Дослідження ринку продукції та послуг

Складання цього розділу бізнес-плану починається з чіткого визначення об’єкта пропозиції на споживчому ринку.

Розділ бізнес-плану, який називається «Перелік і характеристика продукції, що випускається» повинен включати такі основні показники [20]:

– характеристика продукції (послуг), що випускається, в тому числі характеристика принципово нового продукту (послуги);

– тривалість життєвого циклу продукції;

– технологічні особливості випуску продукції (надання послуг);

– визначення продукції (послуг), призначеної для продажу на зовнішньому ринку.

В інформації про призначення вироблених продуктів (послуг) необхідно визначити мету виробництва конкретних їх видів з точки зору задоволення конкретних потреб споживачів.

Специфічність продукту (послуги) конкретного підприємства слід визначати на певному регіональному ринку конкретного виду продукції (послуг) для чітко окресленого контингенту споживачів.

Разом з тим на цій стадії слід передбачити і слабкі сторони запропонованого продукту та тривалість його життєвого циклу.

Тривалість життєвого циклу будь-якого товару (послуги) залежить від багатьох факторів, що діють на макро- та мікрорівні. Так, вона залежить від динаміки науково-технічного прогресу, рівня доходів населення, технології виробництва, умов зберігання, культури реалізації і споживання. Тому при складанні бізнес-плану треба визначити [21]:

а) час, необхідний для доведення нового чи вдосконаленого продукту (послуг);

б) час, необхідний на модифікацію продуктів, що випускаються, і можливість їх адаптації в нових ринкових умовах.

Дослідження привабливості продукції (послуг), призначеної для випуску і реалізації, нерозривно пов’язане з маркетинговими дослідженнями ринку в цілому. Тому тут мають бути розкриті такі основні питання [21]:

1. Загальна характеристика регіонального ринку продукції (послуг).

2. Сегментація ринку продукції (послуг), що випускає підприємство в регіоні.

3. Визначення розміру і складу продукції (послуг), що випускатиме підприємство у прогнозованому періоді.

4. Організація збуту продукції (послуг) підприємства в умовах конкуренції.

На заключному етапі ринкових досліджень необхідно з’ясувати і відобразити у бізнес-плані [20]:

– перелік конкурентів на вибраному ринку, тобто юридичних і фізичних осіб, що займаються виробництвом, реалізацією та організацією споживання аналогічних продуктів чи послуг;

– організацію, яка надаватиме потрібну підприємству інформацію з маркетингових питань, тобто характеристику юридичних і фізичних осіб, що займаються виробництвом і реалізацією аналогічних товарів і послуг;

– наявність спеціальних агентів і дистриб’юторів на вибраному ринку, сферу їхньої діяльності та фінансові відносини з ними;

– дослідження можуть проводитися як приватними, так і державними фірмами, самим підприємством).

Дослідження і оцінка факторів конкуренції є системним процесом.

Існує два підходи щодо виявлення діючих і потенційних конкурентів. Перший пов’язаний з оцінкою потреб, що задовольняються на ринку основними конкуруючими фірмами. Другий орієнтує на класифікацію конкурентів відповідно до типів ринкової стратегії, які ними застосовуються.

Отже, в цьому розділі бізнес-плану обов’язково вмістити таку інформацію:

а) фактичне відображення продукції чи послуг;

б) використання та принадність товарів (послуг);

в) розробка та розвиток продукту або послуги, в тому числі питання про те, як розвивався цей процес до сьогодні і яким він буде в майбутньому;

г) доцільно прокоментувати готовність запропонованої продукції або послуг до виходу на ринок, оскільки це дасть можливість оцінити життєздатність підприємства та його конкурентоспроможність;

д) характеристика основних конкурентів, їхні переваги і недоліки [22].

Виробничий план

Виробничий план – це система адресних завдань по випуску продукції певної номенклатури, асортименту, відповідної кількості й якості в певні терміни з оптимальним виробничим циклом, що забезпечує зростання виробництва [20].

Основне завдання виробничого плану це довести, що підприємство:

1) реально спроможна організувати виробництво;

2) здатна виготовляти необхідну кількість товарів відповідної якості;

3) має можливості придбати необхідні для цього ресурси.

Обсяг і ґрунтовність виробничого плану залежать від характеру бізнесу фірми та сфери, до якої він належить. Зрозуміло, що цей розділ бізнес-плану буде найдокладнішим для виробничого підприємства. Більше того, у певних випадках саме виробничий процес (особливості його технологій, унікальність обладнання тощо) може бути одним із найпривабливіших факторів для зовнішніх інвесторів. Навпаки, фірми, які займаються, наприклад, оптовою або роздрібною торгівлею, можуть взагалі обійтися без цього розділу [21].

Виробничий план як завдання з випуску продукції в якому відображені обсяг і асортимент продукції її рівень якості та ціна, є основою виробничого процесу, функціонування підприємства швейної галузі. Від вдалого формування та виконання виробничого плану залежать економічні результати виробництва [20].

Основними питаннями виробничої програми з тваринництва є [20]:

–планування поголів’я тварин і птиці, їх продуктивність, обсягу виробництва і реалізації продукції.

–обґрунтування показникі розвитку тваринництва;

–обчислення потреби в кормах різних видів поголів’я;

–планування системи організаційно-економічних заходів для досягнення передбачених показників розвитку тваринницьких галузей.

Якість розробки бізнес-плану багато в чому залежить від ступеня обґрунтування урожайності сільськогосподарських культур. Планування урожайності як правило базується на визначенні рівня, досягнутого в попередні роки (наприклад, в середньому за останні п’ять років); виявленні амплітуди коливань і співвідношення показників максимальної і мінімальної урожайності за ці роки в розрізі окремих культур; аналізі урожайності за звітний рік в господарстві і на підприємствах-конкурентах.

Ефективність системи рослинництва значною мірою залежить від організації використання земельних угідь, правильності обґрунтування структури посівних площ і комплексу організаційно-економічних та агротехнічних заходів щодо виконання плану виробництва продукції.

Обґрунтування виробничої програми з рослинництва передбачає [20]:

–планування використання земельних угідь та підвищення їхньої родючості;

–планування врожайності сільськогосподарських культур;

–обґрунтування планових посівних площ, виробництва і використання продукції рослинництва;

–планування насінництва, нагромадження і внесення добрив, захисту рослин тощо.

Плануванню урожайності сільськогосподарських культур передує детальний аналіз досягнутого її рівня на підприємстві, у передових господарствах зони, дослідних станціях. При цьому важливо виявити кількісний та якісний вплив на врожайність основих факторів, що її визначають(добрива, попередники, сорти тощо). Програмування врожайності основних сільськогосподарських культур відображено в таблиці 11.

Розрахувати врожайність враховуючи дані з бонітування грунтів та окупності добрив можна за формулою (1):

(1)

де У – врожайність основних культур, ц/га;

Ц – ціна балу грунту;

К – коефіцієнт на попередник;

До – доза внесення органічних добрив, т/га;

Оо – окупність 1 тони органічних добрив;

Дм – доза мінеральних добрив;

Ом – окупність одного центнера мінеральних добрив.

Таблиця 11

Програмування врожайності основних сільськогосподарських культур СВК «Світанок»

Продовження таблиці 11

Бал бонітету ґрунтів України під основні культури за природними зонами можна визначити з допомогою додатку А. Ціна балу основної продукції за зонами України, ц визначається з допомогою додатку Б.Потребу в добривах планують виходячи із норм внесення добрив для одержання запланованого врожаю і посівних площ, під які вони будуть внесені (додаток В). Для того, щоб визначити нормативну окупність 1 ц діючої речовини мінеральних добрив та 1 т органічних добрив урожаями сільськогосподарських культур (ц) за зонами України користуємося додатком Г.

При цьому потребу в добривах визначають окремо для кожного їх виду(азотні, фосфорні, калійні, органічні), а норму внесення поживних речовин обчислюють за їх виносом з урожаєм з урахуванням вмісту рухомих форм даних речовин у грунті та коефіцієнтів використання поживних речовин з добрив та ґрунту [23].

Отже, нами розраховано планову врожайність основних культур СВК «Світанок», які передбачається вирощувати за виробничою програмою з рослинництва. Так, враховуючи рекомендовані норми внесення органічних та мінеральних добрив, можна підвищити урожайність озими пшениці до 43, 7 ц/га, ячменю до 32, 56 ц/га, кукурудзи до 60, 0 ц/га, соняшнику до 25, 9 ц/га, цукрових буряків до 501, 4 ц/га, овочі до 191, 5 ц/га.