Конструктивні особливості автотрансформатора

Габарити і маса автотрансформатора залежать від розрахункової потужності, яка є лише частиною його номінальної потужності.

Зниження габаритів і маси автотрансформатора відбувається як за рахунок обмоткового дроту, так і за рахунок сталі. Витрата обмоткового дроту зменшується внаслідок об'єднання обмотки нижчої напруги з обмоткою вищої напруги, а також через зменшення перетину провідників загальної частини обмотки (ділянка ах). Зі зменшенням витрат дроту зменшується простір, необхідний для розміщення обмотки у вікні магнітної системи, що дозволяє зменшити або висоту стержнів, або довжину ярем, а отже, скоротити витрати сталі на виготовлення автотрансформатора.

Зниження маси активних матеріалів призводить до зменшення електричних і магнітних втрат. Тому при однаковій номінальній потужності ККД автотрансформатора завжди вищий, ніж трансформатора.

Недоліком автотрансформатора є те, що у нього вторинне коло виявляється електрично з'єднаним з первинним колом, тому ізоляція обмоток автотрансформатора повинна вибиратися виходячи з напруги U_ВН. Іншим недоліком автотрансформатора є те, що він у порівнянні з трансформатором має великий струм короткого замикання. Відбувається це тому, що струм короткого замикання в автотрансформаторі обмежується опором не всієї обмотки, а тільки її частиною Аа.

Конструктивно обмотки Аа і Ах розташовуються на стрижні у вигляді двох концентричних котушок однакової висоти, що сприяє зменшенню їх індуктивного опору розсіювання.

Умовні графічні позначення силових автотрансформаторів на електричних схемах наведені у таблиці 10.2.

Таблиця 10.2 – Умовні графічні позначення силових автотрансформаторів на електричних схемах

Автотрансформатор трифазний з феромагнітним осердям; з’єднання обмоток зіркою з виведеною нейтральною (середньою) точкою та третьою обмоткою, що з’єднана трикутником.
Автотрансформатор силовий з вбудованим регулюванням напруги під навантаженням