Системи бібліографічних картотек та їх види

Зміст

Вступ ………………………………………………………………………………3

1. Довідково-бібліографічний апарат (ДБА) ………………………………....5

1.1 Основні положення ДБА……………………………………………………..5

1.2 Бібліографічні картотеки, як складові ДБА…………………………………6

2. Системи бібліографічних картотек та їх види …………………………….9

2.1 Загальна характеристика системи картотек…………………………………9

2.2 Види бібліографічних картотек……………………………………………..10

3. Формування та використання бібліографічних картотек ……………..17

3.1 Формування бібліографічних картотек…………………………………….17

3.2Бібліографічні картотеки, як інструмент пошуку інформації……………..17

3.3Значення картотек для бібліотечної справи………………………………...19

Висновки ………………………………………………………………………...20

Список використаних джерел ………………………………………………...24

Вступ

Актуальність дослідження: полягає у тому, що в останні роки перетворення в політичному, економічному, соціальному і культурному житті суспільства, перехід до ринкової економіки посилює роль бібліотек як інформаційних центрів, покликаних створювати необхідні умови для реалізації конституційного права громадян на вільне отримання інформації із загальнодоступних джерел. Зросли вимоги до бібліотек у справі підтримки процесів демократизації суспільства, побудови правової держави, сприянні становленню місцевого самоврядування.

Успішне вирішення цих завдань пов'язане з використанням у бібліотеках комп'ютерної технології, що дозволяє в більш широких масштабах організувати інформаційне (у тому числі бібліографічне) забезпечення науки та суспільної практики, задоволення загальноосвітніх інформаційних потреб різних верств населення.

Для того, щоб правильно і швидко знайти необхідну літературу, слід знати, які існують каталоги і картотеки, як вони організовані, які відомості можна отримати з їх допомогою, з яких джерел можна дізнатися про книзі чи статті.

Система каталогів і картотек є складовою частиною довідково-бібліографічного апарату (СБА) бібліотеки. Вона дозволяє максимально ефективно і швидко задовольнити запити читачів і найбільш повно розкриває фонди бібліотеки з різних точок зору.

Мета: Проаналізувати ДБА та бібліографічні картотеки

Об'єкт: Бібліографічні картотеки

Предмет: Формування та використання бібліографічних картотек

Завдання:

1. Познайомитись з довідково-бібліографічним апаратом та проаналізувати Бібліографічні картотеки, як складові ДБА

2. Розкрити суть систем бібліографічних картотек та їх видів

3. Визначити принципи формування та використання бібліографічних картотек

1. Довідково-бібліографічний апарат (ДБА)

1.1 Основні положення ДБА

ДБА – документальна інформаційно-пошукова система, яка надає можливість багатоаспектного розкриття бібліотечно- інформаційних фондів, використання локальних та віддалених електронних інформаційних ресурсів, допомагає оптимальній організації, ефективному пошуку і видачі бібліографічної і фактографічної інформації. Склад сучасного ДБА включає: довідково- бібліографічний фонд (ДБФ), рукописні, друковані, карткові, електронні каталоги, бази даних (бібліографічні, реферативні, фактографічні і повнотекстові). Як показує досвід, інформаційна повнота та актуалізація ДБА забезпечує задоволення запитів не тільки поширених, але й з нових питань розвитку науки і виробництва. Розглянемо всі складові сучасного ДБА.

ДБФ – основна частина довідково-бібліографічного апарату бібліотеки. На основі ДБФ здійснюється оперативне задоволення інформаційних запитів читачів універсального характеру, допомога фахівцям різних галузей знань, студентам, учням, котрі щодня звертаються по допомогу з отримання різноманітної бібліографічної інформації про книги, статті, події, факти, необхідні для наукової, практичної роботи і просто документів.

Першу групу створюють так звані документи основоположного характеру, що включають законодавчі та нормативні документи (Конституція України, законодавчі акти, що приймаються Верховною Радою України, іншими органами представницької влади, розпорядчі документи, що приймаються виконавчими органами влади на всіх рівнях від Кабінету Міністрів до голів місцевої адміністрації та ін.).

Другу групу складають довідкові видання: вітчизняні та зарубіжні енциклопедії (універсальні як «Большая советская энциклопедия», «Українська радянська енциклопедія»; галузеві – «Техническая энциклопедия», «Краткая литературная энциклопедия», «Философская энциклопедия», «Медицинская энциклопедия» та інші, різноманітні популярні енциклопедії, адресовані різним групам читачів); довідники, словники різного характеру: галузеві, тематичні, біографічні, географічні, адміністративно-територіального поділу, краєзнавчі та країнознавчі, статистичні видання тощо, біографії окремих осіб, календарі і хроніки подій.

До третьої групи документів відносяться бібліографічні матеріали різного цільового та читацького призначення. Перш за все це видання органів державної бібліографії («Літопис книг», «Літопис журнальних статей», «Літопис газетних статей», «Літопис рецензій» та ін., видання Книжкової палати України), бібліографічні посібники (поточні та ретроспективні), призначені широкому колу читачів, що видаються бібліотеками, фонд неопублікованих бібліографічних посібників (ФНБП).

ФНБП – сукупність створених, використаних джерел інформації. Крім копій виконаних довідок до ФНБП органічно входять також оригінали або копії різних бібліографічних покажчиків, тематичних списків, оглядів, які з будь-яких причин залишились неопублікованими або надійшли з інших бібліотек.

У практиці роботи бібліотек ФНБП представляє зібрання документів, письмових довідок, виконаних на замовлення організацій, установ. Запити на ті самі теми можуть повторюватися, тому з часом при використанні бібліографічних довідок з архіву рекомендується доповнювати їх новою інформацією.

1.2 Бібліографічні картотеки, як складові ДБА

Важливішою складовою частиною ДБА є система каталогів і картотек бібліотеки. Це сукупність планомірно організованих, взаємопов’язаних бібліотечних каталогів та бібліографічних картотек, які доповнюють одне одного, розкривають склад і зміст фондів бібліотеки в різних аспектах. Також вони складають основну систему каталогів і картотек публічної бібліотеки.

Таким чином, досконале знання довідково- бібліографічного апарату своєї бібліотеки і вміння орієнтуватися в бібліографічних ресурсах інших бібліотек є важливою умовою повноцінного СБО.

Бібліографічні картотеки, з однієї сторони, є самостійною частиною ДБА, найбільш гнучкою і рухливою за тематикою, змістом і видами включених документів, цільовому і читацькому призначенню та іншими ознаками. З іншої сторони, картотеки входять в єдину систему каталогів і картотек бібліотеки, створюються як доповнення до каталогів, розширюють їх пошукові можливості, розкривають фонд бібліотеки в різноманітних аспектах, дозволяють виділити літературу з найбільш актуальних тем, що не відображена, наприклад, в класифікаційній схемі систематичного каталога.

Системні зв’язки між каталогами і картотеками формуються уже в момент їх створення. Наявність таких зв’язків забезпечує планомірний і цілеспрямований розвиток всієї системи, спільне використання (при необхідності) декількох каталогів і картотек. Системну цілісність цієї частини ДБА забезпечують:

- єдина або спільна інформаційно-пошукова мова;

- стандартизована форма бібліографічного запису;

- спільні допоміжні пошукові підсистеми – алфавітно-предметний покажчик, покажчик (картотека) назв художніх творів та ін.;

- єдина система інформування про склад і особливості системи каталогів і картотек в даній бібліотеці;

- перехресні посилання та відсилання в середині системи каталогів і картотек;

- класифікаційні індекси і шифри зберігання на фонд бібліотеки, які перенесені в картотеки і бібліографічні видання, що найбільш активно використовуються;

- комплекс сучасних технічних засобів підготовки, зберігання та використання бібліографічної інформації.

Вже сьогодні будь-яка бібліотека, що має вихід в глобальні комп'ютерні мережі, може використовувати віддалені електронні джерела інформації у повсякденному бібліографічної роботи, значно доповнюючи і розширюючи тим самим свій інформаційний потенціал і перелік надаваних читачам послуг.

Системи бібліографічних картотек та їх види

2.1 Загальна характеристика системи картотек

Бібліографічна картотека — це вид бібліографічного посібника, реалізованого в картковій формі. Однак таке формулювання не дозволяє побачити відмінність між каталогами і картотеками. Картотеки відображають документи незалежно від наявності їх у фонді даної бібліотеки. На практиці має місце ще одне, менш суворе відмінність: в картотеках, зазвичай в значно більших масштабах, ніж в каталогах, застосовується аналітичний опис матеріалів з різних видань (картотеки статей). Картотеки, як і каталоги, можуть бути службові та читацькі; універсальні, галузеві, тематичні; картотеки окремих видів документів. За способом групування матеріалів картотеки бувають систематичні, хронологічні, предметні та ін.

Бібліографічні картотеки, з одного боку, є самостійною частиною СБА, найбільш гнучкою і рухливою за тематикою, змістом і видами включених документів, цільовим і читацьким призначенням та іншими параметрами. З іншого боку, картотеки входять в єдину систему каталогів і картотек бібліотеки, створюються на додаток до каталогів, розширюють їх пошукові можливості, розкривають фонд бібліотеки у різноманітних аспектах, дозволяють виділити літературу по найбільш актуальним темам, не відбитим, наприклад, в класифікаційної схемою систематичного каталогу.

Системні зв'язки між каталогами і картотеками формуються вже в момент їх створення. Наявність таких зв'язків забезпечує планомірний і цілеспрямований розвиток всієї системи, сукупне використання (у необхідних випадках) декількох каталогів і картотек. Системне єдність цієї частини СБА забезпечують:

• єдиний або сумісні інформаційно-пошукові мови, стандартизована форма бібліографічного запису;

• загальні допоміжні пошукові підсистеми — АПУ, указу-тель (картотека) заголовків художніх творів та ін;

єдина система інформування про склад та особливості системи каталогів і картотек у бібліотеці;

• перехресні посилання й відсилання всередині системи каталогів і картотек;

• класифікаційні індекси та шифри зберігання на фонд

• бібліотеки, перенесені в найбільш активно використовуються картотеки та бібліографічні видання;

• комплекс сучасних технічних засобів підготовки, зберігання та використання бібліографічної інформації.

Особливу роль у СБА УНБ грають краєзнавчі картотеки. До них відносяться: систематичний краєзнавчна картотека, картотека місцевих періодичних видань, хронологічна картотека книг, випущених місцевими видавництвами, рекомендаційна картотека краєзнавчої літератури.

2.2 Види бібліографічних картотек

Систематичний каталог (СК) – це бібліотечний каталог, в якому бібліографічні записи розташовують за галузями знань відповідно до бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК). Він розкриває зміст бібліотечного фонду й інформує про те, які видання з тієї чи іншої галузі знань, з того чи іншого питання є в бібліотеці. СК має алфавітно-предметний покажчик (АПП), за допомогою якого бібліотекар та користувач можуть підбирати літературу за певним галузево-тематичним питанням;

Основні розділи систематичного каталогу

— Загальнонаукове і міждисциплінарне знання.

— Природничі науки.

— Техніка. Технічні науки.

— Сільське і лісове господарство.

— Охорона здоров'я. Медицина.

— Суспільні та гуманітарні науки.

— Суспільні науки в цілому.

— Історія. Історичні науки.

— Економіка. Економічні науки.

— Політика. Політична наука.

— Право. Юридичні науки.

— Військова справа. Військова наука.

— Культура. Наука. Просвітництво.

— Філологія (мовознавство, фольклористика, літературознавство). Художня література

— Філологічні науки в цілому.

— Мовознавство.

— Фольклористика.

— Літературознавство.

— Художня література.

— Мистецтво.

— Релігія. Містика. Вільнодумство.

— Філософія. Логіка. Етика. Естетика.

— Психологія.

Алфавітна картотека періодичних видань – картотека, в якій відображає періодичні видання, які отримує і зберігає бібліотека. Бібліографічні записи в ньому розташована за алфавітом назв періодичних видань;

Систематична картотека статей (СКС) – доповнює СК, тому що включає картки на статті і матеріали з періодичних видань, збірників, які отримує бібліотека. Структура картотеки подібна до структури СК. СКС та СК мають єдиний АПП.

Особливості цієї картотеки, що відрізняють її від систематичного каталогу, складаються в оперативному відображенні нових матеріалів з журналів, газет, періодичних і триваючих збірників, постійному введенні нових та актуалізації формулювань старих рубрик.

Матеріали у систематичній картотеці статей зберігаються, поки вони актуальні і на них є попит, а в систематичному каталозі — до тих пір, поки документ знаходиться у фонді. Картотеку постійно оновлюють згідно з встановленими термінами зберігання картотек (три-чотири роки — для суспільних наук, чотири-п'ять років — для природних і технічних наук, сім і більше років — для літературознавства, мистецтва).

Ведення картотеки статей передбачає наявність чітко розробленого плану і методичних рекомендацій, згідно з якими вона створюється і оновлюється. Основні характеристики картотеки закріплюються в її паспорті. У ньому вказується рік створення картотеки, її обсяг, щорічний приріст карток, хронологічне охоплення, види відображених документів, спосіб організації записів, допоміжний апарат та інші відомості.

Основними джерелами поповнення систематичної картотеки статей є: друковані картотеки ВКП на журнальні, газетні статті та рецензії; періодичні видання, що надходять до бібліотеки. В ході поповнення картотеки рукописні картки замінюються друкованими. Бібліотекам доводиться розписувати додатково до картки ВКП місцеві газети (починаючи з обласних), альманахи, а також журнали та видання, що продовжуються.

В основі систематизації матеріалів в систематичній картотеці статей повинна лежати та ж схема класифікації, що і в систематичному каталозі. Це ББК — УНБ та деяких інших бібліотеках; УДК — у наукових і науково-технічних бібліотеках; рубрикатори, розроблені в останні роки найбільшими бібліотеками. Нові рішення, прийняті в ході вдосконалення картотеки, можна переносити в систематичний каталог.

Структура картотеки відрізняється від структури систематичного каталогу і більш дробової деталізацією матеріалу всередині рубрик, оскільки за новим і перспективним темами картотека відображає більший обсяг матеріалу, ніж систематичний каталог.

Систематична картотека статей входить в число обов'язкових елементів СБА. Однак у бібліотеках різних типів існують особливі її форми. Наприклад, у спеціальних наукових і науково-технічних бібліотеках ведеться головна довідкова картотека, за типом близька систематичній картотеці статей, але має свої особливості. За складом включених матеріалів головна довідкова картотека не тільки виходить за межі фонду бібліотеки, але і відображає різні види видань і документів. Це пов'язано з необхідністю задовольняти запити читачів-фахівців не тільки оперативно, але і достатньо повно.

Систематична картотека статей в ЦБС створюється в ЦБ та бібліотеках-філіях. Оскільки в ЦБС ведеться єдиний СБА, який використовується усіма вхідними в систему бібліотеками, картотека в бібліотеках-філіях розглядається як факультативна. В окремих випадках у філіях створюються галузеві розділи систематичної картотеки, відповідні економічного профілю регіону. Однак така частина систематичної картотеки поступово перетворюється в звичайну тематичну картотеку. Тому у філіях доцільно створювати не систематичну картотеку статей, а набір необхідних тематичних картотек.

В останні роки поширюється практика відображення в систематичній картотеці ЦБС рецензій, які або поміщаються в кінці кожного розділу, або виділяються в особливий розділ і розташовуються в алфавіті авторів і назв рецензованих книг;

Краєзнавча картотека (каталог) – це спеціальна картотека, яка відображає документи краєзнавчого змісту, стосовно різних аспектів історії та сучасного життя регіону. Матеріал у картотеці розташовується відповідно до «Схеми краєзнавчого каталогу (картотеки) ЦБС області»

Критеріями відбору документів для краєзнавчої картотеки є цінність матеріалу про економіку, історію, культуру краю. У КК відображаються не тільки книги і брошури, але і статті з журналів, збірників, газет, рецензії, образотворчі видання, нотні видання, діафільми, слайди і інші документи незалежно від року видання та читацького призначення.

Документи краєзнавчого характеру, відбиті в інших каталогах і картотеках, у КК відображаються повторно.

КК організується на основі спеціальних таблиць ББК для краєзнавчих каталогів і забезпечується АПУ. За кожним діленням каталогу бібліографічні записи документів розташовуються у обратнохронологическом порядку, що дозволяє читачеві познайомитися в першу чергу з новими надходженнями. У КК частіше, ніж у систематичному каталозі використовується методика багаторазового відображення документів.

КК постійно поповнюється новими актуальними рубриками, в залежності від попиту читачів.

Вся робота по веденню та використанню краєзнавчої картотеки відображається в річних звітах;

Картотека назв художніх творів – спеціальна картотека, за допомогою якої можна установити прізвище автора того чи іншого твору. На кожній карточці картотеки зазначається назва твору, його жанр, прізвище та ініціали автора, шифр. Картки розставляються за алфавітом назв творів;

Тематичні картотеки – один із видів картотек, що відображають видання з найактуальніших тем, які відображені у ряді розділів систематичного каталогу та СКС, але не виділені в самостійні рубрики. Вибір тем визначається злободенністю якого-небудь явища громадського життя, приближенням ювілею відомої особи, історичної події або для задоволення стійкого інтересу групи читачів.

У зв'язку з впровадженням засобів автоматизації бібліотеки почали створювати електронні каталоги (ЕК) – машиночитні бібліотечні каталоги, що працюють в реальному режимі часу та надані у розпорядження читачів. ЕК розміщуються на сайтах бібліотек і доступні через Інтернет.

Електронний каталог виконує наступні завдання:

1. всебічне розкриття складу та змісту фонду бібліотеки;

2. забезпечення багатоаспектного оперативного пошуку інформації про наявність документів у фонді бібліотеки;

3. створення інформаційного комфорту для користувача.

В невеликих бібліотеках Електронний каталог може замінити систему каталогів і картотек так як:

Електронний каталог об'єднує в собі функції:

—алфавітного, систематичного і предметного каталогів;

—спеціальних каталогів: за видами документів (аудіовізуальні документи, електронні видання)

—систематичної картотеки статей;

—тематичних картотек

—спеціальних картотек (картотеки заголовків, персоналій тощо).