Аналіз небезпечних і шкідливих факторів, що впливають на програміста

при розробці ПЗ

5.1.1 Організація робочого місця

Приміщення, в якому працює програміст, має загальну площу 20 м2, висотустелі 3 м. У приміщенні знаходиться 7 робочих місць з ПК. Кожне робоче місцеобладнане робочім столом площею 1, 2 м2, стільцем та персональнимкомп'ютером, що складається з монітора, системного блоку, клавіатури та миші.Слід відзначити, що площа одного робочого місця оператора ПК не повинна бутименшою за 6м. кв, а об'єм не менший за 20м. куб. [1], тобто площі та об'ємуданого приміщення не вистачає для розташування 7 робочих місць операторів ПК.Аналіз умов праці показує, що у приміщенні кабінета на програмістаможуть негативно впливати наступні фізичні та психофізіологічні фактори:

– підвищена або знижена температура повітря робочої зони; підвищена або знижена вологість повітря;

– недостатня освітленість робочого місця;

– підвищений рівень шуму на робочому місці;

– підвищена іонізація повітря;

– ідвищений рівень електромагнітних випромінювань;

– нервово-психічні перевантаження;

– фізичні перевантаження.

–

5.1.2 Мікроклімат робочої зони програміста

Робота програміста за енерговитратами відноситься до категорії легких робіт Іа, Іб, тому повинні дотримуватися наступні вимоги згідно ДСН 3.3.6.042-99: оптимальна температура повітря – 220С (допустима – 20-240С), оптимальна відносна вологість – 40-60% (допустима – не більш 75%), швидкість руху повітря

не більш 0, 1 м/с. Виміряні за допомогою приладів (психрометр Августа) температура та вологість у кабінете відповідають вказаним у таблиці для теплого періоду року. Розташовані у приміщенні 7 ПК являються джерелами тепловиділень, крім того для підтримання у приміщенні в холодний період року оптимальних параметрів мікроклімату використовуються нагріті поверхні опалювальної системи. Нормованим показником ІЧВ являється гранично допустима густина потоку енергії Іг.д, Вт/м2, яка встановлюється в залежності від площі опромінюваної поверхні тіла людини (Sопр). Нормовані значення приведені в таблиці 5.1, а фактичні у таблиці 5.2:

Таблиця 5.1– Нормовані значення

Період року	Категорія робіт	Температура повітря,	Відносна вологість, %	Швидкість повітря, м/сек
Холодний період року	Легка I б	21-23	60-40	0, 1
Теплий період року	Легка I б	22-24	60-40	0, 2

Таблиця 5.2–Фактичні значення

Період року	Категорія робіт	Температура повітря,	Відносна вологість, %	Швидкість повітря, м/сек
Холодний період року	Легка I б			0, 1
Теплий період року	Легка I б			0, 2

Порівняння нормативних даних і реальних показало, що відхилень від нормативних параметрів мікроклімату немає, за винятком температури повітря у теплий період року. Температура на 2 градуси більш норми.

5.1.3 Освітлення робочого місця

Нормованим параметром природного освітлення згідно ДБН В.2.5–28– 2006

являється коефіцієнт природного освітлення (КПО). КПО встановлюється в залежності від розряду виконуваних зорових робіт. Робота програміста відноситься до робіт середньої точності (ІV розряд зорових робіт, мінімальний розмір об'єкту розрізнення складає 0, 5-1, 0мм), для яких при використанні бокового освітлення КПО = 1, 5%. Для штучного освітлення нормованим параметром виступає Емін – мінімальний рівень освітленості, та Кп – коефіцієнт пульсації світлового потоку, який не повинний бути більшим ніж 20%.

Мінімальна освітленість встановлюється в залежності від розряду виконуваних зорових робіт. Для ІV розряда зорових робіт вона складає 300-500 лк.

Перевірка освітленості робочого місця програміста в кабінеті на підприємстві «АБ СОФТ» на відповідність розряду зорової роботи за даними вимірювань (люксметр Ю-116) рівень природної освітленості поверхні, де розташований ПК програміста, складає 200 лк при освітленості тієї же поверхні відкритим небосхилом в 20000 лк, тобто КПО = 1%, що не відповідає нормативному КПО.

Для штучного освітлення у приміщенні використовуються люмінесцентні лампи, які в порівнянні з лампами розжарювання мають ряд істотних переваг:

– за спектральним складом світла вони близькі до природного світла;

– мають підвищену світлову віддачу (у 2-5 разів вищу, ніж у ламп розжарювання);

– мають триваліший термін служби (до 10 тис. годин).

Розрахунок штучного освітлення проведемо для кімнати площею 30 м2, ширина якої складає 4м, довжина – 5м, висота – 3м за методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Для визначення потрібної кількості світильників, які повинні забезпечити нормований рівень освітленості, визначимо світловий потік, що падає на робочу поверхню за формулою 6.1:

,

(5.1)

де F – світловий потік, що розраховується, Лм;

E – нормована мінімальна освітленість, Лк; Е = 300 Лк;

S – площа освітлюваного приміщення (у нашому випадку S=30 м2);

Z – відношення середньої освітленості до мінімальної (зазвичай приймається рівним 1, 1... 1, 2, в нашому випадку Z =1, 1);

K – коефіцієнт запасу, що враховує зменшення світлового потоку лампи в результаті забруднення світильників в процесі експлуатації (його значення залежить від типу приміщення і характеру робіт, що проводяться в ньому, в нашому випадку К = 1, 5);

η – коефіцієнт використання світлового потоку, (виражається відношенням світлового потоку, що падає на розрахункову поверхню, до суммарного потоку всіх ламп, і обчислюється в долях одиниці; залежить від характеристик світильника, розмірів приміщення, забарвлення стін і стелі, що характеризуються коефіцієнтами відбиття від стін (ρ ст.) і стелі (ρ стелі), значення коефіцієнтів дорівнюють ρ ст = 40% і ρ стелі = 60%.

Обчислимо індекс приміщення за формулою 6.2:

,

(5.2)

де S – площа приміщення, S = 30 м2;

h – розрахункова висота підвісу, h = 2, 9 м;

A – ширина приміщення, А = 4 м;

B – довжина приміщення, В = 5 м.

Підставивши значення отримаємо індекс приміщення.

Знаючи індекс приміщення І, за таблицею знаходимо η =0, 22.Підставимовсі значення у формулу для визначення світлового потоку F:

Для освітлення використані люмінесцентні лампи типу ЛБ 40-1, світловий

потік яких F = 4320 лм. Розрахуємо необхідну кількість ламп у світильниках за

формулою 5.3: ,

(5.3)

де N – кількість ламп, що визначається;

F – світловий потік, F = лм;

Fл – світловий потік лампи, Fл = 4320 лм.

В приміщенні використовуються світильники типу ОД. Кожен світильник комплектується двома лампами. Тобто необхідно використовувати 7 світильників із 16 працюючими лампами в них. На момент атестації робочого місця оператора працювало 8 ламп, тому рівень штучного освітлення не задовольняв санітарним нормам. Для покращення умов праці рекомендуємо збільшити рівень загальної освітленості приміщення шляхом встановлення 5 додаткових ламп.

5.1.4 Небезпека ураження електричним струмом

Приміщення кабінету за небезпекою ураження електричним струмом можна віднести до 1 класу, тобто це приміщення без підвищеної небезпеки (сухе, без пилу, з нормальною температурою повітря, ізольованими підлогами і малим числом заземлених приладів).

На робочому місці програміста з всього устаткування металевим є лише корпус системного блоку комп'ютера, але тут використовуються системні блоки, що відповідають стандартові фірми IBM, у яких крім робочої ізоляції передбачений елемент для заземлення і провід з жилою, що заземлює, для приєднання до джерела живлення.

Основні причини ураження людини електричним струмом на робочому місці:

- дотик до металевих неструмоведучих частин (корпусу, периферії комп'ютера), що можуть виявитися під напругою в результаті ушкодження ізоляції;

- нерегламентоване використання електричних приладів;

- відсутність інструктажу співробітників з правил електробезпеки;

На протязі роботи на корпусі комп'ютера накопичується статична електрика. На відстані 5-10 см від екрана напруженість електростатичного поля складає 60-280 кВ/м, тобто в 10 разів перевищує норму 20 кВ/м.

,

(5.4)

5.1.5 Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук

В кабінеті знаходиться 7 робочих місць з ПК, кожне з яких устатковане монітором, вінчестером в системному блоці, трьома вентиляторами системи охолоджування ПК та клавіатурою. Крім того поряд працює периферійна техніка. Таким чином у приміщенні мають місце шуми механічного і аеродинамічного походження, широкосмугові із аперіодичним підсиленням при роботі принтерів. Орієнтовні еквівалентні рівні звукового тиску джерел шуму, що діють на програміста на його робочому місці, представлені в таблиці 5.3.

Допустимий еквівалентний рівень шуму для робочого місця програміста складає 50 дБА. Розрахуємо середній рівень шуму на робочому місці програмиста при праці всієї вказаної техніки.

Таблиця 5.3 – Рівні звукового тиску від різних джерел.

Розрахуємо середній рівень шуму на робочому місці програмиста при роботі всієї вказаної техніки.

Рівень шуму, що виникає від декількох некогерентних джерел, що працюють одночасно, підраховується на підставі принципу енергетичного підсумовування рівня інтенсивності окремих джерел по формулі 5.5:

,

(5.5)

де Li – рівень звукового тиску і-го джерела шуму; п – кількість джерел шуму.

Підставивши значення рівня звукового тиску для кожного видуустаткування у формулу, отримаємо:

За наявності декількох джерел шуму з однаковим рівнем інтенсивності Liзагальний рівень шуму визначають за формулою: . У нашому випадку таких джерел сім, отже загальний рівень шуму буде визначатися так:

L = 44, 2 + 10 lg 7 = 52, 7 дБ

Розраховане значення середнього рівня шуму перевищує гранично допустимий рівень шуму для робочого місця програміста, тобто слід передбачити заходи по зниженню рівня шуму.

5.1.6 Виробниче випромінювання

Допустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань від монітору комп'ютера представлені в таблиці 5.4. Нормованим параметром невикористаного рентгенівського випромінювання виступає потужність експозиційної дози. На відстані 5 см від поверхні екрану монітору її рівень не повинен перевищувати 100 мкР/год.

Максимальний рівень рентгенівського випромінювання на робочому місці програміста зазвичай не перевищує 20 мкР/год.

Таблиця 5.4 – Нормовані параметри

Таблиця 5.5 – Фактичні параметри

Фактичні параметри виробничого випромінювання не перевищують нормовані.

5.1.7 Електробезпека. Статична електрика

Приміщення кабінету за небезпекою ураження електричним струмом можна віднести до 1 класу, тобто це приміщення без підвищеної небезпеки (сухе, безпилу, з нормальною температурою повітря, ізольованими підлогами і малим числом заземлених приладів).

На робочому місці програміста з всього устаткування металевим є лише корпус системного блоку комп'ютера, але тут використовуються системні блоки, що відповідають стандартові фірми IBM, у яких крім робочої ізоляції передбачений елемент для заземлення і провід з жилою, що заземлює, для приєднання до джерела живлення.

Основні причини ураження людини електричним струмом на робочомумісці:

- відсутність інструктажу співробітників з правил електробезпеки;

- дотик до металевих неструмоведучих частин (корпусу, периферіїкомп'ютера), що можуть виявитися під напругою в результаті ушкодження ізоляції;

- нерегламентоване використання електричних приладів;

- відсутність інструктажу співробітників з правил електробезпеки.

На протязі роботи на корпусі комп'ютера накопичується статична електрика. На відстані 5-10 см від екрана напруженість електростатичного поля складає 60-280 кВ/м, тобто в 10 разів перевищує норму 20 кВ/м.

5.1.8 Важкість та напруженість праці

Оцінка напруженості праці здійснювалась на підставі обліку всіх наявних значущих показників, які можуть перевищувати нормативні рівні. Розподіл функцій за ступенем складності завдання – належить до класу 2 (обробка, виконання завдання та його перевірка). Характер виконуваної роботи – належить до класу 2 (робота за встановленим графіком з можливим його коректуванням у ході діяльності). Навантаження на зоровий аналізатор (привідстані від очей працюючого до об'єкта розрізнення не більше 0, 5 м), при тривалості зосередженого спостереження (% часу зміни) – належить до класу 2 (5, 0-1, 1 мм більше 50 % часу; 1, 0-0, 3 мм до 50 % часу; менше 0, 3 мм до 25 %).

Спостереження за екранами відеотерміналів (годин на зміну) – належить до класу 3.2 (більше 4 годин). Монотонність праці. Кількість елементів (прийомів, необхідних для реалізації простого завдання або в операціях, які повторюються багаторазово) – належить до класу 3.1 (5-3 прийоми). Режим праці (фактична тривалість робочого дня (год.) – належить до класу 1 (6-7 годин). Наявність регламентованих перерв та їх тривалість – належить до класу 2 (перерви регламентовані, недостатньої тривалості: від 3 % до 7 % часу зміни). Отже робоче місце за показниками напруженості трудового процесу відноситься до класу 3.1 – шкідливий (напружена праця).

Важкість праці. Оцінка важкості праці здійснюється на підставі обліку всіх наявних значущих показників. При цьому спочатку встановлюється класс кожного із вимірюваних показників, а кінцева оцінка важкості праці встановлюється за показником, який має найвищий ступінь важкості.

Стереотипні робочі рухи (кількість за зміну): при локальному навантаженні

(за участю м'язів кистей та пальців рук) – належить до класу 1 (до 20000). При загальному навантаженні (при роботі з переважною участю м'язів рук та плечового поясу) – належить до класу 1 (до 10000). Робоча поза – належить до класу 2 (періодичне перебування в незручній позі (робота з поворотом) тулуба, незручним розташуванням кінцівок та/або фіксованій позі (неможливість зміни взаєморозташування різних частин тіла відносно одна одної) до 25 % часу зміни.) Нахили корпуса (вимушені, більше 30), кількість за зміну – належить до класу 1 (до 50). Переміщення у просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом протягом зміни), км: по горизонталі – належить до класу 1 (до 4). По вертикалі – належить до класу 1 (до 2). Отже робоче місце за показниками важкості трудового процесу відноситься до классу 2 – допустимий, середнє фізичне навантаження.

5.2 Розробка заходів з охорони праці

5.2.1 Ергономіка та організація робочого місця

Після проведення аналізу робочого місця програміста в кабінеті було з'ясовано, що воно не відповідає встановленим вимогам. Також у результаті аналізу були виявлені порушення в організації безпосередньо самого робочого місця програміста. У зв'язку з цим пропонується організувати робоче місце програміста наступним способом:

- Висота над рівнем підлоги робочої поверхні, на якій працює програміст, повинна складати 720 мм. Бажано, щоб робочий стіл при необхідності можна було регулювати по висоті в межах 680-780 мм.

- Оптимальний розмір поверхні столу 1600 х 1000 мм2. Під столом повинен бути простір для ніг з розмірами по глибині 650 мм. Робочий стіл оператора повинен також мати підставку для ніг, розташовану під кутом 15 град. до поверхні столу. Довжина підставки - 400 мм, ширина - 350 мм. Відстань клавіатури від краю столу повинна бути не більш 300 мм, що забезпечить програмісту зручну опору для передпліч. Відстань між очима й екраном монітору повинне складати 40-80 см.Р

- Робочий стілець програміста повинен бути оснащений підйомно-поворотним механізмом. Висота сидіння повинна регулюватися в межах 400-500 мм. Глибина сидіння повинна складати не менш 380 мм, а ширина - не менш 400 мм. Висота опорної поверхні спинки не менш 300 мм, ширина - не менш 380 мм. Кут нахилу спинки стільця до площини сидіння повинен змінюватися в межах 90- 1100.

Виходячи з результатів аналізу важкості та напруженості праці пропоную скоротити час роботи за комп'ютером, робити перерви сумарний час яких повинен складати 50 хвилин при 8-ми годинній зміні.

5.2.2 Нормалізація повітря робочої зони

Для створення й автоматичної підтримки в кабінеті незалежно від зовнішніх умов оптимальних значень температури, вологості, чистоти і швидкості руху повітря, у холодний час року використовується водяне опалення, у теплий час року застосовується кондиціонування повітря.

5.2.3 Виробниче освітлення

Під час аналізу освітлення на робочому місті програміста було встановлено, що воно не відповідає встановленим нормам, тому для покращення умов працірекомендуємо збільшити рівень загальної освітленості приміщення шляхом встановлення 5 додаткових ламп.

Також для підтримки запроектованого освітлення у чистому виді необхідно скласти графік, де передбачити очищення віконних блоків і світильників не менше 2 разів на рік.

5.2.4 Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук

Як міри по зниженню шуму можна запропонувати:

- облицювання стелі і стін звукопоглинаючим матеріалом (знижують шум на 6-8 дб);

- екранування робочого місця (постановкою перегородок, діафрагм);

- установка в комп'ютерних приміщеннях устаткування, що робить мінімальний шум;

- раціональне планування приміщення.

Для зменшення шуму в аналізованому кабінеті пропоную використовувати

замість матричного принтера, що створює багато шуму, більш тихий – лазернийпринтер.

Для попередження впровадження небезпечної техніки всі дисплеї повинні

бути сертифіковані.

Електробезпечність у приміщенні кабінета пропоную забезпечитинаступними технічними способами і засобами захисту:

- для зменшення накопичення статичної електрики застосовуватизволожувачі і нейтралізатори, антистатичне покриття підлоги;

- забезпечити приєднання металевих корпусів устаткування до жили, що заземлює. Заземлення корпуса ПК забезпечити підведенням жили, щозаземлює, до розеток. Опір заземлення 4 Ом, згідно (ПУЭ) для електроустановок знапругою до 1000 В.

А також треба забезпечити організаційні заходи:

- своєчасне проведення інструктажів з техніки безпеки;

- заборонення використання непередбачених у кабінеті електричнихприладів, таких як електричні чайники, обігрівачі.

-

5.3 Інженерні (технічні) рішення з охорони праці. Захист від іонізуючого випромінювання

Задача 1. Еталонний препарат з стронцію-90 активністю 10 мКі (370 кБк) використовується на протязі 4 годин робочого дня 5-денного робочого тижня в ремонтній лабораторії дозиметричних приладів. Визначте товщину захисного екрану з органічного скла для безпечної роботи з еталоном.

Рішення. Для енергії -часток 0, 1 максимальний пробіг бета-часток у органічному склі дорівнює 0, 143 мм (таблиця 6.6). Органічне скло повинно дорівнювати цьому значенню.

Таблиця 5.6 –Максимальний пробіг бета-часток в різних середовищах у залежності від енергії

5.4 Пожежна безпека

Ступінь вогнестійкості будинків приймається в залежності від їхнього призначення, категорії по вибухопожежній і пожежній небезпеці, по поверховості, площі поверху в межах пожежного відсіку згідно НАПБ Б.03.002-2007.

Будинок, у якому знаходиться кабінет по пожежній небезпеці будівельних конструкцій відноситься до категорії K1 (малопожежонебезпечні), оскільки тут присутні займисті (книги, документи, меблі, оргтехніка і т.д.) і тяжкогорючі речовини (сейфи, різне устаткування і т.д.), що при взаємодії з вогнем можуть горіти без вибуху.

По конструктивних характеристиках будинок можна віднести до будинків з

несучими і огороджуючими конструкціями із природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону або залізобетону, де для перекриттів допускається використання дерев'яних конструкцій, захищених штукатуркою або важкогорючими листовими, а також плитними матеріалами.

Отже, ступінь вогнестійкості будинку можна визначити як третю (III). Приміщення кабінету по функціональній пожежній небезпеці відноситьсядо класу Ф 4.2 – вищі навчальні заклади, установи підвищення кваліфікації.

5.4.1 Причини виникнення пожежі

Пожежа в кабінеті, може привести до дуже несприятливих наслідків (втратакоштовної інформації, псування майна, загибель людей і т.д.), тому необхідно: виявити й усунути всі причини виникнення пожежі; розробити план заходів для ліквідації пожежі в будинку; план евакуації людей з будинку.

Причинами виникнення пожежі можуть бути:

- несправності електропроводки, розеток і вимикачів які можутьпривести до короткого замикання або пробою ізоляції;

- використання ушкоджених (несправних) електроприладів;

- використання в приміщенні електронагрівальних приладів з відкритими нагрівальними елементами;

- виникнення пожежі внаслідок влучення блискавки в будинок;

- загоряння будинку внаслідок зовнішніх впливів;

- неакуратне поводження з вогнем і недотримання мір пожежної безпеки.

5.4.2. Причини виникнення пожежі

Для профілактики пожежі надзвичайно важлива правильна оцінка пожежонебезпеки будинку, визначення небезпечних факторів і обґрунтування способів і засобів пожежопопередження і захисту.

Одне з умов забезпечення пожежобезпеки – ліквідація можливих джерел запалення.

Далі описуються джерела запалення в кабінеті.

Несправне електроустаткування, несправності в електропроводці, електричних розетках і вимикачах. Для виключення виникнення пожежі з цих причин необхідно вчасно виявляти й усувати несправності, проводити плановий огляд і вчасно усувати всі несправності.

Несправні електроприлади. Необхідні міри для виключення пожежі містять у собі своєчасний ремонт електроприладів, якісне виправлення поломок, не використання несправних електроприладів.

Обігрівання приміщення електронагрівальними приладами звідкритими нагрівальними елементами. Відкриті нагрівальні поверхні можуть спричинити пожежу, тому що в приміщенні знаходяться паперові документи і довідкова література у виді книг, посібників, а папір – легкозаймистий предмет. З метою профілактики пожежі пропоную не використовувати відкриті обігрівальні прилади в приміщенні кабінета.

Коротке замикання в електропроводці. З метою зменшення імовірності виникнення пожежі внаслідок короткого замикання необхідно, щоб електропроводка була схованою.

Влучення в будинок блискавки. У літній період під час грози можливе влучення блискавки внаслідок чого можливий пожежа. Щоб уникнути цього я рекомендую установити на даху будинку блискавковідвід.

Недотримання мір пожежної безпеки і паління в приміщенні також може спричинити пожежу. Для усунення загоряння в результаті паління в

приміщенні кабінету пропоную категорично заборонити паління, а дозволити тільки в строго відведеному для цього місці.

З метою запобігання пожежі пропоную проводити з інженерами, що працюють у кабінеті, протипожежний інструктаж, на якому ознайомити працівників із правилами протипожежної безпеки, а також навчити використанню первинних засобів пожежогасіння.

У випадку виникнення пожежі необхідно відключити електроживлення, викликати по телефоні пожежну команду, евакуювати людей із приміщення відповідно до плану евакуації, приведеному на рисунку 1 і приступити до ліквідації пожежі вогнегасниками. При наявності невеликого вогнища полум'я, можна скористатися підручними засобами з метою припинення доступу повітря до об'єкта загоряння.

5.5 Безпека в надзвичайних ситуаціях

Характеристика осередку ураження при повені від прориву дамби (греблі). Розрахунок параметрів хвилі пропуску на відстані 50км від зруйнованої греблі.

Варіант 2. Характеристика водосховища і річки нижче греблі:

– об'єм водосховища W = 65 млн. м. куб.;

– ширина водосховища перед греблею В = 110 м;

– глибина водосховища перед гідровузлом Н = 35 м;

– глибина річки нижче греблі h = 3, 1 м;

– форма русла річки в створі гідровузла – параболічна;

– річка з зарослями та нерівними кам'янистими заплавами.

Рішення. На основі вивчення крупномасштабної карти ділянка річки довжиною 50 км розбивається на дві розрахункові ділянки і три створи. В даному випадку приймаємо довжину першої розрахункової ділянки L1 = 25 км (і = 0, 01), а другої L2 = 25 км (і = 0, 001). Перший створ – створ руйнування греблі, другий створ – між 1-ю і 2-ю ділянками (міст) і третій створ в кінці 3-ї ділянки (населений пункт).

Визначимо параметри хвилі прориву в створі греблі при повному руйнуванні підпірних споруд гідровузла (І створ):

За формулою (3.4) знаходимо висоту хвилі прориву Н_хв1в першому створі.

Нхв1 ,

(5.4)

деН_хв1– висота хвилі прориву в створі руйнування греблі (І створ), м;

Н – глибина води перед греблею в момент її руйнування, м;

h1 – глибина води в річці нижче греблі, м.

Н_хв1= 0, 6 · (35 – 3, 1) = 19, 14 м

За формулою (5.5) знаходимо висоту хвилі прориву Н_хв1в першому створі.

(5.5)

де – час проходження хвилі прориву через перший створ, год;

W – повний об'єм водосховища при нормальному рівні, м. куб.;

А – допоміжний коефіцієнт, що залежить від форми кривизни водосховища. Його величина знаходиться в межах від 1 до 8, використовуючи графік. Для приблизних розрахунків в середніх умовах його можна прийняти рівним 2;

µ ˗ коефіцієнт витрати, що враховує форму русла і долини. Орієнтовно для

трикутної форми русла він приймається рівним 0, 4, для параболічної - 0, 6, для прямокутної – 0, 9;

В – ширина водосховища по урізу води в створі греблі в момент руйнування, м;

Н – глибина води перед греблею, м.

2, 64 год

Знаходимо основні дані руху хвиліпрориву на першій ділянці і параметри, що характеризують її в другому створі:

Час добігання гребня хвилі до другого створу визначаємо за формулою (3.6).

(3.6)

де – час добігання хвилі прориву від зруйнованої греблі до другого створа, год;

– довжина першої розрахункової ділянки, км;

– середня швидкість руху хвилі прориву по розрахунковій ділянці, км/год (таблиця 3.7).

Таблиця 5.7 – Середня швидкість руху хвилі прориву залежно від ухилу дна річки

Довжина першої ділянки L₁= 25 км. При вказаних характеристиках першої ділянки час добігання хвилі прориву до другого створу рівний 2, 5 год:

год.

Визначимо висоту хвилі прориву в другому створі. Для цього спочатку знаходимо значення відношення часу добігання хвилі до другого створу до часу повного спорожнення водосховища .

Таблиця 5.8 –Значення відношень висоти хвилі прориву і тривалість її проходження через створ

Визначимо час проходження хвилі прориву через другий створ.Для цього за таблицею6.8 інтерполяцією знаходимо значення відношення / .

м

Визначимо час проходження хвилі прориву через другий створ.Для цього за таблицею6.8 інтерполяцією знаходимо значення відношення / .

5, 02 год.

Визначимо час добігання хвилі прориву до третього створу.

3, 13год.

Знаходимо параметри хвилі прориву при її русі по другій розрахунковій ділянці та в третьому створі знаходимо значення відношення

= 0, 41

= 7, 76 0, 7 = 5, 43м

Тривалість проходження хвилі прориву через третій створ за таблицею6.8інтерполяцією знаходимо / .

1, 5 =7, 53 год.

Відповідь. Параметри хвилі прориву в створі зруйнованого гідровузла:

- висота хвилі прориву – 19, 24 м;

- час повного спорожнення водосховища – 2, 64 год.

Дані руху хвилі прориву на першій ділянці і її параметри в другому створі:

- час добігання хвилі до другого створу – 2, 5 год;

- висота хвилі прориву – 7, 76 м;

- час проходження хвилі через другий створ – 5, 02 год.

Дані руху хвилі прориву на другій ділянці і її параметри в третьому створі:

- час добігання хвилі до третього створу – 3, 13 год;

- висота хвилі прориву – 5, 43 м;

- час проходження хвилі через третій створ – 7, 53 год.

-

3.6 Висновки до шостого розділу

У даному розділі було розглянуто та проаналізовано робоче місце програміста в офісі підприємства “ОПЗ”. Деякі з факторів, наприклад освітленість робочого місця, не відповідали нормам і за допомогою необхідних інженерних розрахунків було визначено, скільки світильників і з якою яскравістю повинно бути встановлено в приміщення зазначених розмірів. Також у результаті аналізу були виявлені порушення в організації безпосередньо самого робочого місця програміста. У зв'язку з цим були запропоновані такі рішення як встановлення стільця з підйомно-поворотним механізмом, столу з розмірами, що передбачені ДСТУ.

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Группы Google [Електронний ресурс] / Сайт сервісу GoogleGroups. – Режимдоступу: https://groups.google.com/forum/? hl=ru& fromgroups#! overview

2. AboutISCABBS [Електронний ресурс] / Сайт сервісу ISCABBS. – Режим

доступу: https://www.iscabbs.com/index.php? doc=about

3. Grails [Електронний ресурс] / Інтернет енциклопедія. – Режим доступу:

https://ru.wikipedia.org/wiki/Grails

4. Rudolph J. Getting Started with Grails / Rudolph J. – М.: C4Media, 2006. –

133 с.

5. KleinD. Grails: A Quick-Start Guide / Klein D. – М.: PragmaticBookshelf, 2009.– 200 с.

6. Abdul-Jawad B. GroovyandGrailsRecipes / Abdul-Jawad B.– М.: Apress, 2008. – 424 с.

7. Проектирование программного обеспечения [Електронний ресурс] /Habrahabr. – Режим доступу: https://habrahabr.ru/post/74330/

8. Сивко В.Й. Розрахунки з охорони праці: Навчальний посібник. / В.Й.Сивко. – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 152с.

9. [Електроний ресурс] https://developers.google.com/.

10. [Електроний ресурс] https://primefaces.org/.

11. [Електроний ресурс] https://www.oracle.com/technetwork/java.

12. [Електроний ресурс]https://eclipse.org/forums/.

13. «Thinking in Java». Философия Java. BruceEikel. Изд.: БХВ-Петербург, СПб, 201, 448 стор.

14. «Язык программирования Java». Кен Арнолд, Джеймс Гослинг, Дэвид Холмс. 357 стор.

15. " Системы контроля и управления доступом", Ворона В.А., Тихонов В.А.. 268 стор.