактична трудомісткість річної програми за виробами (ст. 3) та ефективний фонд часу робітника (ст. 5) були розраховані на попередніх етапах виконання проекту і просто переносяться в таблицю 5 з попередніх розрахункових таблиць.
4.2.2. Питома планова фактична трудомісткість виробу (ст. 4) визначається як відношення планової фактичної трудомісткості річної програми в годинах на планову річну програму виробництва.
4.2.3. Планова розрахункова чисельність основних робітників (ст. 6) визначається як відношення планової фактичної трудомісткості річної програми в годинах на ефективний фонд часу робітника. Розрахунок виконується з точністю до другого знаку після коми.
4.2.4. Планова прийнята чисельність основних робітників (ст. 7) в курсовому проекті визначається заокругленням до меншого цілого значення планової розрахункової чисельності робітників, якщо їх розрахункова чисельність більше рівна 30 осіб та до більшого цілого значення, якщо розрахункова чисельність менше30 осіб.
4.2.5. В курсовому проекті прийнято, що всі основні робітники працюють на прямій відрядній системі оплати праці. Плановий середній тарифний коефіцієнт (ст. 9) визначається за формулою:
де:
КСерТАР LM -плановий середній тарифний коефіцієнт для середнього розряду РТLM, L –ціле число середньогорозряду, M – дробова частина середнього розряду(наприклад, для середнього розряду " 4, 2" – L=4, M=2);
КТАР L -тарифний коефіцієнт для розрядуL; РТLM -середній розряд, для якого визначається середній тарифний коефіцієнт; РТL -середній розряд, заокруглений до найближчого меншого цілого числа; КТАР L +1 -тарифний коефіцієнт для розрядуL+1
Розрахунок здійснюється до третього знаку після коми. Результати розрахунків записуються в стовпчик 9 таблиці 5.
4.2.6. Середня розцінка на виріб визначається за формулою:
де:
Рі -середня розцінка для і-го виробу, грн./виріб; Т1СТ -тарифна ставка першого тарифного розряду, грн./год.; КСерТАР LМі -плановий середній тарифний коефіцієнт для середнього розряду РТLMдля і-го виробу; tіН -планова нормативна трудомісткість і-го виробу, н/год./виріб.
Планова середня розцінка за виробами розраховується до другого знаку після коми та заноситься в ст. 10 табл. 5
4.2.7. Планова тарифна зарплата питома (на виріб) дорівнюватиме плановій розцінці. Планова тарифна зарплата основних робітників на річну програму виробництва визначається як добуток середньої планової розцінки (або планової питомої тарифної зарплати) на плановий річний обсяг виробництва. Розрахунок тарифної зарплати виконується з точністю до другого знаку після коми і заноситься в ст. 11 та 12 табл. 5.
4.3. Розрахунок планової чисельності та основної зарплати допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням устаткування, здійснюється в таблиці 6 за наступною послідовністю.
4.3.1. Планова кількість устаткування за виробами береться з таблиці 2. Норма обслуговування устаткування одним допоміжним робітником береться з таблиці вихідних даних α. Середній розряд береться з таблиці вихідних даних γ.
4.3.2. Коефіцієнт приведення часу роботи устаткування до ефективного часу роботи робітника (ст. 4) визначається як відношення дійсного фонду роботи устаткування (табл. 2) до ефективного фонду часу роботи робітника (табл. 4).
4.3.3. Планова розрахункова чисельність допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням устаткування, визначається за наступною формулою.
де:
ЧУСТДОПі -планова чисельність допоміжних робітників по обслуговуванню устаткування для і-го виробу; КПРустi -планова прийнята кількість устаткування за і-м виробом; S - режим роботи – кількість змін за добу, змін/добу (див. вихідні дані – табл. α);
К ПРИВ -коефіцієнт приведення(див.п. 4.3.2методичних вказівок);
Н Обс -норма обслуговування устаткування допоміжним робітником, одиниць/особу.
Розрахунок виконують з точністю до другого знаку після коми. Результати розрахунків заносяться в ст. 5 табл. 6.
4.3.4. Планова прийнята чисельність допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням устаткування (наладчики, ремонтники) (ст. 6) в курсовому проекті визначається заокругленням до меншого цілого значення планової розрахункової чисельності робітників, якщо їх розрахункова чисельність більше рівна 30 осіб., та до більшого цілого значення, якщо розрахункова чисельність менше30 осіб.
4.3.5. В курсовому проекті прийнято, що всі допоміжні робітники, які зайняті обслуговуванням устаткування, працюють на прямій почасовій системі оплати праці.
Таблиця 5 Розрахунок планової чисельності основних робітників та фонду основної зарплати
4.3.6. Плановий середній тарифний коефіцієнт для допоміжних робітників визначається аналогічно до його розрахунку для основних робітників (див. п. 4.2.5.)
4.3.7. Планова річна тарифна зарплата допоміжних робітників (ст. 9) визначається як добуток тарифної ставки першого тарифного розряду, планового середнього тарифного коефіцієнту, ефективного фонду часу робітника та чисельності допоміжних робітників для і-го виробу. Результати розрахунку в тис. грн. визначаються з точністю до другого знаку після коми та записуються в стовпчик9табл. 6.
Таблиця 6 Розрахунок чисельності допоміжних робітників по обслуговуванню устаткування та їхньої
|