![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Особливості груп з орієнтацією на арт-терапію.
Арт-терапевтична група передбачає демократичну атмосферу, пов'язану з рівністю прав і відповідальності учасників групи, менший ступінь їхньої залежності від арт-терапевта. У такій групі важлива не тільки взаємодія з іншими учасниками групи, а й індивідуальна творчість, образотворча робота, що впливає на динаміку загального процесу. У груповій арт-терапії поєднується прагнення учасників до злиття з групою і збереження групової ідентичності й потреби в незалежності, зміцненні індивідуальної ідентичності. - Майже кожна людина (незалежно від свого віку, культурного досвіду, соціального стану) може брати участь в арт-терапевтичній роботі. Арт-терапія не вимагає особливих здібностей до образотворчої діяльності або художніх навичок. Кожен, будучи дитиною, малював, ліпив і грав. Тому арт-терапія практично не має обмежень у використанні. Немає підстав і для протипоказань до участі певних людей в арт-терапевтичном у процесі. - Арт-терапія — засіб невербального спілкування. Це робить її особливо цінною для тих, кому складно словесно описати свої переживання, або, навпаки, хто надміру пов'язаний з мовним спілкуванням (що характерно, наприклад, для представників західної культури і слов'янської ментальності зокрема). Символічна мова є однією з основ образотворчого мистецтва, допомагає людині точніше висловити свої переживання. По-новому поглянути на ситуацію і життєві проблеми та знайти завдяки цьому шлях до їх розв'язання. - Образотворча діяльність є потужним засобом зближення людей, своєрідним «мостом» між фахівцем і клієнтом, що необхідно при труднощах у контакті, у спілкуванні з приводу надто складного і делікатного предмета (наприклад: «Сексуальні взаємини у сімейній психотерапії»). Образ стає інструментом спілкування, і заняття художньою творчістю, таким чином, активізують і збагачують комунікативні можливості людини, сприяють виробленню широкого спектра нових моделей спілкування, орієнтації на міжособистісну взаємодію. - Образотворча діяльність дає змогу обійти «цензуру свідомості», тому виникає унікальна можливість для дослідження своїх несвідомих процесів, вираження й актуалізації прихованих ідей і станів, тих соціальних ролей і форм поведінки, що знаходяться у «витісненому вигляді» або мало виявлені в повсякденному житті. - Арт-терапія — засіб вільного самовираження і самопізнання. Вона має інсайт-ооієнтований характер; припускає атмосферу довіри, високої терпимості, уваги до внутршінього світу людини. Долучений до мистецтва дає людині можливість відчути свободу вирішувати, створити. Художня творчість допомагає ідентифікувати й оцінювати свої почуття, спогади, образи майбутнього, знайти час для відновлення життєвих сил і спосіб спілкування із самим собою. - Результати образотворчої діяльності є об'єктивними свідченнями настроїв і думок людини, що допомагає використовувати їх для ретроспективної, динамічної оцінки стану, проведення досліджень і зіставлень. - Арт-терапевтична робота, надаючи можливість вираження думок, почуттів, емоцій, потреб, станів, як і будь-яка творчість, дає високий позитивний емоційний заряд, формує активну життєву позицію, впевненість у своїх силах, автономність і особисті межі. - Арт-терапія заснована на мобілізації творчого потенціалу людини, внутрішніх механізмів саморегуляції і зцілення. Вона відповідає фундаментальній потребі в самоактуалізації — розкритті широкого спектра можливостей і утвердження свого індивідуально-неповторного способу буття-у-світі. - Методи арт-тератї відповідають очікуванням, установкам, традиціям клієнтів в Україні, для яких характерна орієнтація на емоційно-образне переживання, а не на раціональне вирішення психологічних конфліктів. 36. Особливості когнітивної психотерапії А. Бека (основні поняття, техніки). Основні положення когнітивної психотерапії були сформульовані А. Беком: - когнітивні елементи; - когнітивні процеси; - когнітивний зміст. Когнітивні елементи поділяються на базисні установки (у яких містяться глибинні уявлення особистості про навколишній світ, інших людей і саму себе) і автоматичні думки (які супроводжують переробку інформації в даний момент часу). Приклади базисних установок: “Довіряти людям небезпечно”, “Я нікому не потрібен і тому ніхто мене не любить”. Автоматичні думки одержали свою назву в силу своєї мимовільності, швидкоплинності і несвідомості. Людина не вибирає інформацію для міркувань, а зосереджується на ній мимоволі. Ці думки різко відрізняються від усвідомлених, при яких зберігається той чи інший ступінь контролю за предметом, але суб'єктивно вони переживаються як правдоподібні. Когнітивні процеси – сполучна ланка між базисними установками і автоматичними думками, які забезпечують відповідність нової інформації, яка надходить у свідомість, з колишніми уявленнями. Наприклад: “Мене ніхто не любить, тому що я товста. А якщо хто і полюбить, я не буду мати з ним справи – у нього смак поганий”. Когнітивний зміст поєднує елементи й операції навколо якої-небудь специфічної теми (“Я сексуально неповноцінна”, “Ніколи не вийду заміж” тощо). Серед основних логічних порушень, які супроводжують автоматичні думки, можна виділити довільний умовивід, вибірковість і надмірне узагальнення, “чорно-біле” мислення (схильність мислити в категоріях типу “прекрасний – жахливий”, персоніфікацію (прагнення відносити до себе особисто нейтральні події), зменшення або перебільшення важливості окремих подій чи вчинків.
|