Садіння та догляд

Як підготувати площу під картоплю? Спосіб підготовки залежить від типу грунту, особливостей зволоження та спо­собу садіння бульб. ■ ' -. ■

^На більшості городів картоплю садять під плуг. Весною Ділянку боронують, щоб зменшити випаровування вологи, розкидають органічні та мінеральні добрива. Кладуть бульби на дно борозни і наступним проходом плуга їх присипають. Одночасно приорюють добрива.

При садінні під лопату спочатку треба розкидати добрива, приорати або прикопати їх, вирівняти поверхню грунту боро­нами чи граблями, оозмаркірувати ділянку і садити бульби на відповідній відстані.

Садять також під підгортальник. Для цього оброблену таким самим способом ділянку маркірують або ж роблять не­глибокі борозни (8—10 см), розкладають у них бульби і кін­ним чи тракторним підгортальником (або сапкою) приси­пають бульби, нагортаючи гребені.

Є ще один спосіб садіння. Розкладають бульби на поверх­ні грунту і по маркеру так само, як у попередньому випадку, нагортають над ними гребені. Таке садіння доцільне на по­нижених місцях.

У районах, де весною завжди грунт перезволожений, іукливе садіння картоплі у підготовлені з осені гребені. чн цього ділянку розпушують будь-яким знаряддям і фор-' ють гребені за допомогою підгортальника кінного чи трак-рного або сапкою. Весною в гребені висаджують бульби. І Коли краще садити картоплю? Оптимальні строки садіння кожній зоні зумовлюються грунтово-кліматичними умо-ми. Для вчасного садіння бульб має значення не стільки 'мпература грунту, скільки готовність його до обробітку, що він піддається якісному обробітку, можна висаджу-ти бульби незалежно від температури. Встановлено взаємо-'язок між урожаєм, строками садіння, сортом, вологістю унту і забезпеченням рослин елементами живлення. Відомо, риклад, що від пізнього садіння одержують менший Ожай бульб, як і при нестачі опадів весною. Проте^незва-ючи на переваги раннього садіння, бульби висаджені ^достатньо прогрітий грунт, часто загнивають, дають Зрід-! І сходи. Таке явище можна спостерігати після садіння рі-$іх бульб у дощову прохолодну весну на суглинкових итах. Несприятливий вплив низьких температур менший; легких піщаних грунтах..

г Раніше слід висаджувати пророщені чи прогріті бульби іньостиглих сортів з метою одержання врожаю в ранні \оки. Для цього краще використовувати крупніші бульби. % Оптимальна температура для садіння 6—8° на глибині рл. Пророщені бульби здатні проростати в грунті вже при ературі 3—4°. Запізнення із садінням призводить до ного зниження врожаю: на один день проти оптнмаль-^ строку можна недобрати 2—3 кг бульб з площі 100 м². " " ^: На яку глибину краще висаджувати бульби? На Поліссі, " 'неглибоко залягають підґрунтові води, можливі над-і опади, оптимальний «посіб садіння гребеневий. Бульби «дуть на поверхню грунту чи на глибину 4—5 см і приск­ають землею за допомогою підгортальника або загортають учну з таким розрахунком, щоб над бульбами утворився 5інь заввишки 8—10 см. При садінні під плуг глибина за­ла ння бульб має становити не більше 10 см, під лопату — Глибину 6—8 см. *^; - У Лісостепу і Степу на суглинкових грунтах бульби садять '-¹ глибину 8—10 см. Завжди дещо глибше слід їх висаджу-їи на легких грунтах, а дрібні і різані — на 2—3 см мілкіше, ^4р^пні.

їанадто глибоке садіння призводить до зниження врожаю

•складнює його збирання, зумовлює формування більшої

кості дрібних бульб. Внаслідок мілкого садіння бульби в

гніздах утворюються близько до поверхні, від чого зростає.

частка в урожаї позеленілих бульб, непридатних для спожи­вання, та посилюється ураження бульб фітофторозом.^

Як садити цілі і різані бульби? Цілі бульби висаджують незалежно від того, де утворилися паростки, або де розмі­щена більшість вічок — на вершині чи боках. Різані краще класти зрізом униз, що не обов'язково, але при цьому інтен­сивніше проростають вічка і ростуть паростки. Якщо розрі­зану бульбу посадити зрізом уверх, паростки, що утворилися, мають для росту вгору спочатку дугою обійти материнську бульбу. Однак положення різаних бульб у грунті істотно не впливає на врожайність куща. Воно може мати деяке значен­ня для тривалості з'явлення сходів.

Яка густота садіння доцільніша? Густота садіння по­винна бути такою, щоб рослини могли сформувати добре розвинену кореневу систему, найкраще використати сонячну енергію і поживні речовини з грунту для нагромадження бульб масою не менше 50—80 г. Звичайно, щільність розмі­щення бульб залежить від родючості грунту, його вологості і удобрення. Надто загущене садіння не дає істотного зро­стання- врожаю, проте призводить-до збільшення кількості дрібних бульб. Тому незалежно від грунтово-кліматичної зони на городах рекомендуємо залишати ширину міжрядь 50—70 см, в рядку бульбу від бульби на відстані 20—25—35 см. Ранньостиглі сорти треба висаджувати густіше, а сорти, здатні формувати надто великі кущі і крупні бульби, — рідше.:

На удобрених ділянках та родючих грунтах садять кар­топлю густіше, на менш удобрених — рідше; Дрібні і різані бульби слід садити густіше,

Залежно від густоти розміщення та маси бульб потрібна різна їх кількість. На 100 м² дрібних бульб (масою 25—40 г) потрібно 15—'1.6. кД великих (масою 60—100 г) — 30—'35 кг. Протеїв будь-якому разі треба використовувати бульби або їх частини масою не менше 25 г. Відомо, що 3—5 % ви­саджених" бульб не дають сходів, і щоб на городі не було пустих місць, слід на 1 —2 м² садити їх густіше, ніж потрібно, а після з'явлення сходів окремі кущі викопувати і пере­саджувати на вільні місця.

__. Чи варто ущільнювати картоплю іншими культурами? На городах досить часто картоплю ущільнюють овочевими та кормовими культурами залежно від зони, потреб у додат­ковій продукції.

З метою одержання ранніх овочів її ущільнюють кропом, салатом, редискою, цибулею тощо. Для цього частину ділян­ки, засадженої картоплею, зразу після її садіння вирівнюють граблями і висівають по кілька квадратних метрів кожної

льтури: 2 г кропу на глибину 1, 5—2 см, 1 г салату на гли­ну 0, 5 см, редиски — 4—5 г на глибину 2—3 см з розра-унку на 1 м². Під час досходового обробітку насаджень артоплі, а також після з'явлення сходів ту частину ділянки,

посіяні зеленні овочі, обробляють вручну. Урожай їх мож-

збиратй через 25—35 днів після сівби.

Ущільнюють картоплю також квасолею. Для чого в пер-ій декаді травня, коли минає загроза приморозків, її ви-їжують у крайній рядок картоплі по периметру городу на ибину 2—3 см, в лунку кладуть 2—3 насінини. За таким їмим принципом сіют кукурудзу, але через 60—70 см по

З насінини в гніздо на глибину 4—5 см. Кормові буряки

івають також по периметру, а інколи і 1—2 рядки вздовж ^роду посередині або через 2—3 рядки картоплі розмі­нять рядок буряків. Глибина загортання їх насіння 4—5 см

, дві-три насінини в лунку на відстані 10—15 см. ^Насіння гарбузів чи кабачків висаджують у лунку по -З насінини на глибину 6—4 см. Відстань між лунками

-З—4 м.

•■ { Однак ущільнення картоплі овочевими чи кормовими $ьтурами ускладнює догляд за основною культурою.

гамперед, це пов'язано з необхідністю прополювання ряд-\чи невеликих площ, де розміщені овочі, вручну. Крім того,

тосування хімічних препаратів для захисту картоплі

ливе лише після збирання редиски, кропу, салату, цибу-

" Заборонено обприскувати ними рядки, в яких ростуть..

еоля, буряки, кукурудза, а також гарбузи.; Але значна частина городів обробляється вручну, тому

аткові витрати праці окуповуються врожаєм овочів.

'льнення картоплі різними культурами суттєво не знижує

рожайності.

Як доглядати за картоплею? Своєчасний, якісний, раціо­нний догляд забезпечує належний урожай бульб. і Сходи картоплі залежно від погодних умов, строків са- " ул та способу підготовки бульб з'являються через 18—22 " після садіння, інколи — через 30 днів. За цей час грунт ільнюється, проростає значна кількість насіння бур'янів. - 'Проти них проводять своєчасні ретельні досходові і після­слові обробітки грунту.

Перші сходи бур'янів з'являються через 6—7 днів після

шия бульб. Щоб знищити їх, городи, де картоплю садили

гребенів, боронують і через 6—7 днів повторюють. Під ' боронування на початку з'явлення сходів картоплі по-

.джується до 20 % паростків, що пізніше негативно по­вчиться на врожаї. Тому боронувати сходи можна при їх 'ч> ті 15—20 см.

Замість боронування картоплю до сходів прополюють сапами. Це ефективний захід, але треба слідкувати, щоб не знищити при цьому паростки бульб, які знаходяться близько до поверхні.

Якщо садили гребеневим способом, тоді ефективне одно­часне розпушування міжрядь з підгортанняміяке здійснюють кінними чи тракторними підгортальниками.

З появою сходів проводять одно-, дворазове розпушуван­ня міжрядь кінними чи тракторними знаряддями або вручну сапами. Глибина розпушування 10—12 см.

Глибина міжрядного обробітку після з'явлення сходів картоплі залежить від погодних умов і способу садіння. При •недостатньому зволоженні грунту її зменшують до 8—10 см і розпушують один раз.

На Поліссі, в західних областях та в північному Лісостепу картоплю підгортають обов'язково. Висота гребеня має бути 18—20 см, ~в дощове літо та в пониженнях гребені нагортають - висотою 22—24 ем.

На півдні міжряддя розпушують на глибину 8—10 см один-два рази і кущі не підгортають. На більшості городів у всіх зонах після сходів їх прополюють вручну.

Незалежно від зони" останній міжрядний обробіток і під-. гортання треба закінчувати д»\ початку цвітіння росЛин, щоб уникнути пошкодження кореневої системи та столонів, бо це негативно позначається на формуванні врожаю.

Чи обов'язкове підгортання кущів? Метою цього заходу за наявності вологи в грунті є додаткове формування столонів та створення пухкого шару грунту. Ефективність підгортання зростає за достатньої кількості опадів і в умовах зрошення чи при високому рівні підґрунтових вод.

Створення додаткового шару грунту над бульбами в дру­гій половині літа відіграє позитивну, роль у боротьбі проти фітофторозу.

У зоні достатнього зволоження (Полісся, західні області) перший раз підгортають картоплю, коли кущі досягають у виСоту 15—20 см, вдруге — у фазі бутонізації. Висота гре­беня повинна бути 18—20 см^ Аналогічно підгортають і в Лісостепу. Підгортати рослини слід пухким грунтом.

На півдні без зрошення підгортання картоплі не практи­кують, бо це призводить до пересихання грунту і його пере­грівання, що негативно позначається на формуванні врожаю.

Не ефективне підгортання також на піщаних та супі­щаних грунтах Полісся у жарке літо з недостатніми опадами.

Чи можна одержати високий урожай без міжрядних обро­бітків? Для нормального росту й розвитку, а значить Ґдля бульбоутворення картопля потребує пухкого грунту. Тому без

рядних обробітків можна одержати середній урожай на

' іщаних і піщаних грунтах. На глинистому" грунті бульби

Ідуть дрібними, потворними і врожай низький. Якої шкоди завдають бур'яни? Вони використовують час-у внесених поживних речовин, затінюють картоплю, вико-

" " товують воду, сприяють поширенню шкідників та хвороб.

'що город забур'янений, врожай картоплі знижується,

вьби утворюються дрібні, з меншим вмістом крохмалю, ві-інів через значне затінення рослин.

.^Встановлено, що на кожний центнер бур'янів урожай ьб знижується на 0, 5—1, 5 ц.

кНа одиницю сухої речовини, наприклад, дика редька ви-)вує 770 частин води, лобода — 800—900, осот роже-— 1000 одиниць води. Осот польовий виносить з грунту гу в 1, 5 раза, калію в 2 рази більше, ніж, наприклад, зер-

" ї культури.

" Більшість бур'янів мають надто високий коефіцієнт роз-ження. Так, одна рослина осоту рожевого дає 35 500 на-; н, лободи білої — 100 000, щириця— 500 000 насінин, фур'яни на наших городах можна розподілити на дві гру-малорічні (мишій сизий, лобода біла, редька дика, гален-дрібноквіткова тощо) та багаторічні (пирій повзучий, польовий та інші).

'£ ^У боротьбі проти бур'янів потрібно не допускати достйган-

¹ насіння і його осипання, для чого слід виполювати їх на Ідах і скошувати на межах, узбіччях доріг, уздовж осу-альних і зрошувальних каналів, на необроблюваних зем-,; розміщених недалеко від городів;

^; не допускати поширення насіння бур'янів з гноєм і компо-ии, тому органічні добрива повинні бути напівперепрі-

'и;

.■ Я-реба знищувати однорічні бур'яни боронуванням чи руч-

|і прополюванням;

рдля знищення пирію повзучого при всіх обробітках грунту

^а" вигрібати його кореневища або вибирати вручну;

,, осоти при з'явленні сходів необхідно знищувати сист, ема-

" но протягом усього вегетаційного періоду, щоб виснажити

" о кореневу систему, яка втрачає при цьому здатність ростати.

^Систематична боротьба з бур'янами на городах протя-кількох років сприяє очищенню їх. Чи доцільно на городах застосовувати проти бур'янів: ні засоби? У колгоспах та радгоспах на посівах кар-і проти бур'янів широко використовують хімічні препа-гербіциди. Своєчасне якісне їх внесення у відповід-дозах забезпечує знищення 80—90 % бур'янів. Але

застосування гербіцидів на городах має бути обмеженим. Насамперед, вони негативно впливають на культури, якими ущільнюють картоплю. Крім того, окремі препарати здатні протягом кількох років залишатися в грунті і не розклада­тись. Якщо в рік внесення їх під картоплю гинуть бур'яни, а картопля залишається, то гербіциди, що не розклались, наступного року можуть шкодити овочевим культурам, які висаджують після картоплі.

Однак на дуже забур'янених городах застосування гер­біцидів можливе, особливо на запирієних ділянках варто вносити пропінат (далапон), 85% -й розчинний порошок, 300 г на 10 л води. Його застосовують восени (не пізніше вересня) до або Після оранки чи перекопування городу.

Весною після садіння бульб, але не пізніше як за 3—5 днів до з'явлення сходів, з метою знищення однорічних дводоль­них і однодольних бур'янів можна внести прометрин, 50% -й змочуваний порошок по 70 г на 10 л води. У цьому випадку споживати картоплю можна не раніше як через 120 днів після обприскування.

Препарати розчиняють у воді і обприскують грунт з роз­рахунку 10 л розчину на 100 м². Зазначених доз треба дотри­мувати, вони на врожай бульб та їх споживчі і кулінарні якості негативно не впливають.