Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Класифікація калькуляції
|
|
| Класифікаційна ознака | Вид калькуляції |
| За часом складання | Директивні - калькуляція, яка складається для обґрунтування і удосконалення нормативів витрат виробництва, цін; встановлення допустимих меж трудових і матеріальних витрат за статтями калькуляції у відповідності до конкретних умов і способів виготовлення продукції, видів робіт і послуг, визначення величини і складу витрат, які залежать і не залежать від діяльності структурного підрозділу тощо. Директивні калькуляції поділяються на: - нормативна (стандартна) - калькуляція, яка застосовується з метою встановлення допустимих витрат на виробництво продукції на основі науково обґрунтованих норм; - планова - калькуляція, яка складається на основі виробничих норм і дозволяє визначити допустимий обсяг витрат на виробництво продукції виходячи з досягнутого рівня організації праці і управління, рівня техніки і технології виробництва, масштабів підприємства тощо; - кошторисна - калькуляція, яка застосовується, як правило, в будівельних організаціях і представляє собою визначення ціни будівельної продукції. Звітні калькуляції складаються на підставі даних бухгалтерського обліку про фактичні витрати на виробництво. |
| За рівнем охоплення витрат | Галузева - калькуляція, що відображає рівень собівартості певного виду продукції у конкретній галузі. Повна- калькуляція, яка відображає витрати на виробництво та збут продукції. Виробнича - калькуляція, яка складається за всіма статтями витрат на виробництво. Внутрішньогосподарська - калькуляція, яку доцільно складати на продукцію окремих цехів основного та допоміжних виробництв. Калькуляція змінних витрат містить лише прямі витрати на виробництво. Технологічна - калькуляція, яка складається на окремі деталі, вузли і характеризують рівень технології на підприємстві. |
| В залежності від об'єкту | Загальна - калькуляція, яка відображає собівартість певного виду продукції в цілому по підприємству. Калькуляція за центрами витрат - розрахунок собівартості продукції певного підрозділу підприємства. Параметрична - калькуляція, яка дає уявлення про собівартість продукції в розрахунку на одиницю певного параметру. |
Процес калькулювання собівартості продукції на підприємствах складається в основному з наступних етапів:
- збір, угруповання і деталізація первинних витрат у розрізі калькуляційних статей по об'єктах обліку витрат і калькулювання; визначення собівартості остаточного браку;
- оцінка відходів виробництва та побічної продукції; оцінка незавершеного виробництва;
- розмежування витрат між готовою продукцією і незавершеним виробництвом;
- обчислення собівартості одиниці продукції.
Обчислення (калькулювання) виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) підприємства здійснюється за наступною схемою:
а) формують виробничі витрати та визначають обсяги господарської діяльності за центрами витрат;
б) визначають витрати, які формують виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) звітного періоду;
в) визначають витрати за об'єктами калькулювання та виробничу собівартість одиниці продукції (робіт, послуг).
|
Загальна ж схема формування виробничої собівартості та собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) наведена на рисунку 1.1.1.
Рис. 1.1.1. Схема формування виробничої собівартості та собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг)
Слід відмітити, що з метою отримання більш детальної інформації для управління, витрати, пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), групуються за статтями калькуляції.
Так, стаття калькуляції - це певний вид витрат, що утворюють собівартість.
Статті калькуляції показують, як формуються ці витрати для визначення собівартості продукції - одні витрати показуються за їх видами (елементами), інші - за комплексними статтями (включають декілька елементів). При цьому один елемент витрат може бути присутнім у кількох статтях калькуляції.
Слід відмітити, що поняття калькуляції дуже тісно пов'язане з поняттям собівартості, але вони не тотожні.
Так, собівартість продукції - грошовий вираз витрат на її виробництво. Собівартість продукції (робіт, послуг) підприємства складається з витрат, пов'язаних з використанням в процесі виробництва продукції (робіт, послуг) природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних засобів, трудових ресурсів, а також інших витрат на її виробництво.
Показник собівартості є дуже важливим і використовується під час встановлення ціни на продукцію. У цьому разі собівартість є нижньою межею і базою для встановлення ціни на продукцію підприємства. Тому зниження собівартості продукції є важливим чинником, що дає змогу підприємству при діючих ринкових цінах отримувати більший прибуток.
Таким чином, основним призначенням калькуляції є отримання інформації про виробничу собівартість для організації і управління процесом виробництва і контролю за рівнем витрат на всіх етапах виробничого циклу, а також за місцями виникнення витрат. Але для раціонального і ефективного прийняття управлінських рішень самої методики калькулювання недостатньо. Так, для отримання більш детальної інформації для управління, витрати, пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), групуються за статтями калькуляції, склад яких визначають самостійно з урахуванням особливостей техніки, технології та організації виробництва відповідної галузі і питомої ваги окремих видів витрат у собівартості продукції тощо.