Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Модельне законодавство Всесвітньої митної організації та Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності






Процес глобалізації економіки, що набув надзвичайно швидких темпів розвитку, починаючи з 1990 р. об'єктивно вчиняє потребу будь-якої країни гармонізувати національне законодавство з міжнародними нормами у сферах інвестицій, забезпечення ефективності конкурентної політики, стандартизації і сертифікації, функціонування інформаційних систем і систем комунікацій та забезпечення належної охорони інтелектуальної власності.

Провідне місце в системі захисту прав інтелектуальної власності відведено встановленню відповідних заходів контролю за Переміщенням товарів, що містять об'єкти інтелектуальної Власності на митному кордоні.

Із розвитком технологій удосконалюються підробки, тому

Достає питання про налагодження постійного підвищення кваліфікації митників, вдосконалення засобів контролю, створення спеціальних підрозділів на митному кордоні для боротьби з піратством та постійну співпрацю з правовласниками.

Порушені питання активно обговорюються та контролюватися Всесвітньою митною організацією (ВМО), яка підкреслює особливу роль митниці у створенні бар'єрів для проникнення фальсифікованої продукції на ринки країн світу.

Статистичні дані ВМО свідчать, що уніфікація законодавства у рамках Світової організації торгівлі (СОТ), у тому числі Ні митного, призводить до економічного зростання країн — членів СОТ, навіть якщо на початковому етапі це зростання було непомітним.

Робочі групи ВМО, які постійно працюють над уніфікацією митного законодавства з питань захисту прав інтелектуальної власності, визначення митної вартості товарів, встановлення походження товарів, мають великий досвід і постійно ним обмінюються з країнами — членами ВМО.

Тісно співпрацює із ВМО з питань забезпечення захисті прав інтелектуальної власності Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), заснована у 1967 р. Україна є її членом. ВОІВ належить до системи організацій ООН, сприяє розробці заходів, спрямованих на поліпшення охорони інтелектуальної власності в усьому світі й на гармонізацію національних законодавств у цій сфері; укладанню міжнародних угод щодо охорони інтелектуальної власності; пропонує своє співробітництво державам, що потребують юридично-технічної допомоги у сфері інтелектуальної власності.

Основною тезою цих впливових міжнародних організацій є теза, що успіх економічного та технічного розвитку окремих держав у XXI ст. прямо залежить від побудови ефективної системи охорони та захисту прав інтелектуальної власності у цих державах.

У 1988 р. ВМО було схвалено Модель законодавства, метою якого є надання державам зразків, які вони могли б використовувати при розробці національного законодавства стосовно надання митним органам відповідних повноважень у боротьбі з фальсифікацією та піратством. Але в ході Уругвайського раунду багатосторонніх переговорів ГАТТ уряди, маючи на меті зменшення перепон у законній міжнародній торгівлі, а також беручи до уваги необхідність забезпечення ефективного та адекватного захисту прав інтелектуальної власності визнали доцільним створення нових правил та норм. Ці правила та норми були сформульовані в Угоді про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності. В результаті чого ВМО підготувала нову редакцію Модельного законодавства для полегшення розробки національних законодавств, які прагнуть відповідати вимогам ГАТТ.

Структура та зміст Модельного законодавства побудовані таким чином, щоб сконцентрувати увагу на основних вимогах, які мають бути вирішені в національних законодавствах.

По-перше, хоча визнано, що митниця може ефективно сприяти боротьбі з фальсифікацією та піратством, роль митниці має бути чітко визначена, щоб втручання її не спричиняло перепон на шляху торгівлі оригінальними товарами.

По-друге, саме на власникові прав на об'єкти права інтелектуальної власності лежить відповідальність за застосування дів захисту його прав. Роль митниці обмежується сприянням у забезпеченні захисту прав.

По-третє, ступінь та ефективність участі митниці залежить від наявних у неї повноважень. Тому Модельне законодавство пропонує альтернативні рівні можливої участі митниці, що дає змогу країнам вибирати рівень, який найбільше відповідає їх законодавству.

І нарешті, будь-яке порушення прав інтелектуальної власності шляхом імпортування чи експортування контрафактних товарів по можливості має каратися таким чином, щоб досягти ефекту, еквівалентного покаранню за правопорушення, пов'язане з виготовленням контрафактного товару в межах митної території відповідної країни.

Прийнята у 1994 р., Угода ТРІПС передбачає основні принципи, цілі, права та обов'язки країн — членів цієї Угоди та Членів Паризької, Бернської та Римської конвенцій, Договору ІПІЦ, стандарти щодо наявності, сфери дії та використання прав інтелектуальної власності, цивільно-правові, адміністративні та кримінальні процедури і засоби правового захисту, заводи щодо захисту прав інтелектуальної власності. Регулювання відносин у рамках ТРІПС поширюється на авторські та суміжні права, товарні знаки, географічні позначення, промислові зразки, винаходи, топології інтегральних схем, охорону закритої інформації, контроль за антиконкурентною практикою через договірні ліцензії.

Отже, на сьогодні загалом сформувалась глобальна система регулювання охорони інтелектуальної власності, базові характеристики якої мають бути враховані будь-якою країною світу, що намагається реалізувати інноваційну модель розвитку.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал