Механізми лікувальної дії в психотерапії.

Основні механізми лікувальної дії психотерапії доцільно розглянути відповідно до трьох сфер: емоційна (коригуючий емоційний досвід), пізнавальна/когнітивна (конфронтація) і поведінкова (научіння).

У процесі індивідуальної психотерапії переважно з емоційною сферою пов'язані також безумовне прийняття, толерантність, інтерес, симпатія, турбота, катарсис, переживання сильних емоцій, прояв інтенсивних особистих почуттів, альтруїзм, перенесення, ідентифікація.

У цій же площині, але з орієнтованістю в майбутнє, знаходяться віра і надія. Навіювання і підтримання надії, віри в одужання мають місце при всіх видах психотерапії. В якості основного механізму лікувальної дії вони виступають при використанні прямих сугестивних навіювань, плацебо-терапії та деяких інших. Здатність лікаря з перших зустрічей " заразити" хворого упевненістю часто визначає успіх подальших дій фахівця. Інформація про хворих з хорошими результатами від проведеного лікування підсилює дію цих чинників. Поява перспективи стає новим мотивом, що допомагає продовжувати лікування і долати труднощі.

Переважно до когнітивної сфери відносяться отримання нової інформації, поради та рекомендації, інтелектуалізація, зворотний зв'язок, тестування реальності, універсальність (усвідомлення і відчуття спільності). У цю групу входять механізми лікувальної дії, які в значній мірі знижують рівень невизначеності уявлень пацієнта, що призводить до дистанціювання від значущих переживань, знецінення їхніх. Відбувається розширення образу Я за рахунок включення в нього раніше відкидаємих аспектів. У деяких видах психотерапії зміни в цій площині є визначальними - в раціональній, когнітивній, раціонально-емоційній, особистісно-орієнтованій (реконструктивній) психотерапії та ін.

До поведінкової сфери можуть бути віднесені імітаційне научіння (наслідування), експериментування з новими формами поведінки, набуття навичок соціалізації. Навчені в широкому сенсі при різних формах психотерапії відбувається як прямо - через інструкції, рекомендації, команди, поради, так і побічно - шляхом спостереження, моделювання, явного і неявного використання заохочення і покарання (частіше у формі соціального несхвалення, несприйняття).

28. Механізми психокорекційного впливу (на прикладі роботи групи АСПН)

1. Повідомлення інформації. Отримання різноманітних повідомлень про особливості людської поведінки, міжособистісних стосунків, конфліктів, нервово-психічного здоров’я.

2. Навіювання надії. Поява надії на успіх під впливом покращення стану інших учасників групи.

3. Універсальність страждань. Усвідомлення, що індивід не один у своїй проблемі. Це дозволяє подолати егоцентричну позицію, зумовлює появу почуття спільності, солідарності з іншими, підвищення самооцінки.

4. Альтруїзм. Можливість допомагати одне одному, набувати при цьому впевненості у своїх діях. З’являється відчуття своєї корисності і необхідності, самоповага.

5. Коригуюча рекапітуляція первинної сімейної групи. Знаходження проблем, які йдуть з сімейної атмосфери. У групі стає можливою реконструкція і корекція емоційних та поведінкових стереотипів, де інші учасники можуть виступати заміщуючи ми особами.

6. Розвиток техніки міжособистісного спілкування. За рахунок зворотного зв’язку та аналізу власних переживань побачити свою неадекватну міжособистісну взаємодію, виробити і закріпити нові стандарти поведінки.

7. Імітаційна поведінка.

8. Інтерперсональний вплив. Отримання нової інформації про себе за рахунок зворотного зв’язку, що призводить до розширення і зміни образу Я.

9. Групова згуртованість.

10. Катарсис. Емоційне розвантаження, відреагування, вираження сильних почуттів.

29. Музикотерапія
З консп.: Музикотерапія – метод, який викор. музику як засіб корекції.

4 напрямки корекційної дії:
1.Емоційне активування в ході вербальної психотерапії
2. Розвиток навичок міжособистісного сп-ня, комунікативних здібностей та ф-цій
3. Регулюючий вплив на психовегетативні процеси
4. Підвищення естетичних потреб

Осн. механізми: катарсис; полегшення та усвідомлення власних переживань; конфронтація із життєвими проблемами; підвищення соц. активності; набуття нових засобів емоційної експресії; полегшення формування нових відносин та установок.
Активна М.: корекційно спрямована активна музична діяльність (відтворення, фантазування, імпровізація). Індивідуальна – вокалотерапія, групова – хор.
Пасивна М.: сприйняття музики з колекційною метою. 1. Комунікативна – спільне прослуховування музики, спрямоване на підтримку взаємних контактів, взаєморозуміння та довіри. 2. Реактивна – спрямована на досягнення катарсису. 3. Регулятивна – сприяє зниженню нервово-психічної напруги.